Рішення № 81055567, 08.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14438/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу № 569/14438/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 листопада 2009 року у сумі 11222 грн 27 коп та 1378 грн 00 коп судових витрат по справі.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд розгляд справи провести без участі представника.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судове засідання подала заяву про розгляд справи без участі відповідача та її, як представник відповідача. Не заперечуючи заборгованості з тіла кредиту, просила суд зменшити пеню та відсотки.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 16 листопада 2009 року та згідно цієї Заяви отримала кредит у розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі – кредитний договір).

Відповідно до п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і надав право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

В порушення умов договору та вимог статей 526,527,530 ЦК України, ОСОБА_3 взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконує, що призвело до утворення станом на 07 листопада 2016 року заборгованості в сумі 11222,27 грн, яка складається з тіла кредиту у сумі 188,13 грн, нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 7023,56 грн, пені у сумі 3000 грн, а також з штрафів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору (відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною кредитного договору) у сумі 500,00 грн (фіксована частина) та у сумі 510,58 грн (процентна складова).

Оскільки розрахунок заборгованості по кредиту проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного кредитного договору, вказаний розрахунок приймається судом до уваги.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до умов кредитного договору та вимог частини другої статті 1050, частини другої статті 1054 ЦК України, у разі порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини кредиту позивач, як позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини суми кредиту, що залишилася, а також сплати належних процентів.

Разом з тим, суд визнає неправомірним одночасне нарахування відповідачу пені та штрафів за порушення зобов’язань за кредитним договором.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, які є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, а саме п.2.1.1.12.6.1., передбачена пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору, яка нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

У той же час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, на відповідача покладається і обов’язок сплати штрафів за порушення строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором.

Враховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафів безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, при вирішенні спору суд вважає необхідним зменшити розмір пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги встановлені по справі обставини, суд визнає, що розмір неустойки - пені (3000 грн) значно перевищує розмір тіла кредиту (188,13 грн), а тому, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, такі, як справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає необхідним зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до розміру – 1000 грн.

Що стосується розміру відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» Кредитного договору № б/н від 16 листопада 2011 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік (2,5% на місяць), з 01.09.2014 року - 34,80 % на рік (2,9% на місяць), з 01.04.2015 року - 43,20 % на рік (3,6% на місяць), з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості, заборгованість по процентам за користування кредитом становить 7023,56 грн.

Разом з тим, суд не у повній мірі погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості по процентам та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, позивачем не надано доказів дотримання вимог положень ст. 1056-1 ЦК України щодо визначення кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, змінюваної процентної ставки, а також доказів належного надіслання позивачем відповідачу пропозиції про зміну процентної ставки за кредитним договором та прийняття такої пропозиції відповідачем.

При цьому суд зазначає, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

З викладеного слідує, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватись виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладання договору, тобто 30% річних, без стягнення їх у подвійному розмірі на прострочену суму заборгованості.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року по справі № 6-1374цс17.

Тому, заборгованість за процентами за період з 01 квітня 2015 року до 22 листопада 2018 року є добутком: 188,13 грн. (заборгованість за тілом кредиту,) * 761 день (з 01.04.2014 року до 30.09.2016 року включно) * 0,30% та ділимо на 360 (кількість днів у році) дорівнює 119,31 грн. та плюсуємо 129,09 коп., заборгованість по нарахованих відсотках до 01.04.2014 року.

У підсумку, заборгованість за процентами за весь період користування кредитом складає 248,40 грн, а не 7023,56 грн.

Як зауважував Конституційний Суд України в абзаці третьому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10.11.2011р.№15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг.

В іншому Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності (абзац восьмий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1436,53 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту у сумі 188,13 грн, відсотків за користування кредитом у сумі 248,40 грн та пені у сумі 1000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Приватбанк» судовий збір у розмірі 176,40 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1436,53х1378/11222,27.)

На пiдставi ст.ст.509,526,527,530,610,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,273,280,281,282,284,289,352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 листопада 2009 року у сумі 1436 (одну тисячу чотириста тридцять шість) гривень 53 копійки та 176 (сто сімдесят шість) гривень 40 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570

Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2019 року.

Суддя: Н.Г.Кучина