Ухвала суду № 81055515, 09.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3809/19

1-кс/569/3144/19

УХВАЛА

09 квітня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., з участю секретаря судового засідання Григорчук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Управління СБ України в Рівненській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_2, у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено в ході проведення обшуку у транспортному засобі марки «HyundaiAccent», державний номерний знак «ВК 6248 АК», який належить ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 25.02.2019 близько 02 год. 00 хв. невстановлена досудовим слідством особа кинула на подвір’я будинковолодіння голови Рівненського міського суду ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Вишнева, буд. 26, гранату невстановленого зразка, а в подальшому здійснила постріли із невстановленої на даний час вогнепальної зброї в напрямку вказаного будинку, внаслідок чого пошкодила фасад будинку та його вікна. Зазначені протиправні дії прокуратурою Рівненської області кваліфіковані як терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, які створили небезпеку для життя та здоров’я ОСОБА_4 та його родини, вчинені з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.

В подальшому, 29.03.2019 у кримінальному провадженні було проведено обшук у транспортному засобі марки «HyundaiAccent», державний номерний знак «ВК 6248 АК», який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого виявлено та вилучено: тримач для сім-карти «Ого» із №8938007100140121272; сім-карту «Ого» із №8938007100140121272; ніжіз коричневою рукояткоюізнаявним на ньомунаписом: «Legion»; шкіряну кобура синьогокольору.

Беручи до уваги те, що вилучене майно може зберігати на собі сліди вчинення даного кримінального або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, необхідно накласти на нього арешт.

В судове засідання слідчий не з»явився, подав заяву про розгляд вказаного клопотання без його участі, задоволити з підстав викладених у ньому.

Власник майна ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі не заперечують щодо задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №12019180010001163 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.258 КК України.

29.03.2019 у рамках кримінального провадження було проведено обшук у транспортному засобі марки «HyundaiAccent», державний номерний знак «ВК 6248 АК», який належить ОСОБА_3 в ході якого виявлено та вилучено речі та предмети, перелік яких наведено у клопотанні.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову – також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, а решт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючий, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 29.03.2019, а саме на сім-карту «Ого» із №8938007100140121272; ніж із коричневою рукояткою із наявним на ньому написом: «Legion»;шкіряну кобура синьогокольору,, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, що було об’єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що сім-карта "Ого" та ніж необхідні органу досудового розслідування для проведення відповідних експертиз.

Що стосується накладення арешту на тримач для сім-карти «Ого» із №8938007100140121272, суд вважає, що у цій частині слід відмовити у задоволенні клопотання так, як вказаний тримач не являється речовим доказом та предметом вчинення злочину у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Накласти арешт на сім-карту «Ого» із №8938007100140121272; ніж із коричневою рукояткою із наявним на ньомунаписом: «Legion» та шкіряну кобура синьогокольору до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

В частині накладення арешту на тримач для сім-карти «Ого» із №8938007100140121272 – відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : Є.І. Сидорук