Рішення № 81055378, 09.04.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1494/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Клімович О.О.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування Острозької РДА ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання дитини

встановив

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання дитини звернулась ОСОБА_1

В обгрунтування позову зазначила, що з 28 серпня 2007 року по 19 лютого 2009 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 Від даного шлюбу з відповідачем у них є малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Будучи батьком їхнього малолітнього сина, відповідач не виконує покладені на нього обов'язки по вихованню дитини. Починаючи з лютого 2009 року, він жодного разу не бачився з сином, не телефонував, не відвідував його, не спілкується з ним, не піклується про стан його здоров’я та духовний розвиток та повністю ігнорує його. Вона зі свого боку не чинить жодних перешкод у спілкуванні відповідача з сином.

Вказала, що вихованням та матеріальним утриманням їхнього сина займається вона разом зі своїм теперішнім чоловіком ОСОБА_6, з яким в них є ще одна дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначила, що відповідач з власної волі умисно самоусунувся від виховання сина, став зовсім чужою людиною для нього, зв'язок, як батька та дитини між ними повністю втрачений, а відповідач не робить жодних дій по відновленню втрачених ним зв’язків.

Посилаючись на те, що відповідач, будучи батьком дитини, протягом тривалого часу не приймає участі у його вихованні, не цікавиться його життям, здоров'ям, навчанням та розвитком, не забезпечує його всім необхідним для нормального життя та розвитку, чим ухиляється від виконання батьківських обов'язків, звернулась в орган опіки та піклування Острозької РДА щодо розгляду питання про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо його малолітнього сина. 25.09.2018 орган опіки та піклування ухвалив висновок, в якому вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо його сина.

Вказала, що відповідно до виконавчого листа Острозького районного суду Рівненської області № 2-79/09 від 02.02.2009, який знаходиться на примусовому виконанні у Гощанському районному відділі ДВС з відповідача у примусовому порядку стягуються аліменти на утримання сина, в розмірі ј частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2009 року і до досягнення ним повноліття. Вказала, що відповідач сплачує їх нерегулярно, у зв'язку з чим на даний час існує заборгованість у розмірі 19901 грн. 05 коп.

Зазначила, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку тому просила суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4 на її користь на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Зазначила, що крім змін чинного законодавства збільшення розміру аліментів зумовлені також і зміною її матеріального становища а саме те, що вона на даний час виховує та матеріально забезпечую ще одну дину ОСОБА_7 від другого шлюбу, що вимагає додаткових матеріальних витрат, а також з 2009 року і по даний час значно зросли вікові потреби сина та витрати на їх забезпечення. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

15.11.2018 ухвалою суду було відкрите загальне позовне провадження.

10.01.2019 ухвалою суду закрите підготовче провадження. Справа призначена до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі, при цьому пояснила, що ОСОБА_4 є батьком малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, який не виконує батьківські обов’язки щодо його виховання та утримання. Вказала, що після розірвання шлюбу, з 2009 року, відповідач участі у вихованні та утримані сина не бере, ухиляється від виконання свого обов'язку по його вихованню, не навідує його, не цікавиться його життям, не піклується про стан його здоров'я, не піклується про його фізичний та духовний розвиток та не сплачує аліменти на його утримання, в зв’язку з чим виникла заборгованість.

Посилаючись на те, що відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх обов'язків щодо сина, просила позов задовольнити, позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на те, що були внесені зміни до СК України та ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і у зв’язку з тим, що в силу норм чинного законодавства виконавець не може самостійно змінювати розмір аліментів, визначений судом, вважає виникла необхідність у їх збільшенні.

Зазначила, що збільшення розміру аліментів зумовлені також і зміною її матеріального становища її довірительки, так як вона на даний час виховує та матеріально забезпечую дочку від другого шлюбу, що вимагає додаткових матеріальних витрат, а також на даний час значно зросли вікові потреби сина та витрати на їх забезпечення. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Острозької РДА ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення позовної заяви, посилаючись на висновок органу опіки та піклування Острозької РДА від 25 вересня 2018 року та вважає, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 батьківських обов'язків, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема через оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, заперечень щодо позову до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

З свідоцтва про народження серії 1-ГЮ № 058031 від 25 січня 2008 року, ОСОБА_5, народився 02.01.2008 року, його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ГЮ № 022907, 19.02.2009 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розірваний ( а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб серії ГЮ № 072270 28.04.2012 року, був укладений шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, якій після одруження присвоєно прізвище "Дацюк" ( а.с.14).

З свідоцтва про народження серії I- ГЮ № 190112 від 21.08.2013 року, ОСОБА_7С народилась 16.08.2013 року її батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.12).

З висновку органу опіки і піклування Острозької районної державної адміністрації від 25.09.2018 № 3466/01-31 вбачається, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 батьківських обов'язків, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно даного висновку органом опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації при розгляді питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо його малолітнього сина було встановлено, що ОСОБА_5 після розлучення батьків з 2009 року проживає зі своєю мамою, її чоловіком, сестричкою та прабабусею в с.Вельбівно Острозького району Рівненської області. ОСОБА_4 обізнаний з тим, що на розгляд комісії з питань захисту прав дитини винесено питання доцільності позбавлення його батьківських прав. На жодному засіданні комісії не був, письмово повідомив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вважаючи, що шляхом сплати аліментів бере участь в утриманні сина. На даний час відповідач не змінив свого ставлення до свого батьківства та продовжує ухилятись від виконання батьківських обов’язків. Тому на комісії було вирішено надати висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав ( а.с.16).

Згідно довідки Вельбівненської сільської ради № 474 від 27.06.2018 року сім’я ОСОБА_1 складається: баба ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, чоловік ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с.17).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів № 3613/15.6-34 від 31.08.2018 року, заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів станом на 31.07.2018 року становить 19901,05 гривень ( а.с.19-20).

Відповідно до довідки Вельбівненської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 73 від 27.06.2018 року, ОСОБА_5 навчається в 5 класі Вельбівненської ЗОШ 1-111 ст. ( а.с.21).

Відповідно до довідки Вельбівненської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 74 від 27.06.2018 року, за час навчання батько ОСОБА_4 жодних батьківських зборів не відвідував, шкільним життям сина ОСОБА_5 не цікавився ( а.с.22).

Згідно характеристики на учня ІНФОРМАЦІЯ_8, характеризується виключно з позитивної сторони, стараний та наполегливий учень, має високий рівень знань. Самооцінка адекватна. Соціометричний статус-популярний. Рівень егоцентризму відповідає особливостям цього віку. Мотивація досягнень висока. Атмосфера у сім’ї тепла, доброзичлива, мама та вітчим беруть активну участь у житті класу та школи, відвідують усі батьківські збори та заходи, охоче співпрацюють з учителями та дирекцією школи ( а.с.23).

Згідно акту обстеження умов проживання від 27.06.2018 № 38 вбачається, що малолітній ОСОБА_5, проживає в сім'ї в с.Вельбівне Острозького району Рівненської області. Умови проживання задовільні а.с.24).

Суд, вислухавши позивачку, представника позивача, представника третьої особи органу опіки та піклування Острозької РДА Рівненської області, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 народився 02.01.2008 року, його батьком є ОСОБА_4, матір’ю ОСОБА_1

З пояснень представника органу опіки та піклування, письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, який є батьком малолітнього сина ОСОБА_5 ухиляється від виконання свого обов'язку по його вихованню, не навідує його, не цікавиться його життям, не піклується про стан їх здоров'я, не піклується про його фізичний та духовний розвиток та частково сплачує аліменти на його утримання. На час розгляду справи не проявляє інтересу до стану його здоров'я та навчання, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком, а тому вважає позов обґрунтованим, у зв'язку з чим не заперечує щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя сина має місце на протязі тривалого періоду часу, що було підставою для виклику на засідання комісії з питань захисту прав дитини, та в подальшому для висновку органу опіки і піклування, якими рекомендовано позбавити його батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітнього ОСОБА_5, відповідно, воно має законну мету.

З матеріалів справи в становлено, що відповідно до виконавчого листа, виданого Острозьким районним судом Рівненської області від 02 липня 2009 року №2-79/09/, та який перебуває на примусовому виконанні у Гощанському районному відділі ДВС з ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 23 січня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по аліментам станом на 31.07.2018 року становить 19901,05 грн.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилаення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким було внесено зміни до СК України та визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно роз’яснень, викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Виходячи з наведеного, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому зв’язку з погіршенням матеріального становища одержувача аліментів, покращенням матеріального становища платника, одержувач може подати до суду заяву про збільшення їх розміру.

Окрім змін чинного законодавства збільшення розміру аліментів зумовлені також зміною матеріального становища позивачки, а саме те, що вона на даний час виховує та матеріально забезпечую ще одну дину ОСОБА_7 від другого шлюбу, що вимагає додаткових матеріальних витрат, а також суд враховує те, що з 2009 року і по даний час значно зросли вікові потреби сина та витрати на їх забезпечення.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 грн, з 1 липня – 1944 грн, з 1 грудня – 2027 грн. У відповідності до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2019 року для дiтей вiком від 6 до 18 років : з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Сторони повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, однак відповідач сплачував аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 23.01.2009 року до досягнення сином повноліття нерегулярно.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів, матеріальне становище позивачки, сімейне та матеріальне становище якої змінилось. Разом з тим суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, має добрий стан здоров’я та має обов’язок брати участь в утриманні свого сина. Виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини та визначеного законом мінімального рекомендованого розміру аліментів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в цій частині, слід задовольнити та змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач тривалий час ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, ним не займався, не піклувався, на час розгляду справи не проявив інтересу до стану його здоров'я та навчання, не цікавився його фізичним, моральним і духовним розвитком, тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, у зв'язку з чим слід позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_5

Вимоги позивачки щодо стягнення судових витрат базуються на положеннях ст.ст.133,137,141 ЦПК України та матеріалах справи, якими підтверджені такі витрати суд вважає за необхідне стягнути їх відповідача користь позивачки в розмірі 704 грн. 80 коп.

Окрім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати в розмірі 704,80 грн.

На підставі ст.ст. 121, 159, 166, 164, 180-184, 192 СК України, ст.59, 60 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 142, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд

вирішив

позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, жителька с.Вельбівно вул. Механізаторів буд. 12 Острозького району Рівненської області, індекс 35809, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_10, м.Костопіль вул. Грушевського буд. 142 А Рівненської області, індекс 35001, ІПН НОМЕР_2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (код ЄДРПОУ 04057729, м.Острог проспект Незалежності,14, Рівненської області, індекс 35800) про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 23 січня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2019 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_10