Рішення № 81055339, 04.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22444/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Харечка С.П.,

з участю: секретаря Левчук Д.О.,

позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства «1728» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, -

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) про встановлення факту перебування в трудових відносинах з Комунальним автотранспортним підприємством «1728» (відповідач) на посаді робітника з догляду за тваринами в притулку.

Позивач вимоги обгрунтовує тим, що вона працювала у Комунальному автотранспортному підприємстві «1728» по цивільно-правовому договору №4/1 від 24.10.2018р. та виконувала роботу по догляду за тваринами. Термін дії договору п.1.7. становив з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. Позивач була повідомлена про звільнення в усній формі. Із звільненням не погоджується та вважає, що вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах, хоча трудового договору та наказу про прийняття на роботу видано не було. Позивачка вважає, що фактом перебування у трудових відносинах з відповідачем є те, що вона виконувала обов’язки по виконанню робіт: забезпечення утримання у належній чистоті інвентарю і приміщень, в яких знаходяться тварини; забезпечення за вказівкою лікаря проведення лікувального режиму і лікування тварин під час їх хвороби; готування кормів та їжі, годування, напування та чистка тварин за встановленим керівником графіком. При цьому зазначає, що виконання вказаної роботи здійснювалося згідно з графіком чергувань у нічний час, святкові та неробочі дні і по факту є виконанням трудових обов’язків, згідно трудового договору, а не цивільно-правового.

Позивач та її представник в судовому засіданні обгрунтування позовних вимог підтримали в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Вказують, що з позивачем не було укладено іншого договору, окрім цивільно - правового також, не було отримано заяви про прийняття на роботу, не було видано наказ про прийняття на роботу, відсутній запис у трудовій книжці стосовно перебування у трудових відносинах з відповідачем, та не видавався наказ про її звільнення з роботи. Позивача не було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з колективним договором, з посадовою інструкцією. А відтак, вважає, що підстав для встановлення факту перебування у трудових відносинах не має.

Суд, перевіривши обставини справи та дослідивши докази по справі, встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

24.10.2018р. позивач уклала цивільно-правовий договір №4/1 з Комунальним автотранспортним підприємством «1728» на виконання робіт по догляду за тваринами та у відповідності до п.1.1. договору, виконавець виконує роботу на свій ризик та самостійно. Згідно п.1.3. зазначеного договору слідує, що правовідносини, які виникають з цього договору, регулюються цивільним законодавством України і на них не поширюється дія трудового законодавства. Термін дії договору п.1.7 становив з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. Також, пунктом п.2.3. договору передбачено за виконану роботу винагороду в сумі 3949,95 грн., а підставою для підтвердження виконаної роботи є підписаний акт приймання виконаних робіт.

Суд встановив, що позивачкою власноручно підписано цивільно–правовий договір №4/1 від 24.10.2018р. та акт приймання-передачі робіт згідно договору №4/1 від 24.10.2018р., що не заперечувалося позивачкою у судовому засіданні. Крім того, позивачкою було підтверджено, що винагорода за виконану роботу з 01.10.2018р. по 31.10.2018р., в сумі 3949,95 грн нею отримана.

Додані до матеріалів справи копії свідчень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6А, ОСОБА_7 не є належними та допустими доказами у даній справі, оскільки, згідно наданих свідчень слідує, що ОСОБА_1 працювала у відповідача і перебувала на робочому місці під час відвідувань зазначених у письмових свідченнях осіб. Відтак, такі свідчення не підтверджують того факту, що позивачка виконувала саме трудові обов’язки, передбачені локальними нормативними актами, посадовою інструкцією, тощо, у період з 01.10.2018р. по 31.10.2018р., а не роботу по цивільно-правовому договору.

До матеріалів справи позивачем також, не надано доказів того, що відповідачем ознайомлено позивача з правилами внутрішнього трудового розпорядку та з положеннями колективного договору, проведено інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, ознайомлено з робочою інструкцією робітника з догляду за тваринами в притулку.

Крім того, ніякими доказами позивач не підтверджує те, що вона працювала у нічний час згідно з графіком чергувань.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, ч.6 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Оскільки, в укладеному позивачкою та відповідачем цивільно - правовому договорі №4/1, відповідач значиться як «замовник», а позивачка як «виконавець», то такий договір є фактично договором про надання послуг у розумінні ст. 901 ЦК України. Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, цивільно-правовий договір №4/1, свідчить про існування між позивачкою та відповідачем лише цивільно-правових відносин та такі відносини повинні регулюватися цивільним законодавством.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтований та непідтверджений жодними належними доказами. Суд бере до уваги, що позивачем в обґрунтування обставин вказаних в позові надано лише цивільно-правовий договір, інші договори між сторонами спору не укладались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10, 12, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства «1728» про встановлення факту перебування в трудових відносинах – відмовити.

Позивач:ОСОБА_1, адреса; м. Рівне, вул., МлинарськаАДРЕСА_1 Ін.код НОМЕР_1.

Відповідач: Комунальне автотранспортне підприємство «1728», адреса: м. Рівне, вул.. Курчатова, 22 код. ЄДРПОУ 03361833.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2019 року.

Суддя С.П.Харечко