Рішення № 81055225, 02.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19659/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором побутового підряду, суд –

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2позовні вимоги позивача підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача кошти за невиконання умов договору підряду в розмірі 1680 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Додатково суду пояснили, що згідно умов договору підряду відповідач зобов’язався виготовити для позивача кухонні меблі в строк до 01 травня 2010 року. Для виготовлення вказаних меблів позивач ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_3 дві ламіновані плити по 4,7 кв.м кожна, вартість яких становила 1680 грн. та грошові кошти 1050 грн. Однак у встановлений строк відповідач меблі не виготовив, ламіновані плити не повернув. Внаслідок шахрайських дій відповідача позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області із заявою про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Вказаними неправомірним діями відповідачем позивачу було спричинену моральну шкоду, розмір якої позивач оцінює в 5000 грн. та просить стягнути з відповідача на її користь.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні в позовні вимоги позивача визнав частково не заперечив проти стягнення з нього на користь позивача ОСОБА_1 коштів за невиконання умов договору підряду в розмірі 1680 грн. Позовні вимоги в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 5000 грн. не визнав, вважає їх необґрунтованими, оскільки він неодноразово пропонував для позивача ОСОБА_1 врегулювати спір шляхом виготовлення замовленої кухні, або повернення схожих ламінованих плит ДСП чи відшкодування коштів, які були витраченні позивачем на придбання вказаних матеріалів, однак позивач жодної пропозиції не прийняла. Просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, у 2010 році між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір побутового підряду щодо виготовлення кухонних меблів. На виконання умов даного договору позивач ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_3 дві ламіновані плити по 4,7 кв.м. кожна та грошові кошти в сумі 1050 грн. Строк виконання робіт був встановлений до 01 травня 2010 року. Однак у зазначений строк меблі відповідачем виготовленні не були, ДСП плити надані позивачем відповідачу не повернуті.

Згідно копії товарного чеку виданого мережею магазинів маркет «Меблі» №478 від 12 грудня 2017 року, вартість ДСП плит складає 1680 грн. за дві штуки. Як пояснила позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні саме такі плити вона передала відповідачу ОСОБА_3 для виготовлення ним кухонних меблів. Даний товарний чек вказує на вартість плит та підтверджує суму позовних вимог ОСОБА_1

Постановою слідчого СВ Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_5 від 24 листопада 2017 року, кримінальне провадження №12014180010004804 від 12 серпня 2014 року, внесеного до ЄРДР, за фактом заволодіння шахрайським шляхом під приводом виготовлення кухні, двома ламінованими плитами ДСП ОСОБА_3, які належали ОСОБА_1 та за фактом надання завідомо неправдивих показань ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.384 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 07 травня 2018 року, ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2018 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 24 листопада 2017 року про закриття кримінального провадження №12014180010004804, внесеного до ЄДДР від 12 серпня 2014 року за ч.1 ст.190, ч.1 ст.384 КК України, залишено без змін.

Із ухали апеляційного суду Рівненської області від 07 травня 2018 року вбачається, що приводом для відкриття кримінальних проваджень стали звернення ОСОБА_1 із заявами щодо заволодіння, на її думку, сусідом ОСОБА_3 шахрайським шляхом, під приводом виготовлення кухні, двома ламінованими плитами ДСП, а також вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України.

Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий вказав, що в межах досудового розслідування об’єднаних кримінальних проваджень проведенні всі необхідні і можливі слідчі дії для всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, і фактів заволодіння ОСОБА_3 шахрайським способом майном ОСОБА_1 не встановлено, як і не здобуто і доказів щодо надання ОСОБА_3, як свідком, завідомо неправдивих показань по кримінальному провадженню №12014180010004804 від 12.08.2014 року за ч.1 ст.190 КК України, які постановами слідчих на протязі 2014-2015 років неодноразово закривалися за відсутності складу кримінального правопорушення.

Зокрема, з матеріалів кримінального провадження слідує, що органом досудового розслідування допитано ОСОБА_1, яка не заперечує, що ОСОБА_3 на протязі 2011-2017 років намагався врегулювати даний спір, шляхом виготовлення замовленої кухні або повернення схожих ламінованих плит ДСП чи відшкодування коштів, які були витрачені на придбання вказаних дошок; допитано ОСОБА_3С.в діях якого відсутній прямий умисел на вчинення шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_1, оскільки як вбачається із фактичних обставин справи, між сторонами виник спір через неузгодження розмірів кухні, який переріс у тривалий конфлікт, що ґрунтується на створенні будь-яких проблем, в тому числі і притягнення до кримінальної відповідальності; допитано ряд свідків, а саме дочку ОСОБА_1 – ОСОБА_6 котра підтвердила домовленість із ОСОБА_3 про виготовлення кухні, повернення ним авансу в сумі 1050 грн. та зобов’язання ОСОБА_3 повернути ще матеріал або кошти; проведено одночасний допит між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, надано юридичну оцінку всім доказам щодо обставин виготовлення кухні та дачу ОСОБА_3 завідомо неправдивих показань щодо місця знаходження вказаних плит, в тому числі, протоколу огляду місця події, і підстави для оголошення ОСОБА_3 підозри за ч.1 ст.190, ч.1 ст.384 КК України відсутні.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами та виходячи з дійсних обставин справи, наявних доказів, суд приходить до висновку, що фактично між позивачем та відповідачем укладено оплатний, двосторонній, консенсуальний договір про виконання робіт за винагороду - договір побутового підряду, тому вони регулюються положеннями глави 61ЦК України «Підряд», Закону України «Про захист прав споживачів», що також відповідає п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Відповідно до вимог ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Як передбачено ст.873 ЦК України, вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

За правилами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, одностороння відмова від його виконання не допускається. Статтею 629ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення між сторонами договору побутового підряду.

Оцінюючи зібрані докази та визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення з нього на користь позивача ОСОБА_1 коштів в розмірі 1680 грн. за невиконання договору підряду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в суді знайшли своє підтвердження і підлягають до задоволення, з відповідача на її корить слід стягнути грошові кошти у розмірі 1680 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до положень ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В процесі розгляду справи судом не встановлено вини та неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_1 Позивачем ОСОБА_1 не доведено, що саме діями ОСОБА_3 їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінила в розмірі 5000 грн..

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, оцінюючи подані позивачем докази та вищевикладені обставини вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки всупереч вищенаведених вимог закону позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт та вину відповідача, ОСОБА_3 в заподіянні позивачу, ОСОБА_1 моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, позовні вимоги позивача задоволено частково, а тому з відповідача слід стягнути 704,80 грн. судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: м.Рівне, вул. Трактористів, буд.4, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) про стягнення коштів за договором побутового підряду, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти за невиконання умов договору підряду в розмірі 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_7