Рішення № 81054292, 03.04.2019, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2502/18

провадження 2/527/108/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря - Волик Л.І.,

представника позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

В своїй заяві позивач зазначив, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н від 06 грудня 2011 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 600,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку» складають договір між ним та банком, що підтверджується його підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Взяті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконує.

Станом на 16 жовтня 2018 року його заборгованість перед банком складає 11860,65 грн., з яких: 2052,68 грн. – тіло кредиту; 1009,64 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 7757,35 – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 540,98 грн. – штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 11860,65 грн. та судові витрати у сумі 1762,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував, пояснив, що ОСОБА_2 06 грудня 2011 року підписав Анкету - заяву, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку», чим підтвердив свою згоду на укладення договору між ним та банком. На виконання зазначеного договору 16 грудня 2015 року йому надано кредитну картку №5168755521835336, термін дії 12/19. Згідно виписки про рух коштів на рахунку відповідач почав користуватися вказаною кредитною карткою з травня 2016 року. Внаслідок невиконання умов кредитного договору його заборгованість перед банком станом на 16 жовтня 2018 року складає 11860,65 грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, направив до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, вказував, що брав кредит у банку на суму 600,00 грн. в травні 2016 року, а не в грудні 2011 року, у 2016 року кредит було погашено, тому заборгованості по договору бути не може.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об’єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

06 грудня 2011 року ОСОБА_2 заповнив та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. ОСОБА_2 погодився з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, підтверджує, що він з ними ознайомлений та згоден.

На підставі заяви, ОСОБА_2 16 грудня 2015 року видано кредитну картку №5168755521835336, на яку зараховано суму кредитного лімітув розмірі 600,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, зазначеному в Договорі, термін дії картки – до 12/19 ( а.с.54).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 (дані Умов) від 06.03.2010 року, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6 Умов, у разі невиконання зобов’язань за Договором на вимогу Банку позичальник повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 Умов, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання, надав відповідачу кредитні кошти, в розмірі встановленому Договором.

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконує, внаслідок чого, згідно розрахунку станом на 16 жовтня 2018 року його заборгованість перед банком складає 11860,65 грн., з яких: 2052,68 грн. – тіло кредиту; 1009,64 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 7757,35 – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 540,98 грн. – штраф (процентна складова) ( а.с. 7).

Згідно наданої банком виписки про рух коштів на рахунку ОСОБА_2 з травня 24 травня 2016 року по 01 листопада 2017 року користувався кредитною карткою №5168755521835336: поповнював картку готівкою, розраховувався в магазинах, сплачував щомісячні платежі по сервісу «Оплата частинами» ( а.с. 50-53).

Будь-яких доказів на спростування укладення договору №б/н від 06 грудня 2011 року чи належним чином виконання його умов відповідачам не надано.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. За ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Таким чином, суд дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним 06 грудня 2011 року Анкета - заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку» складають договір між ним та банком, що підтверджується його підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі 600,00 грн. та 16 грудня 2015 року видав на його ім’я кредитну карту. Взяті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконує, внаслідок чого має заборгованість перед банком в сумі 11860,65 грн., з яких: 2052,68 грн. – тіло кредиту; 1009,64 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 7757,35 – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 540,98 грн. – штраф (процентна складова).

Разом з тим, кредитним договором б/н від 06 грудня 2011 року передбачено і пеню і штрафи – за порушення строків всіх видів платежів передбачених договором, тобто, за одне і те ж порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду (неустойка). При цьому в ст. 61 Конституції України встановлена конституційна заборона, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У правовій позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, зазначено, що пеня і штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і теж порушення.

З огляду на встановлені обставини та викладені норми закону, суд дійшов до висновку, що в стягненні пені на користь позивача слід відмовити, в іншій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 39 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 у разі якщо суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 610,625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса проживання: 39000, Полтавська область, Глобинський район, с. Бабичівка, вул. Шкільна, буд. 15, рнокпп: НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 06 грудня 2011 року в сумі 4103,30 грн. ( чотири тисячі сто три гривні тридцять копійок), з яких:

2052,68 грн. – заборгованість за кредитом;

1009,64 грн. – відсотки за користування кредитом;

500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 540,98 грн. – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2019 року.

Суддя А. О. Олефір