Вирок № 81053180, 09.04.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1241/18

провадження №: 1-кп/398/182/19

ВИРОК

Іменем України

"09" квітня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

прокурорів Болгаріна Ю.С., Бурец О.К.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Швеця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Савченка Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката Тимченка Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120070000557 від 13 лютого 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Михайлівка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітній дітей, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 червня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 75 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 75, 104 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки;

- вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2015 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 23 грудня 2016 року на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 23.12.2016 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 7 місяців 08 днів;

- вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Покарання не відбуте.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Морозівка Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітній дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2018 року близько 08 години 30 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_6, діючи умисно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, за попередньою змовою, прибули до домоволодіння АДРЕСА_4. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 через паркан проникли на територію домоволодіння за вищевказаною адресою, де помітили малолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка прямувала до приміщення літньої кухні. З метою уникнути будь-яких дій з боку ОСОБА_1, які могли б привернути увагу сторонніх осіб, ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_1 та лівою рукою прикрив рот, щоб остання не змогла кричати. В подальшому, не відмовившись від свого умислу на відкрите викрадення чужого майна, відкрито через відчинені двері будинку разом із ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проникли до приміщення з метою відшукання грошових коштів та дорогоцінностей. В результаті чого, в присутності малолітньої ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відкрито заволоділи майном, яке належить ОСОБА_2, а саме: золотим ланцюжком вагою 30 грам; золотим браслетом вагою 8 грам; золотим кулоном вагою 7 грам; золотим хрестиком вагою 3 грами; срібним браслетом вагою 15 грам; золотою каблучкою вагою 7 грам; золотою каблучкою вагою 5 грам; однією парою золотих сережок вагою 4 грами; однією парою золотих сережок вагою 5 грам; мобільним телефоном марки «MEIZU M5c» ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, в якому на момент крадіжки перебувала сім-карта оператора «МТС» (НОМЕР_3) та грошовими коштами у сумі 300,00 грн. З метою запобігання вчинення переслідування з боку ОСОБА_1, ОСОБА_4, разом із ОСОБА_6 зв'язали ременем ноги ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_4, разом із ОСОБА_6, з викраденим вищевказаним майном залишили місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 53 295,12 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 13 лютого 2018 року близько півдевятої ранку, він разом з ОСОБА_6 пішли на АДРЕСА_4, де скоїли злочин - викрали золото. Вони пішли туди за золотом і грошима. ОСОБА_6 знав, що вони йдуть викрадати золото, але не знав куди, про це він сказав йому десь за годину до події. Далі пояснив, що це двір, приватний сектор. Залізли через паркан. Вийшла малолітня потерпіла, коли вони її побачили та щоб вона не кричала ОСОБА_6 закрив їй рота Після цього, вони зайшли в будинок, речі шукали вдвох, потерпіла стояла поруч з ними. На цю ситуацію потерпіла реагувала доволі спокійно, вони шукали в її хаті гроші, золото, а вона стояла і коментувала: «Це коробки, це телевізор неробочий, це електронна книга». На потерпілу ніхто не кричав та фізичну силу не застосовував. Знайшли золото - цепочки, кулончики, іконки, сережки, більше не знайшли нічого, забрали у потерпілої телефон та 300,00 грн. Як виходили з будинку, там було два ключі - один він забрав, інший зламав. Що зв'язував ноги потерпілої ременем - неправда. Закрили малолітню потерпілу в хаті і пішли. Як вийшли з будинку, їх забрав його друг. 300 грн., які знайшли, витратили відразу, телефон спочатку був в кишені, а потім вдома, де знімав квартиру. Частину золота здали в ломбарді в м. Знам'янці, а іншу частину - в Кіровограді. Золото здавали на ім'я ОСОБА_6, на його паспорт. В першому не пам'ятає, скільки коштів дали, а в другому - приблизно 27 650,00 грн. З переліком і вартістю майна погоджується. Все визнає, крім того, що зв'язував потерпілу. Цивільний позов визнає, за виключенням вартості мобільного телефону, який був повернутий потерпілій. Те, що завдав потерпілій моральну шкоду визнає, але моральну шкоду оцінює в 5 000,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що за день до події на прохання ОСОБА_4 він приходив до будинку потерпілих і питав про покази лічильника. Навіщо були потрібні покази лічильника - він не знає. Наступного дня - 13 лютого 2018 року - вони знову прийшли до цього будинку. В дзвінок дзвонив ОСОБА_4 Вони прийшли туди з метою забрати золото і грошові кошти. На той момент він уже знав, що йде вчиняти злочин. Ініціатором цього був ОСОБА_4 Від ОСОБА_4 йому була пропозиція забрати кошти та він на неї погодився. Після того, як подзвонили в дзвінок, вийшла дівчина і сказала, що дома спить батько, ОСОБА_4 сказав, що там нікого немає і вони зайшли з іншої сторони. Він розумів, що ситуація не нормальна. Коли вони перелізли через паркан, потерпіла вийшла з дверей, не знає чому, він підбіг і рукою закрив їй рот, щоб вона не кричала. Він зрозумів, що золото буде забрано не так, як він собі уявляв, але зрозумів це, коли вони зайшли в домоволодіння. Коли він біг закривати рот потерпілій - був в стані афекту. Зайшли в дім, знайшли золото, потерпіла відразу віддала телефон і 300,00 грн., які знаходились у неї на столі. Сказали потерпілій: «Золото, гроші давай». Пішли далі в кімнату, потерпіла сама показала, що в шафі в коробці знаходились кільця, сережки, ланцюжок віддала з іконкою. Коли виходили з будинку ОСОБА_4 переламав один ключ, закрили потерпілу ззовні, перелізли через паркан і пішли. Після викрадення майна відразу поїхали в Знам'янку, де заїхали в ломбард, здали частину золота, змінили автомобіль і поїхали в Кіровоград, в ломбард, в якому здали золото, що залишилось. Золото здавали на його паспорт. В місто Олександрію на зйомну квартиру повернулись в цей же день ввечері. Вага, кількість і вартість викраденого майна, вказана в обвинувальному акті, відповідає дійсності. Коли вони заходили в будинок, були в ньому і коли виходили з будинку потерпілій не погрожували, фізичну силу, крім моменту, коли він прикрив рот потерпілій, до неї не застосовували. Потерпілу в пересуванні не обмежували, вона постійно була між ними, ноги потерпілій не зв'язували. Цивільний позов визнає, за виключенням мобільного телефону, який був повернутий потерпілій. Завдану моральну шкоду потерпілій оцінює в 5 000,00 грн. Зазначив, що розкаюється в скоєному, має намір відшкодувати збитки. Продовжувати вчиняти злочини не збирається.

Вина обвинувачених підтверджується дослідженими судом фактичними даними, що містяться в наступних джерелах доказів:

Показаннях допитаної судом малолітньої потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що 13 лютого 2018 року близько 08 години ранку вона почула, що собака, яка була зачинена в літній кухні, гавкає, і вийшла з будинку АДРЕСА_4. До неї підбіг чоловік, який притис її до стіни і затулив рот рукою, інший чоловік - вийшов із-за рогу будинку. Обоє завели її в будинок. Вони зайшли до її кімнати, де на столі лежав мобільний телефон і гаманець, в якому було 300 грн., все це вони забрали. Потім вони пішли до залу, один з них стояв біля неї, а інший відчиняв шухляди і вигортав звідти речі, а потім вони мінялися. У серванті в коробочці лежали золоті сережки, які вони забрали. Потім пішли до маминої кімнати, де на столі стояла скринька з золотими прикрасами: кільця, ланцюжок і браслет, які вони також забрали. В її кімнаті забрали золотий браслет і забрали одну її модель. В залі взяли коричневий ремінь (старшої сестри), яким зв'язали її, забрали ключ з дверей і зачинили її ззовні. Вона розв'язалася, побігла до дверей, але вони були зачинені, ключа в дверях не було, а запасний ключ лежав поряд зламаний. Вона вилізла через вікно побігла до хвіртки, яка також була зачиненою на ключ, а ключа не було, тоді вона перелізла через паркан. По вулиці проходив незнайомий чоловік, якому вона повідомила, що її обікрали і попросила телефон. Вони разом пішли до магазину, де він поповнив рахунок на телефоні і викликав поліцію, а продавець зателефонувала її батькові. Разом з цим чоловіком вона повернулася до будинку, потім приїхали батьки і поліція. Поліцейські проводили огляд двору і будинку, знімали відбитки пальців і сліди взуття на вулиці. Обоє обвинувачених були одягнені у чорні куртки і чорні шапки, так, що було видно лише ніс та очі. В поліції вона впізнала одяг обвинувачених: куртки і перчатки, а потім і самих обвинувачених по фото. Мама того дня була на роботі, вона йде з дому вранці о 07 год. 25 хв. ОСОБА_6 зняв з неї золоті сережки, не пам'ятає, хто з них запропонував зв'язати її і хто з них це робив. Зв'язана вона сиділа на дивані в залі. Зв'язаними були ноги. Їй вони нічого не казали, перешіптувались між собою.

Показаннях допитаної судом потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 13 лютого 2018 року, у вівторок, близько 09 години ранку їй зателефонував колишній чоловік і повідомив, що в не вдома НП. Сказав терміново зачинити контейнер і він за декілька хвилин заїхав за нею на таксі. Дорогою додому він розповів, що сталося. Коли вони під'їхали до будинку біля хвіртки побачили невідомого чоловіка разом з їх дочкою. Хвіртка була зачинена. Донька перелізла через паркан і відчинила ворота. Двері до будинку також були зачиненими, вона залізла до будинку через відчинене вікно, знайшла запасний ключ і відчинила двері. Надала можливість поліцейським зайти до будинку. Всі речі були викинуті з шаф, все перевернуто в усіх кімнатах, навіть на веранді. Викрали золоті прикраси: 2 золоті кільця, браслет, 2 пари сережок, ланцюг з кулоном, 1 пара срібних сережок і срібний браслет, та 300,00 грн., мобільний телефон і понад 100,00 грн. дрібними коштами. Всі слідчі дії тривали до 16 години. Довго чекали собаку, яку везли з м. Кропивницького. Вилучалися сліди рук, ніг та ремінь. Напередодні пограбування, 12.02.2018 року, вона була на подвір'ї, годувала собаку. До неї звернувся молодий чоловік з приводу перевірки електричного лічильника та попросив надати доступ до будинку. Вона пригадала, що електричний лічильник завжди перевіряла одна й та сама жінка, і запитала в нього посвідчення, він розвернувся і пішов геть. Після пограбування вона побачила ОСОБА_6 у кабінеті слідчого і повідомила, що це той чоловік, що приходив перевірити електролічильник напередодні пограбування. Повернули з викраденого лише мобільний телефон. Вона з ОСОБА_6 і поліцейським їздили по ломбардам з метою повернути викрадене золото, але відсутні документи за якими вони здавали золото. Вона проживає разом з меншою дочкою, так як старша дочка навчається на денному відділенні інституту в м. Києві і там проживає. Підтримує цивільний позов в повному обсязі, міру покарання відносить на розсуд суду.

Показаннях допитаного судом свідка ОСОБА_8, який пояснив, що ОСОБА_4 знає з дитинства, а ОСОБА_6 знає лише на ім'я. Він працює таксистом. 13 лютого 2018 року він також працював. Вранці того дня, точного часу не пам'ятає, його викликав ОСОБА_4 на перехрестя вул. Гайдара на 14-му мікрорайоні в м. Олександрії. Там він був разом з ОСОБА_6, речей із собою в них не було. Вони спочатку поїхали в центр сел. Димитрова, де їх чекав біля магазину близько 15 хвилин, а потім відвіз їх до ломбарду по центральній вулиці, назви не пам'ятає, в м. Знам'янка, де також їх чекав близько 15 хв. ОСОБА_4 просив відвезти їх до м. Кропивницького, але він відмовився і відвіз тоді їх на залізничний вокзал в м. Знам'янка. За його послуги ОСОБА_4 заплатив йому 600,00 грн., купюрами по 200 грн. - це звичайна вартість таксі за таку поїздку. Того дня вони були одягнені у чорні куртки, чорні шапки та чорні штани.

Показаннях допитаного судом свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що обвинувачених не знає. Проживає по сусідству з потерпілими. 13 лютого 2018 року близько 10 год. ранку вона йшла з магазину і разом з ОСОБА_11 були запрошені понятими до ОСОБА_2 Поліцейські знімали телефоном всі дії. Вони зайшли у двір, потім їх запросили до будинку, там були висунуті всі шухляди в меблях та викинуті з них речі, в коридорі на полу валявся коричневий ремінь. Поліцейські брали відбитки пальців, всі матеріали склали до пакету, опечатали його, вони підписали бірку на пакеті. Під час огляду в будинку була ОСОБА_2 та її неповнолітня дочка, дитина весь час плакала, мати сказала, що дитину зв'язували, тому звернула увагу на ремінь, що лежав на полу. Огляд проводився близько 30-хв. Документи, які давали на підпис, спочатку зачитували вголос, а потім вони підписували.

Показаннях допитаного судом свідка ОСОБА_10, який пояснив, що обвинувачених не знає. 13 лютого 2018 року, близько 09 год. ранку йшов вулицею, назви не пам'ятає, на 14-мікрорайоні в м. Олександрії, де до нього підбігла дівчина і попросила телефон, повідомила, що її пограбували. В нього на рахунку закінчилися кошти, вони разом пішли до магазину, де він поповнив рахунок і викликав поліцію, а продавець зателефонувала батькам дівчинки. Дорогою до магазину вона розповіла, що вона вийшла з будинку і в цей час до неї підійшли двоє невідомих чоловік, заштовхали її до будинку і зв'язали, забрали цінні речі і пригрозили нікому не казати, а потім зачинили її в будинку. Вона вилізла з будинку через вікно, а потім перелізла через паркан. Коли він разом з дівчиною повернулися до її будинку, хвіртка була зачиненою, потім приїхали батьки і поліція. В нього відібрали свідчення, він підписав протокол і пішов.

Фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:

- протоколі огляду предметів від 13 лютого 2018 року, в ході якого оглянуто ремінь коричневого кольору, вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а. с. 104);

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 лютого 2018 року, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_1, на фото під №2 впізнала особу, яка здійснила кримінальне правопорушення відносно неї 13 лютого 2018 року. Відповідно до довідки до протоколу впізнання на фото №2 зображений ОСОБА_4 (т. 2 а. к. п. 106 - 107);

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 лютого 2018 року, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_1, на фото під №4 впізнала особу, яка здійснила кримінальне правопорушення відносно неї 13 лютого 2018 року. Відповідно до довідки до протоколу впізнання на фото №4 зображений ОСОБА_6 (т. 2 а. к. п. 108 - 109);

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 лютого 2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2, на фото під №3 впізнала особу, яка 12 лютого 2018 року цікавилась у неї показниками лічильників у її домоволодінні. Відповідно до довідки до протоколу впізнання на фото №3 зображений ОСОБА_6 (т. 2 а. к. п. 111 - 112);

- протоколі огляду предметів від 15 лютого 2018 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто мобільний телефон «MEIZU V5С», вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 118 - 121);

- висновку експерта №174 від 14 березня 2017 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону «MEIZU V5С», викраденого у потерпілої складає 2 520,00 грн. (т. 2 а. с. 126 - 129);

- висновку експерта №298 від 13 квітня 2018 року, відповідно до якого загальна вартість викрадених у потерпілої ювелірних виробів становить 50 468,12 грн. (т. 2 а. с. 134 - 138);

- протоколі пред'явлення речей для впізнання від 20 лютого 2018 року з фототаблицею, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_1, на фото під №2 впізнала рукавички, які були одягненні на одному з чоловіків, який вчинив щодо неї кримінальне правопорушення. Зазначені рукавички були вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання обвинувачених (т. 2 а. с. 139 - 142);

- протоколі огляду предметів від 16 лютого 2018 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто рукавиці із шкірозамінника чорного кольору, вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 143 - 144);

- протоколі пред'явлення речей для впізнання від 20 лютого 2018 року з фототаблицею, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_1, на фото під №4 впізнала куртку, яка була одягнена на одному з чоловіків, який вчинив щодо неї кримінальне правопорушення. Зазначена куртка була вилучена під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання обвинувачених (т. 2 а. с. 146 - 149);

- протоколі огляду предметів від 16 лютого 2018 року з фототаблицею, в ході якого оглянуто куртку чорного кольору, вилучену під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 150 - 151);

- висновку експерта №94 від 06 березня 2018 року, відповідно до якого з 23 слідів рук, виявлених та вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4, два сліди пальців рук залишені безіменним пальцем лівої руки та середнім пальцем лівої руки ОСОБА_4 (т. 2 а. с. 159 - 190);

- довідкою ПТ «Ломбард «Гроші Тут» від 05 березня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_6 заклав наступне майно до ломбарду: ланцюг, дві каблучки, дві пари сережок (т. 2 а. с. 228);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2019 року та відеозаписі зазначеного слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні, в ході якого малолітня потерпіла ОСОБА_1, розказала та показала у своєму будинку та на місцевості про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно неї (т. 3 а. с. 41 - 45);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2018 року та відеозаписі зазначеного слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні, в ході якого обвинувачений ОСОБА_6 пояснив та показав за яких обставин він здійснив кримінальне правопорушення (т. 3 а. с. 46 - 52);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2018 року та відеозаписі зазначеного слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні, в ході якого обвинувачений ОСОБА_4 пояснив та показав за яких обставин він здійснив кримінальне правопорушення (т. 3 а. с. 53 - 59);

- протоколі огляду місця події від 13 лютого 2018 року з фототаблицею та відеозаписі зазначеного огляду місця події, переглянутому в судовому засіданні, відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4, в ході якого зафіксовано загальну обстановку на подвір'ї та в будинку, виявлено та вилучено сліди взуття, сліди пальців рук та пояс коричневого кольору (т. 3 а. с. 60 - 69);

- протоколі огляду місця події від 14 лютого 2018 року та відеозаписі зазначеного огляду місця події, переглянутому в судовому засіданні, відповідно до якого оглянуто приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено верхній одяг, взуття, рукавички тощо (т. 3 а. с. 70 - 72).

Крім того, судом досліджено витяг з ЄРДР, протокол прийняття заяви потерпілої про вчинене кримінальне правопорушення, протоколи огляду відеокамери, перегляду відеозапису та перенесення його на цифровий носій, повідомлення про підозри, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року про надання дозволу на обшук, відомості, що мають значення для вирішення долі речових доказів, а також докази наявності та розмір процесуальних витрат, які підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів.

Зазначені вище докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, так як отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, в матеріалах кримінального провадження відсутні об'єктивні дані які б свідчили, що ці докази здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

В той же час, досліджені в судовому засіданні акт застосування службового собаки від 13 лютого 2018 року (т. 2 а. с. 103) та висновок експерта №59 від 20 березня 2018 року, відповідно до якого слід підошви взуття, виявлений в ході в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4, залишений не двома парами взуття, вилученого в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 194 - 202), в силу ст. 85 КК України не є належними доказами, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд критично оцінює позицію обвинувачених щодо відсутності попередньої змови на вчинення злочину, з огляду на наступне.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06 листопада 2009 року, №10 (далі - Постанова) злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

В ході судового розгляду встановлено, що обвинувачені 13 лютого 2018 року прибули до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4, з метою викрадення чужого майна, виявивши за місцем вчинення злочину малолітню потерпілу, не відмовились від свого наміру, вчиняли активні спільні дії, спрямовані на проникнення в будинок, пошук та відкрите викрадення чужого майна, в подальшому спільно залишили місце вчинення злочину та спільно розпорядилися викраденим майном.

Крім того, суд критично оцінює покази обвинувачених, що вони не зв'язували ременем малолітню потерпілу, оскільки зазначене спростовується показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_1, наданими в судовому засіданні, а також протоколом проведення з нею слідчого експерименту, в ході яких малолітня потерпіла чітко вказала, що обвинувачені зв'язали ременем їй ноги, перед тим як покинути будинок. В подальшому, зазначений ремінь був виявлений та вилучений в ході огляду місця події 13 лютого 2019 року.

Суд не вбачає підстав недовіряти показанням малолітньої потерпілої, враховуючи що потерпіла раніше не була знайома з обвинуваченими, в неприязних стосунках не перебувала, жодних об'єктивних причин оговорювати обвинувачених потерпілою суду стороною захисту не надано.

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами повністю підтверджується вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм діяння і їх дії правильно слід кваліфікувати:

- дії обвинуваченого ОСОБА_4 - за ч. 3 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло;

- дії обвинуваченого ОСОБА_6 - за ч. 3 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вчинений обвинуваченими злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, є умисним корисливим злочином, яким завдано майнової шкоди потерпілій.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. За місцем проживання скарг щодо нього не надходило. Офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Згідно з досудовою доповіддю від 08 червня 2018 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України при призначенні покарання обвинуваченому судом враховується зазначена досудова доповідь (т. 1 а. с. 152 - 160).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно з ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, який раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, вчинив новий злочин проти власності, що свідчить про ігнорування обвинуваченим принципу мирного володіння майном, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений, як особа представляє суспільну небезпеку, та як наслідок виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також відповідатиме цілям покарання.

Судом береться до уваги та обставина, що вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі (т. 3 а. с. 9 - 11). Вирок набрав законної сили та покарання на даний час не відбуте.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України, після чого на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року і цим вироком призначити обвинуваченому остаточне покарання.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває. За місцем проживання скарг щодо нього не надходило, офіційно не працює. В силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей.

Згідно з досудовою доповіддю від 29 травня 2018 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого є можливим без позбавлення або обмеження волі та не становитиме високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України при призначенні покарання обвинуваченому судом враховується зазначена досудова доповідь (т. 1 а. с. 133 - 135).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно з ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі та до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши ОСОБА_6 іспитовий строк, з покладенням на нього обов'язків, у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За таких обставин, оскільки обвинувачені спільними діями вчинили кримінальне правопорушення, яким потерпілій було завдано шкоди, то обвинувачені несуть солідарну відповідальність перед потерпілою.

Згідно з висновками експерта загальна вартість викраденого мобільного телефону та ювелірних виробів складає 52 987,12 грн. Факт викрадення грошових коштів у розмірі 300,00 грн. обвинувачені не оспорювали.

При цьому, судом встановлено, що потерпілій повернуто мобільний телефон «MEIZU М5С».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню в частині стягнення солідарно з обвинувачених вартості викраденого майна та грошових коштів в розмірі 50 767,12 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з обвинувачених моральної шкоди суд зазначає, наступне.

Відповідного до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, а також у зв'язку із пошкодженням її майна. Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95 р. суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що потерпілій дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв'язку з порушенням її прав, викраденням її майна та вчинення злочину щодо її малолітньої доньки.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань потерпілої. Одночасно суд враховує матеріальний стан обвинувачених.

Керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн., які підлягають стягненню солідарно з обвинувачених.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обчислюється з 27 лютого 2018 року. В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 12 листопада 2018 року до 12 січня 2019 року включно. Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року обвинуваченого ОСОБА_4 тимчасово залишено в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» на час розгляду цього кримінального провадження. За таких обставин, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з 27 лютого 2018 року по 12 січня 2019 року та часткове відбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року з 13 січня 2019 року по 08 квітня 2019 року.

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, пов'язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до часу вступу вироку в законну силу.

Ухвалою від 20 лютого 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Оскільки, в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про порушення обвинуваченим зазначеного запобіжного заходу та враховуючи, що судом обвинуваченого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, то суд вважає, що відсутні підстави для продовження застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, а тому він підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року, і покарання за цим вироком - остаточно призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 09 квітня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в строк покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з 27 лютого 2018 року по 12 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в строк покарання за цим вироком часткове відбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2018 року з 13 січня 2019 року по 08 квітня 2019 року.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, 50 767 грн. (п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 12 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

В іншій частині позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави суму процесуальних витрат у кримінальному провадженні №12018120070000557 від 13 лютого 2018 року за проведення експертиз в розмірі 3 360 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави суму процесуальних витрат у кримінальному провадженні №12018120070000557 від 13 лютого 2018 року за проведення експертиз в розмірі 3 360 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 50 коп.

Речові докази:

- ремінь коричневого кольору виготовлений із шкірозамінника, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області та мобільний телефон марки «MEIZU M5C», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити власнику - ОСОБА_2;

- рукавиці, виготовлені із шкірозамінника, чорного кольору, та куртку чоловічу, чорного кольору, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - повернути власнику - ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя О.В.Авраменко