
Справа № 189/2122/18
2/189/153/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2019 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чорної О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Корхової М.Г.,
учасники судового провадження:
представник позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: виконавчий комітет Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просила визнати ОСОБА_3 особою, яка втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. Право власності на даний житловий будинок підтверджує Свідоцтвом про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Покровської селищної ради від 26.03.1999 року, реєстровий № 50.
За вказаною адресою зареєстрований, але фактично не проживає з 2007 року його син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилається на ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст. ст. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В судове засідання з’явився представник позивача ОСОБА_1, який підтримав позов, просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання, пояснення, відзив на позов та заперечення до суду від нього не надходили.
Третя особа надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, рішення винести на розсуд суду (а. с. 41).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки всі умови у сукупності існують, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на даний житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Покровської селищної Ради від 26.03.1999 року, реєстровий № 50 (а. с. 3).
За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.06.2011 року (а. с. 23).
Відповідно до акту обстеження, складеного депутатом Покровської сільської ради ОСОБА_4 та членами комісії ОСОБА_5, ОСОБА_6О, в будинку № 5 в провулку Український, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області зареєстровані: дружина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, який з 2007 року по теперішній час не мешкає в даному будинку (копія акту, а. с. 6).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що з 2007 року відповідач не проживає в будинку за місцем реєстрації, а також, що виникла необхідність оформити субсидію на сплату комунальних послуг, однак у зв’язку з фактичною відсутністю відповідача, неможливо подати документи щодо його роботи, сімейного стану тощо. У сплаті комунальних послуг відповідач участі не бере, в інших витратах по утриманню будинку також.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що є сусідом позивача близько 40 років, знає, як позивача ОСОБА_2 так і відповідача ОСОБА_3, останній раз бачив відповідача 5-6 років тому. Де зараз він проживає, йому невідомо.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що позивача знає з дитинства, на даний момент, вони є сусідами. Вказує, що позивач зі своєю жінкою проживають в хаті самі, ОСОБА_3 останній раз бачив, приблизно 5 років тому.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем мешкання фізичної особи є житловий будинок, квартира чи інше приміщення гідне для мешкання в населеному пункті, в якому особа мешкає постійно або тимчасово.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 156 ЖК України, передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частиною 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України, передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, за змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім’ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім’ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім’ї власника без поважних причин понад один рік.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд встановив, що ОСОБА_3 не проживає у будинку за адресою: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області дуже тривалий час, з 2007 року без поважних причин, в утриманні будинку та сплаті комунальних послуг участі не бере, отже, чинить власнику перешкоди у користуванні, розпорядженні майном, і позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом з цих підстав, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 29, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 71,72 ЖК України, 3, 12, 13, 76-78, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: виконавчий комітет Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, особою, яка втратила право на користування домоволодінням, яке знаходиться за адресою: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання та реєстрації: пров. Український, 5, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2.
Третя особа: Виконавчий комітет Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 20 смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 41052631.
Повний текст рішення складений 09 квітня 2019 року.
Суддя О.В. Чорна
Судове рішення № 81049943, Покровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 01.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 189/2122/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: