Ухвала суду № 81049357, 10.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7041/18

Провадження № 1-кп/205/281/19

У Х В А Л А

10 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690002317 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ч.1 ст.187, ч.1 ст.129 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Мальцева Д.В.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296, ч.1 ст.187, ч.1 ст.129 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили задовольнити.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, потерпілих, приходить до наступного висновку.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000 року» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи .

Крім того, у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010р., ЄСПЛ визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені в тому числі і тяжких злочинах, за які законом у разі доведення вини його може бути призначено покарання до семи років позбавлення волі, те, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, раніше судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано, в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року№1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження саме такого запобіжного заходу та унеможливлюють застосування більш м’якого. Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при продовженні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 07 червня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Скрипник