Рішення № 81049111, 01.04.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4753/17

2/212/241/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Власенко М.Д.,

за участю секретаря –Борух Ю.К.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовомСтупак ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, третя особа –Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до ОСОБА_27 акціонерного товариства «Криворіжгаз»про визнання дій незаконними, визнання права на забезпечення та встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року позивачі ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_27 акціонерного товариства «Криворіжгаз» (далі – ПАТ «Криворіжгаз»),неодноразово уточнювали позовні вимоги, в остаточній редакції від 13 лютого 2019 рокупросили визнати незаконним дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку № 2 по вул. Десантна в м. Кривому Розі; визнати незаконним встановлений ПАТ «Криворіжгаз» позивачам режим нарахування об’ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового вузла обліку газу для побутових споживачів; зобов’язати ПАТ «Криворіжгаз» з 01.01.2017 року поновити позивачам як побутовим споживачамрежим нарахування природного газу відповідно до ОСОБА_3 споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України; визнати за позивачами право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз»; визнати, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» зобов’язано за власний рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам, що проживають в будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Десантна, будинок № 2.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 між позивачами та ПАТ «Криворіжгаз» був укладений публічний типовий договір з постачання природного газу споживачам. Сумлінно виконуючи всі умови даного договору відповідачі регулярно оплачували рахунки ПАТ «Криворіжгаз» про сплату послуг за договором в терміни, визначені в рахунках. В свою чергу ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов’язання, визначені п. 6.2. даного договору в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та забезпечення належної якості надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору. В грудні 2016 року ПАТ «Криворіжгаз» встановило відповідачам на будинок за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Десантна, 2 загальнобудинковий вузол обліку газу. У лютому 2017 року їм стало відомо, що ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01.01.2017 року почало нараховувати об’єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу.

ПАТ «Криворіжгаз» по теперішній час не уклав договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не складено акт балансового розмежування зі схемою та акт первинних показників лічильника та вводу лічильника в експлуатацію. Тому вони вважають, що їм неправомірно відповідач нараховує плату за спожитий природній газ.

У зв’язку із численнимипорушеннями процедури вводу в експлуатаціюзагальнобудинкового вузла обліку газу існує вірогідність у завищенні фактичних показань лічильника з метою покладення на позивачів додаткових витрат за спожитий природний газ. Фактично їх ПАТ «Криворіжгаз» усунуло від процедури щомісячного зняття показань загально будинкового прибору обліку газу.

З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів та забезпечення оплати кожним Споживачем фактично спожитого об’єму газу позивачі неодноразово звертались до ПАТ «Криворіжгаз» із заявами про встановлення безкоштовних індивідуальних газових лічильників у власних квартирах на підставі статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу».Листом ПАТ «Криворіжгаз» від 22.05.2017 року № Кд 02.3.2-ЛВ-9243-0517 їм було повідомлено, що ПАТ «Криворіжгаз» не передбачено фінансування робіт з встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі будинку № 2 по вулиці Десантна в м. Кривого Рогу.У зв’язку із чим позивачі вимушені звернутися до суду із вищезазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 22.08.2017 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року прийнято відмову позивачів від частини позовних вимог щодо зобов’язання ПАТ «Криворіжгаз» встановити позивачам індивідуальні газові лічильники в строк до 01.01.2018 року.

23.10.2018 року на підставі Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями ухвалою суду прийнято до провадження цивільну справу та призначенодо судового розгляду в новому складі суду.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , залучено у якості третьої особи на боці відповідача – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалою від 13.02.2019 року відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи на боці відповідача ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на письмові заперечення в яких зазначила, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №547 від 31.03.2016 року затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділах згідно із додатком. Зазначила, що згідно розділу І Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016 рік передбачено встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу у будинку №2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі. Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок можуть як власники так і оператор газорозподільної системи, тому ПАТ «Криворіжгаз» було прийнято рішення про встановлення саме загальнобудинкового лічильника на будинок позивачів. Крім того зазначила, що чинним законодавством передбачено, що у разі незгоди власника квартири розрахуватися за спожитий природній газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок він може встановити квартирний лічильник газу окремо на квартиру за власні кошти. У зв’язку зі змінами законодавства, термін забезпечення індивідуальними газовими лічильниками позивачів визначено до 01.01.2021 року, а отже відповідачем права позивача не порушені. Зазначила, що твердження позивачів щодо порушення процедури введення в експлуатацію загально будинкового вузла обліку газу, відсутність укладеного договору на зняття показань будинкового вузла обліку газу, вірогідності у завищені фактичних показаньлічильника з метою покладення на споживачів додаткових витрат за спожитий природній газ є без підставними та такими, що не відповідають ч.4 ст.60 ЦПК України. Окрім того додала, що загальнобудинковий лічильник газубуло демонтовано, про що є відповідний акт від 07.02.2017 року, його не було введено в експлуатацію після повірки, тому нарахування за спожитий газ з цієї дати здійснюються позивачамзгідно норм споживання, встановлених для споживачів у разі відсутності лічильників газу.

Представник третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до суду не з’явився про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, просили справу розглядати за їх відсутністю, направили суду письмові пояснення, в яких вказали, що відповідно до ст.5 Закону України «Про ринок природного газу» у разі відмови населення від встановлення суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняються населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовуються для приготування їжі – з 01.01.2018 року. Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані були в термін до 01.01.2018 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення індивідуальних або загальнобудинкових лічильників газу, що мало забезпечити 100% облік спожитого газу природного газу населенням. Тому ПАТ «Криворіжгаз» було розроблено, подано, а НКРЕКП затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, розділом І якого було передбачено та встановлено загальнобудинковий лічильник природного газу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Десантна, буд.2, проведення розрахунків здійснювалось відповідно до вимог Постанови КМУ № 620 від 16.05.2002 року. При цьому, відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зі змінами від 19.01.2018 року, фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштівсуб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також коштів відповідного бюджету, окрім коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом. Таким чином споживачі мають можливість забезпечити фінансування робіт з встановлення їм індивідуальних газових лічильників за рахунок інших джерел, зокрема звернувшись до органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту.

Заявлені представником відповідача свідки ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, що є працівниками ПАТ «Криворіжгаз» до суду за викликами не з’явились, повідомлялись належним чином (т.3 а.с.113-115), представником відповідача їх явка до суду не забезпечена, враховуючи тривалий час судового розгляду справи, судом завершено розгляд справи на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачі у справі є власниками житлових квартир у будинку № 2 по вул. Десантній в м. Кривому Розі (т.1 а.с.10-65).

17 квітня 2017 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 2 по вул. Десантній в м. Кривому Розі рекомендовано співвласникам квартир звернутись до ПАТ «Криворіжгаз » з заявою про встановлення індивідуальних (внутрішньоквартирних) лічильників природного газу (т.1. а.с.7).

22 травня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» надано відповідь на вказане звернення, в якому серед іншого зазначено, що оператором ГРМ буде забезпечено встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, у разі незгоди власника квартири розраховуватись за спожитий газ за показаннями загальнобудинкового вузла обліку він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру за власні кошти. З метою врегулювання вказаного питання запропоновано врегулювати з ПАТ «Криіоржгаз» відносини щодо встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, встановлених у квартирах споживачів шляхом укладення відповідного договору (т.1 а.с.8-9).

Постановою НКРЕКП № 547 від 31.03.2016 року затверджено План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування, згідно п.3.3.15 Додатку визначено витрати на встановлення загальнобудинкових вузлів обліку газу, зокрема в будинку № 2 по вул. Десантній в м. Кривому Розі в розмірі 36,5 тис.грн. (т.1 а.с.142).

Як вбачається з ОСОБА_2 від 30.11.2016 року представниками ПАТ «Криворіжгаз» у відсутності представників споживача здійснено опломбування вузла обліку газу, встановленого за адресою: м. Кривий Ріг,вул. Десантна, буд.2 (т.2. а.с.40).

ОСОБА_32 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем від 2017 року (точна дата відсутня), ПАТ «Криворіжгаз» визначило межі балансової належності в т. «А» по будинку № 2 по вул. Десантній в м. Кривому Розі, згідно схеми (т.2 а.с.39), проте вказаний документ не підписано іншою стороною – ТОВ «Уют 2011».

ОСОБА_32 № 10277 від 07.02.2017 року, наданого представником відповідача до суду, загальнобудинковий вузол обліку газу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Десантна, буд.2 було демонтовано.

ОСОБА_32 інформаційної довідки відділу з продажів ПАТ «Криворіжгаз» від 11.03.2019 року, що була надана до суду, розподіл об’єму природного газу з 07.02.2017 року здійснюється згідно затверджених норм споживання природного газу побутовим споживачам природного газу у разі відсутності лічильників газу. При цьому, по квартирі 69 встановолено індивідуальний лічильник газу з 19.02.2015 року, по квартирі 145 – з 21.11.2017 року, яким здійснюється розподіл об’ємів газу згідно показів лічильників.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який був чинним на час звернення позивачів до суду з цим позовом та розгляду справи, цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики;

- норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - це житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тарифи на газопостачання відносяться до першої групи.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (частини перша, друга статті 20 цього Закону).

Як зазначено у частині першій статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

ПАТ «Криворіжгаз» є Оператором ГРМ.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Як встановлено матеріалами справи, позивачі є споживачами природного газу, а відповідач - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору цей договір є публічним, перебуває у загальному доступі і розміщений на офіційному сайті ПАТ «Криворіжгаз» (https://kr.104.ua/ua/services/pidkljuchiti-gaz/distribution-terms/id/tipovij-dogovir-rozpodilu-prirodnogo-gazu-15701), регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 629 та ст.526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

ОСОБА_32 з пунктом 2.1 цього Типового договору ПАТ «Криворіжгаз» взяло на себе зобов'язання постачати природний газ споживачам в необхідних об'ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов'язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Судом встановлено, що позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та сплачують рахунки за спожитий природний газ.

Відповідно до п.5.2. Типового договору та п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС (Порядок комерційного обліку газу по об’єктах побутових споживачів (населення), визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об’єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу, визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором.

Відповідно до положень п.1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором газорозподільних систем та споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід’ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Пунктом 2 глави 5 розділу ІІІ Кодексу встановлено, що межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п.12.7 розділу ХІІ Типового договору, складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід’ємною частиною цього договору.

Об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування (Постанова НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015).

В судовому засіданні встановлено, що позивачі у справі є побутовими споживачами природного газу та власниками квартир розташованих в будинку №2 по вул.Десантна в місті Кривому Розі Дніпропетровської області.

Відповідно до п.3.2 Типового договору приймання-передача обсягу газу, належного Споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до Споживача відбуваються на межі балансової належності об’єкта Споживача.

Отже, фактичний об’єм розподіленого природного газу по об’єкту побутового споживача визначається за допомогою лічильника газу, який встановлюється на межі балансової належності об’єкта споживача.

Відповідно до п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС визначення фактичного об’єму спожитого газу за об’єктом побутових споживачів будинку № 1 по вул. Десантна в місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, які використовують газ тільки для приготування їжі та не забезпечені приладами обліку газу, визначається за нормами споживання.

Відповідно до п.10 глави 2 розділу Х Кодексу ГРС установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

ОСОБА_32 ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року) та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.

Відповідно до ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору, побутовим споживачам - позивачам по справі - та іншим побутовим споживачам буд.2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі, які не забезпечені приладами обліку газу, до 01 січня 2021 року для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирах, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючі стіни даних квартир, ПАТ «Криворіжгаз» повинно встановити індивідуальні (квартирні) лічильники газу, а в разі відмови від встановлення квартирних лічильників газу припинити газопостачання з 01.01.2021 року. Оскільки позивачі як побутові споживачі за договором розподілу природного газу не забезпечені індивідуальними лічильниками газу, фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання відповідно до п.3 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачі, що мешкають в будинку № 2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі, не відмовлялися від встановлення індивідуальних лічильників газу, а навпаки в 2017 році звертались до ПАТ «Криворіжгаз» за їх встановленням, що свідчить про відсутність порушень з боку позивачів як споживачів послуг.

Відповідно до п.п.3,4 ч. 1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору.

Встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на буд.2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі, ПАТ «Криворіжгаз» ставить у нерівне становище побутових споживачів цього будинку перед іншими побутовими споживачами багатоквартирних будинків у Дніпропетровській області, в яких Оператором ГРМ встановлені індивідуальні лічильники газу, оскільки приймання-передача та визначення фактичного об’єму спожитого газу буде визначатись не по об’єктам побутових споживачів (квартирах), а за будинком, чим порушуються умови Типового договору та ЗУ «Про захист прав споживачів».

Крім того, відповідно до п.1 Тимчасового положення про порядок розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку вимоги до облаштування та експлуатації будинкового вузла обліку встановлюються Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27 грудня 2005 р. № 618, які поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу.

Таким чином, вимоги до облаштування та експлуатації будинкового вузла обліку не поширюються на населення, що також підтверджується відсутністю в Тимчасовому положенні такого суб’єкта , як побутові споживачі (населення).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Отже, власником (балансоутримувачем) багатоквартирного будинку є фізична або юридична особа, якій одноособово належить право володіння, користування та розпоряджання багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Отже, багатоквартирний будинок № 2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі Дніпропетровської області не має власника (балансоутримувача), що володіє даним будинком одноособово, оскільки даний будинок як цілісність є спільною частковою власністю власників квартир та приміщень цього будинку, тобто управління здійснюється співвласниками відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Таким чином, за відсутності одноособового балансоутримувача (власника) багатоквартирного будинку № 2 по вул. Десантна в місті Кривому Розі Дніпропетровської області не можливо застосувати положення п.1 глави 5 розділу ІХ Кодексу ГРС, адже співвласникам даного багатоквартирного будинку, які є побутовими споживачами (населенням), по їх об’єктах встановлюються індивідуальні (квартирні) лічильники газу відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Отже, Тимчасове положення та Кодекс ГРС не може суперечити Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який регулює забезпечення комерційного обліку для населення та не передбачає встановлення зазначеній категорії загальнобудинкових приладів обліку.

Таким чином, суд вважає незаконними дії відповідача ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам за адресою: м. Кривий Ріг, вул..Десантна буд.2, оскільки такі дії вчиненні з порушенням положень ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу.

Суд також враховує, що демонтування загальнобудинкового лічильника у вказаному будинку здійснено з причини його повірки, відповідно до акту від 07.02.2017 року, проте після цього не відбулось відновлення прав споживачів, не було здійснено перерахунок обсягів спожитого газу за загальнобудинкомим приладом обліку, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, у зв’язку з чим суд визнає незаконним встановлений ПАТ «Криворіжгаз» режим нарахування об’ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу та приходить до висновку про необхідність зобов’язання ПАТ «Криворіжгаз» здійснити перерахунок спожитого природного газу позивачам за період з 01.01.2017 року по 07.02.2017 року, відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.

Позовні вимоги ОСОБА_8 в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом у квартирі № 69, що належить вказаному позивачу з 19.02.2015 року було встановлено індивідуальний лічильник газу, тому розподіл об’єму природного газу даному споживачу здійснювався згідно показань лічильника.

Стосовно інших позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.

ОСОБА_32 з додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн, а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн. (т.1 а.с. 106-125).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, а тому, на думку суду, мають право на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками і відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу» забезпечити встановлення індивідуальних лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.

Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо правомірності їх дій як оператора ГРМ, а саме виконання Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки, затвредженогоПостановою НКРЕКП № 547 від 31.03.2016 року, яким було визначено обсягу фінансування саме на встановлення загальнобулдинкового приладу обліку у будинку позивачів, оскільки норми статті 6 Закону Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» мають вищу юридичну силу, а отже позивачі мають право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» у строк, передбачений вказаний цим законом.

Зазначаючи про обов’язок відповідача здійснити таке забезпечення саме за власний рахунок, суд виходить з системного аналізу змістучастини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно якої фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством. Отже саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу і лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним.

Саме такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 214/2435/17 від 07 листопада 2018 року.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі висловили волевиявлення на встановлення індивідуальних лічильників газу, а тому це їх волевиявлення не може бути порушеним. На переконання суду задоволення волевиявлення позивачів буде відповідати зазначеній державній політиці в сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню.

Суд вважає, що встановлення позивачам індивідуальних лічильників буде забезпечувати оплату кожним з них саме того об’єму газу, який ним спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства як справедливість, а тому відмова відповідача ПАТ «Криворіжгаз» встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства та порушує права позивачів.

Таким чином, суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту відповідає вимогам статті 16 ЦК України, а позовні вимоги щодо визнання за кожним з позивачів права на забезпечення індивідуальними, безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв’язку з встановленими обставинами, суд також вважає за необхідне задовольнитипозовні вимоги в частині зобов'язання ПАТ «Криворіжгаз» за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильниківу строк та порядок, передбачений Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Враховуючи, що у квартирах позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_23, які також мають право на рівні з іншими споживачами на забезпечення індивідуальними, безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз», на час розгляду справи вжебули встановлені індивідуальні газові лічильники, суд вважає за необхідне відмовити їм у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання ПАТ «Криворіжгаз» за власний рахунок встановити індивідуальні лічильники газу, оскільки вказані споживачі мають право на захист своїх прав шляхом компенсації витрат за рахунок ПАТ «Криворіжгаз», якщо такі витрати були ними понесені на встановлення лічильників.

Позивачі, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», звільнені від сплати судового збору при зверненні з даним позовом, однак, при зверненні до суду в серпні 2017 року кожен з позивачів, мав сплатити по 640 грн. судового збору, а разом 15360 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_27 акціонерного товариства «Криворіжгаз» на користь держави підлягають стягненню 15360 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по справі.

Керуючись ст. ст.8, 24 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 526, 626, 629, 655 ЦК України, ст.ст.5, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.1, 2, 3, 6, 14, 19, 20, 21, 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.3, 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 258,259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 - задовольнити частково.

1. Визнати незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз»щодо встановлення 30 листопада 2016 року загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку № 2 по вул. Десантній в м. Кривому Розі.

2. Визнати незаконним встановлений ПАТ «Криворіжгаз» режим нарахування об’ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу та зобов’язати ПАТ «Криворіжгаз» за період з 01.01.2017 року по 07.02.2017 року здійснити перерахунок спожитого природного газу, відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, споживачам: ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26

В задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_8 – відмовити.

3.Визнати за ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ОСОБА_27 акціонерного товариства «Криворіжгаз».

4. Зобов’язатиПублічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» встановити індивідуальні газові лічильники у строк та порядок, передбачений Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» наступним побутовим споживачам у будинку № 2 по вул. Десантній в ОСОБА_33: ОСОБА_28 (квартира № 1) , ОСОБА_5 (квартира № 2), ОСОБА_6 (квартира № 17), ОСОБА_7 (квартира № 34), ОСОБА_9 (квартира № 44), ОСОБА_10 (квартира № 45), ОСОБА_11 (квартира № 51), ОСОБА_12 (квартира № 53), ОСОБА_13 (квартира № 62), ОСОБА_14 (78), ОСОБА_15 85, ОСОБА_16 88, ОСОБА_17 96, ОСОБА_18 98, ОСОБА_19 100, ОСОБА_20 108, ОСОБА_21 131, ОСОБА_22 134, ОСОБА_1 138, , ОСОБА_24 148, ОСОБА_25 160, ОСОБА_26 164.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання ПАТКриворіжгаз встановити індивідуальні газові лічильники споживачам ОСОБА_8 (43), ОСОБА_23 – відмовити.

Стягнути з ПАТ Криворіжгаз на користь держави судовий збір в сумі 15360 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 квітня 2019 року.

Суддя М.Д. Власенко