Рішення № 81048698, 09.04.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1780/19

2/212/1524/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Пустовіта О.Г., з участю секретаря судового засідання Мігрін Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПАТ «Суха Балка» ), про відшкодування моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я, посилаючись на те, що він у період з вересня 1997 року по травня 2018 року працював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача підземним прохідником, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 29.01.2019 позивачу первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності в зв’язку з професійними захворюваннями, встановлено ІІІ групу інвалідності, з переоглядом. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває біль у поперково-крижовому та шийному відділах хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху у плечових, ліктьових та колінних суглобах, болі і оніміння рук, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв’язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв’язку з загальною слабкістю, втомою, постійному відчутті психологічного дискомфорту, порушення душевної рівноваги вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 146 055 грн., яку просив стягнути з відповідача.

07 березня 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

20 березня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача. У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано законодавство у сфері охорони праці, що виразилося у недбайливому ставленні до свого здоров’я. Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Зазначають, що підстав для настання цивільно-правової відповідальності роботодавця у зв’язку із встановленням професійного захворювання працівникові у вигляді відшкодування моральної шкоди немає. Також вважають, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу не знайшли свого підтвердження, оскільки до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження таких витрат.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 в період з 22.09.1997 по 22.03.2018 працював підземним прохідником на ш. « ім.. Фрунзе», ш. « Октябрьська» Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» та був звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Згідно медичного висновку ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 30.10.2018 №1563 у ОСОБА_2 виявлено захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м’язові-тонічними синдромами, часто рецедивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів .

30 листопада 2018 року на підприємстві ПАТ «СУХА БАЛКА» проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_2, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії виникло через недосконалість робочого місця та порушень в роботі системи вентиляції, підпадав під вплив підвищених параметрів шкідливих хімічних речовин та аерозолів фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Відповідно до довідки МСЕК від 29.01.2018 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв’язку з професійним захворюванням, наступна дата переогляду – 01.01.2020 та встановлено ІІІ групу інвалідності.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним професійного захворювання.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Інформованість позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також період праці на підприємстві відповідача, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому визначає до стягнення розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 80 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування заявлених вимог до позовної заяви додано договір (угода) про надання правничої допомоги, який було укладено між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 від 10 лютого 2019 року. Відповідно до розрахунку судових витрат по договору про надання правової допомоги №03/19 від 10.02.2019 року розмір витрат становить 3900 грн.

Суд вважає, що вимога в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 3900 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з ушкодженням здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 - 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень за спричинену моральну шкоду в зв’язку з втратою здоров’я на виробництві без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 витрати пов’язані з надання професійної правничої допомоги у розмірі 3900 ( три тисячі дев’ятсот) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір 768,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 23/21

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5 код ЄРДПОУ 00191329.

Рішення суду складено та підписане без його проголошення 09 квітня 2019 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт