Рішення № 81048438, 29.03.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/1270/18

Провадження № 2/209/126/19

РІШЕННЯ

іменем України

"29" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Лобарчук О.О.,

секретаря Золотих Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача (адвоката) ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача (адвоката) ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 209/1270/18 (номер провадження 2/209/126/19) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільним майном подружжя та розподіл майна подружжя, набутого в період шлюбу, визнання права власності на 2/3 частини житлового приміщення, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на квартиру та стягнення вартості майна в порядку поділу майна подружжя ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1, придбаною в період шлюбу; визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, житловою площею 56,2 кв.м., загальною площею 87,3 кв.м., що дасть підстави для реєстрації права власності в органах державної реєстрації.

В обґрунтування свого позову вказала, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, ОСОБА_3, вона перебуває з 26 грудня 2014 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. За період шлюбу вони з чоловіком, за спільні кошти, придбали для їхньої родини квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (нині м. Кам’янське). Право власності на квартиру було набуте на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02 липня 2016 року між ОСОБА_7, ЗаболотноюЛюдмилою Василівною, ОСОБА_8, як продавцями, з одного боку, та ОСОБА_3, як покупцем, з другого боку. Оскільки у них з чоловіком були довірчі відносини, то вона не заперечувала, щоб договір

купівлі-продажу житлового приміщення був оформлений лише на ім’я чоловіка, до того ж, вона

розуміла, що квартира придбана у шлюбі і вони вважаються рівними співвласниками житлового

приміщення, про що також ними було роз’яснено нотаріусом і про що зазначено у п. 7 Договору

купівлі-продажу. Купівля квартири відбулась за її, ОСОБА_1, письмовою згодою, як

дружини, посвідченою приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального

округу ОСОБА_9, 22 липня 2016 року за реєстровим №778. Складається квартира із чотирьох ізольованих кімнат, житловою площею 56,2 кв. м., загальною площею 87,3 кв.м. Їхня родина постійно мешкала у квартирі АДРЕСА_4 та всі члени родини були в ній зареєстровані. Однак, сімейне життя з відповідачем не склалось у зв’язку з його протиправною поведінкою. Чоловік зловживав спиртними напоями і поводив себе дуже агресивно по відношенню до неї і до дітей, влаштовував сварки та скандали, під час яких застосовував

фізичну силу, виганяв її і дітей із квартири. У травні 2017 року вона вимушена була забрати

дітей і піти із їхньої квартири до будинку своїх батьків. Протягом тривалого часу вона намагалась мирним шляхом вирішити питання розподілу нерухомого майна з відповідачем, але її намагання виявились марними, тому, у зв’язку з тим, що на теперішній час відповідач відмовляється в добровільному порядку виконати розподіл спільного майна подружжя у вигляді квартири, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки вважає, що реєстрація права власності на нерухоме майно на ім’я відповідача не спростовує презумпції належності цього майна до спільної сумісної власності подружжя. При визначенні часток в спільному майні, вважає за можливе просити суд взяти до уваги, те, що у неї на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, на користь яких можливо відступити від рівності часток подружжя у спільному майні.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року було відстрочено сплату судового збору позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільним майном подружжя та розподіл майна подружжя, набутого в період шлюбу, визнання права власності на 2/3 частини житлового приміщення - до ухвалення рішення

25.06.2018 року подано зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просить зустріну позовну заяву про поділ майна подружжя задовольнити у повному обсязі; визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею - 87,3 кв.м., житловою площею - 56,2 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2 на цю квартиру; судові витрати покласти на ОСОБА_1.(а.с.33-38)

В обґрунтування зустрічного позову вказав, що у своїй позовній заяві позивач просить поділити спільне майно подружжя, що було придбане в період шлюбу, збільшити свою частку, а саме: визнати за собою право власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_6. ОСОБА_10 звіту про оцінку майна, вартість квартири станом на 02 травня 2018р. становить - 541260,00 грн., але вищезазначена вартість не відповідає реальній вартості на сьогоднішній день, у зв’язку з чим у додатках до позовної заяви ОСОБА_3 надається звіт про експертну оцінку спірної квартири з реальною вартістю, яка становить - 264729,00 грн. Надалі необхідно зазначити наступне, шлюб між сторонами було укладено 26 грудня 2014 р., згідно договору дарування від 26 березня 2002 р. ОСОБА_3 належала квартира за адресою: АДРЕСА_7., яка в силу ст. 57 СК України, була його особистою приватною власністю. 21 липня 2016 р. ОСОБА_3 здійснив продаж вищезазначеної квартири, вартість якої, згідно п.2 договору купівлі-продажу становила 54523,00 грн., того ж дня, за кошти отримані від продажу своєї квартири, у того ж самого нотаріуса, ним було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_6, вартість якої, згідно п.2 Договору купівлі-продажу становила 43765,00 грн., але державна реєстрація договору купівлі-продажу спірної квартири нотаріусом була проведена 22 липня 2016 р. Таким чином, спірна квартира була придбана виключно за кошти від продажу особистої власності ОСОБА_3 Крім того, в період шлюбу, а саме, 04.05.2017 р. сторони у спільну власність придбали автомобіль DAEWOO LANOS, номер кузова НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_4, який було оформлено на ОСОБА_1 ОСОБА_10 інформації отриманої від територіального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області №1244 ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу №1244/2017/484769 від 0306.2017р., продала автомобіль ОСОБА_11, згоди на відчуження спільного сумісного майна ОСОБА_3 не надавав. Таким чином, ОСОБА_1 здійснила продаж спільного майна, приховала та

вчинила дії щодо спільного майна спрямовані на шкоду інтересам сім'ї. Надалі неможливо залишити поза увагою той факт, що ОСОБА_3 щомісячно надає грошові кошти на утримання дітей в розмірі 3881,98 грн., що підтверджується довідкою від 14 червня 2018р., бажає спілкуватися з дітьми, брати участь у їх вихованні, але ОСОБА_1 перешкоджає йому у реалізації своїх батьківських прав, у зв’язку з чим, ОСОБА_3 був вимушений звернутися до органів опіки та піклування для захисту своїх прав, у зв’язку з чим комісією з питань захисту прав дитини Петриківської райдержадміністрації було прийнято рішення, яким було встановлено для батька ОСОБА_3, наступні часи побачень: першої та третьої суботи та неділі місяця. Для старшого сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, без присутності матері за місцем

проживання батька з 10-00 години суботи до 19.00 години неділі. З малолітньою донькою один раз на тиждень терміном на три години в присутності матері. ОСОБА_13 О В. і надалі не виконує рішення органів опіки та піклування, перешкоджає ОСОБА_3 спілкуватися з дітьми, через що останній звертався до органів поліції, але йому було рекомендовано звернутись до суду. За весь час шлюбних стосунків, ОСОБА_3 працював та дбав про матеріальне забезпечення сім’ї (довідка про заробітну плату за весь період шлюбу буде надана додатково), дбає про матеріальне забезпечення дітей і після припинення спільного проживання, не приховував та не нищив спільне майно, не витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, розмір аліментів, які він на даний час сплачує вистачає для забезпечення їхнього фізичного та духовного розвитку та лікування. ОСОБА_14, у свою чергу, за час шлюбу взагалі не працювала, участі в утриманні сім’ї та дітей не приймала, перешкоджає батьку спілкуватися з дітьми, що буде мати негативні наслідки для дітей у майбутньому, здійснила продаж спільного майна, а саме: автомобіля, таким чином приховала та здійснила дії щодо спільного майна спрямовані на шкоду інтересам сім’ї. Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів, які б давали підстави для збільшення частки дружини, а саме: доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини і дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. ОСОБА_14 до суду не надала. Таким чином житлова квартира за адресою: АДРЕСА_6, була придбана за кошти які належали ОСОБА_3 особисто і тому вона не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 11 вересня 2018 року було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд зустріну позовну заяву про поділ: майна подружжя задовольнити у повному обсязі; визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею - 87,3 кв.м., житловою площею - 56,2 кв.м., припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2 на цю квартиру; в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 вартість 1/2 частини автомобіля DAEWOO LANOS, номер кузова НОМЕР_3,

номерний знак НОМЕР_4, у розмірі 39300,00 грн. грн.; судові витрати покласти на ОСОБА_1.

11 вересня 2018 року судом було прийнято зустрічний позов та ухвалено про проведення розгляду даної цивільної справи в порядку загального позовного провадження.(а.с.86)

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 надано відзив на позов, в якому вона просить у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на квартиру та стягнення вартості майна в порядку поділу майна подружжя- відмовити в повному обсязі. Зазначила, що воназаперечує проти задоволення зустрічного позову з наступних підстав. 26.12.2014 р. вони з відповідачем зареєстрували шлюб та стали проживати у його 2-кімнаній квартирі за адресою: АДРЕСА_8. Оскільки в 2015 році народився син ОСОБА_5, а також планувати мати двох дітей, то 2-кімнатна

квартира розцінювалася, як тимчасове житло і була необхідність купувати більшу. Вона почала підшукувати квартири з більшою кількістю кімнат і на сайті ОЛХ знайшла 4-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_9 19, і вони домовилися про її купівлю. Так як вже було зрозумілим, що будимо мешкати в 4-кімнатній, то потреби в 2-кімнатній не було. Чоловік вирішив 2-кімнатну квартиру продати, вона розраховувала на те, що за кошти від продажу цієї квартири вони зроблять ремонт в 4-кімнатній, так як остання була без ремонту, але чоловік сказав, що гроші він дасть матері, для погашення її боргу, який у неї виник у зв’язку з тим, що вона запозичила кошти під проценти на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_10, за які вона сплачує проценти. 22.07.2016 р, під час оформлення договору купівлі-продажу нотаріус почав з’ясовувати, за які кошти купується 4-кімиатна квартира, за кошти чоловіка від продажу 2-кімнатної, чи за спільні сумісні, так як нотаріусу було відомо, що чоловік перед цим продав свою власну квартиру. Оскільки квартира купувалася за спільні сумісні кошти, то про це було вказано в окремому пункті договору, вона навіть просила нотаріуса викласти це в договорі окремо саме з метою уникнення в подальшому питань щодо цього, щоб на майбутнє було чітко визначено, що це не гроші чоловіка від продажу його особистої 2-кімнатнорї квартири, а саме спільні сумісні кошти, так як дійсно можна було припустити, що це кошти чоловіка від продажу його власної квартири з огляду на те, що продаж однієї квартири та купівля іншої майже співпадали в часі і відбувалися послідовно. Саме ця послідовність і обумовила необхідність чіткого посилання в договорі купівлі-продажу на природу коштів, за які придбавалася квартира. ОСОБА_10 договору купівлі-продажу від 22.07.2016 р. 4-кімнатна квартира була придбана за 43765,00 грн. З цього приводу зазначає, що вона почала працювати ще до реєстрації шлюбу в Комунальному закладі «НВК Гармонія» на посаді вчителя початкових класів, мала певні заощадження, після реєстрації шлюбу продовжила працювати та отримувала дохід, так тільки за період з січня 2014 року по березень 2015 року загальна суму її доходу у вигляді заробітної плати складала 56593,16 грн., що навіть більше ніж розмір заробітної плати відповідача за аналогічний період. Відповідач також працював та отримував заробітну пла тню, заощадження від якої також пішли на придбання 4-х кімнатної квартири, що вказує на те, що квартира була придбана за їхні з відповідачем спільні кошти. Перебуваючи в шлюбі вона 15 травня 2015 року народила сина ОСОБА_5, а 16 грудня 2016 року доньку ОСОБА_6. Таким чином, на початок 2017 року у неї було двоє малолітніх дітей, виховання яких здійснювалося нею, так як чоловік за характером роботи, а він працював дільничним офіцером поліції, багато часу перебував на службі і в нього був ненормований робочий день. Для того, щоб вона мала можливість самостійно, без допомоги чоловіка займатися вихованням дітей, то стало питання про придбання транспортного засобу, оскільки таким чином вона могла займатися двома дітьми одночасно. Раніше, до реєстрації шлюбу вона проживала в квартирі за адресою: АДРЕСА_11, яка належала їй, матері та бабусі на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14.06.2001 року. У зв’язку з тим, що питання місця її проживання було вирішено - була придбана 4-кімнатна

квартира, то не було ніякої потреби залишати у власності квартиру, в якій вона раніше проживала, і ця квартира була продана 18.04.2017 р. ОСОБА_10 договору купівлі-продажу ціна договору становила

45709 грн. З огляду на те, що квартира продавалася саме з метою купівлі автомобіля, то всі кошти, отримані від продажу квартири пішли на придбання автомобіля. 04.05.2017 р. за 56287,84 грн. був придбаний Деу-Ланос, в цю суми входили за гроші від продажу квартири, а також вона добавила 10320,00 грн., які вона отримала в січні 2017 року, ці кошти їй були надані державою як допомога при народжені дитини відповідно до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Машиною користувалася місяць і у зв’язку з тим, що так і не навчилася керувати авто на достатньому рівні, щоб не переживати за пасажирів-дітей, то машина була продана 03.06.2017 р., а гроші від її продажу були віднесені до сімейного бюджету, які в подальшому були витрачені на потреби сім’ї, в більшості на дітей, продукти харчування, одяг та інше. Чоловік знав про продаж автомобіля і ніяких заперечень з цього приводу в нього не було, так як він розумів, що на авто були витрачені кошти, до яких він не має будь-якого відношення. В листопаді 2017 року було остаточно припинене спільне проживання і вона з дітьми залишила квартиру, на той час гроші за авто вже були потрачені. Коли вона вже після припинення сімейних відносин потрапила до квартири з метою забрати свої особисті речі, а також речі дітей, то виявилося, що за цей час відповідач приховав речі, які купувалися в період шлюбу за спільні сімейні кошти, так з квартири зникли: два телевізори, м’який кухонний куток, двоспальне ліжко та мікрохвильова піч. Тобто відповідач був повідомлений про день та час, коли вона повинна була приїхати за речами, і для того, щоб в неї не було можливості взяти хоч що-небудь з вищеперерахованих речей, то він завчасно їх приховав десь за межами квартири, що є підставою для відступу від засади рівності часток подружжя.

19.10.2018 року представником позовача за зустрічним позовом ОСОБА_4 надано відповідь на відзив зазначивши, що ОСОБА_1 у відзиві на зустрічну позовну заяву не наводить обставин, не надає належни, допустимих та достовірних доказів та не зазначає правових підстав, на підставі яких зустрічна позовна заява не може бути задоволена. Вважає, що в матеріалах справи є достатньо належних, достовірних та допустимих доказів для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 (а.с.103-105)

04.12.2018 року представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 до суду надано клопотання про поновлення строків на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії письмових доказів. (а.с.113-114)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержиснька Дніпропетровської області від 04.12.2018 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про поновлення строків на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії письмових доказів - задоволено. Поновлено строк подання доказів відповідачу ОСОБА_3 , а саме: копію довіреності від 06.12.2016 року, копії розписок від 06.12.2016 року, копію інформаційної довідки 68488785 від 20.09.2016 року .(а.с.122)

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов пітримали в повному обсязі, надали пояснення аналогічні обгрунтуванню позову, просили позовні вимоги до ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов не визнають повністю. Позивач ОСОБА_1 пояснила, що коли ОСОБА_3 вирішив продавати свою двокімнатну квартиру, то вони домовлялися і вона розраховувала, що гроші з продажу цієї квартирі будуть використані для ремонту у новій чотирьохкімнатній квартирі. ОСОБА_15 вирішив гроші віддати своїй матері, яка на той час взв'язку із купівлею квартири мала великі борги. Точноу суму, за яку він продав належну йому квартиру, вона не знала. Під час їх шлюбу, вона заробляла близька 5000-6000 грн., а ОСОБА_15 заробляв тоді 2000 грн. Вона працювала у Дитячому будинку в 2010 році до 2015 року, потім Дитячий будинок розформували і вона в 2015 році пішла у декретну відпустку. Їх шлюб почав розпадатися, коли ОСОБА_15 приїхав із відпочинку, випив добре, та почав її виганяти із квартири , кричав. При цьому, коли 22.07.2017 року вони у нотаріуса укладали договір купівлі-продажу 4-кімнатної спірної квартири, то нотаріус питав за які кошти вони купують квартиру. Максим казав, що за сумісні гроші. Купували квартиру за 43000 грн. При розрахунку вона була присутня.Припродажу 2-кімнатної квартири ОСОБА_15, вона такожу була присутня, ставила свій підпис. Автомобіль вона купували за кошти, які їй дісталися після продажу належній їй, її матері та бабусі квартири та близька 10000 грн. добвила самостійно зх коштів, які отримала на дітей. Автомобіль вирішили пролдавти, оскільки їй потрібні були гроші на утримання дітей, бо в неї не було коштів для існування. Зовсім вони припинили своє подруєнє життя 22.11.2017 року. Про стягнення аліментів вона звернулася до суду у січні 2018 року.

Представник позивача- адвокат ОСОБА_2 підтримав пояснення позивача, просить задовольнити вимоги за первісним позовом та відмовити повністю в задоволенні зустрічного позову, оскільки відповідачем ОСОБА_3 не надано жодного доказу в підтвердження того, що саме від продажу його квартири гроші були витрачені на купівлі 4-кімнатної квартири . Натомість він приховав сумісне майно - м'який куточок на кухню, 2 телевізори, мікрохвильову піч та інше майно. Крім того, відповідач не утримував дітей, позивач ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дітей. Посилання ОСОБА_3 на те, що два Договори- продажу належної йому 2-кімнатної квартири та придбання 4-кімнатної квартири були укладені в один день, не є правдивим, і це не є підтвердженням того, що саме ці гроші пішли на придбання 4-кімнатної квартири. Крім того, в Договорі купівлі-продажу 4-кімнатної квартири чітко приписаний пункт, відповідно до якого вказано, що квартира купується на праві спільної сумісної власності. Це також є підтвердженням того, що кошти від продажу квартири ОСОБА_3 він віддав матері, а повинен був витрати на ремонт 4-кімнатної квартири. . Щодо автомобіля, то він був проданий у травні 2017 року - коли вже сторони не мешкали разом. Тому говорити про те, що здійснено угода не в інтересах родини немає підстав. Гроші на автомобіль ОСОБА_1 витратила від продажу належної їй, її матері та бабусі 2-кімнтаної кварти та добавила кошти близька 10000 грн., що отримала на дитину. Щодо отримання ОСОБА_3 коштів від оренди земельної ділянки, то ці кошти ним не зазначені в декларації про доходи, які він повинен надавати щороку, довіреність ні є правом на оренду, повинен бути укладений догвір оренди.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі та наполягали на його задоволенні. Відповідач ОСОБА_3 пояснив, з приводу того, що він приховав сумісне майно, пояснив, що мікрохвильову піч він купував до шлюбу. Телевізор він купував у розстрочку. Кухоний куточок він купував за гроші, які йому подарувала його мати на день народження. Кровать купували без матрасу. Взагалі його дружина дуже непрязливо ставилася до його матері. Шлюб між ними був розірваний у листопаді 2018 року і з тго ж часу він сплачує аліменти. Стосовно того, що у Договорі купівлі-продажу 4-кімнатної квартири у п. 7 зазначено, що сумісне майно, то просто вони вирішували питання про збільшення площі і потрібно було так зазначити. Він продав належну йому на праві приватної власності квартиру і в той же день оформив Договір купівлі-продажу 4-кімнатної квартири. Помічник нотаріуса спитав у нього, чи в шлюбі придбається квартира, то він сказав, що у шлюбі. А стосовно , за які кошти придбається квартира, то нотаріус не питав. Яким чином оцінювали транспортний засіб він не знає, бо оцінщик не бачив автомобіль. Його матері належить квартира за адресою: б-р Героїв, 2-72. Позивач ОСОБА_1 наприкінці травня 2017 року поїхала до своєї матері, бо вони тоді вже сварилися. Через місяць він забрав її назад. Пожили біля місяця, потім вона знову пішла до матері, та забрала свої речі та сумісне майно. Машину вона пеереписала на свого батька. Про це він вже дізнався від інших людей.

Представник відповідача за первісним позовом- Швець М.В. підтримав пояснення відповідача та додав , що стягнення аліментів , ще не означає, що він ухилявся від утримання дітей, боргу по сплаті аліментів у відповідача немає. Натомість навпаки позивач ОСОБА_1 порушує право батька пбачитися зі своїми дітьми. Позивач ОСОБА_1 працювала останній раз у березні 2015 року. У липні 2016 року куплена 4-кімнатна квартира. Саме відповідач ОСОБА_3 утримував родину. Відповідач продав свою 2-кімнатну квартиру і за ці кошти купив 4-кімнатну квартиру. Автомобіль куплений в період шлюбу.

Свідок ОСОБА_16 пояснив в судовому засіданні, що він супроводжував угоду купівлі -продажу ОСОБА_3. Одночасно ним продавалася двокімнатна квартира та купувалася 4-кімнатна квартира. При розрахунку він був присутній. Чому різні дати Договору продажу 2-кімнатної та купівлі 4-кімнатної квартири він не знає, це вже питання до нотаріуса.

Свідок ОСОБА_17 пояснила в судовому засіданні, що вона є матір'ю ОСОБА_1, а ОСОБА_3 її колишній зять. З 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкали у 2-кімнатній квартирі, яка належала ОСОБА_3 під час шлюбу і до реєстрації шлюбу. Коли ОСОБА_1 завагітніла другою дитиною, то вони стали підшукувати більшу квартиру. Знайшли 4-кімнатну квартиру. Купували квартиру за сумісні кошти.У серпні 2014 року ОСОБА_3 продав свою квартиру та віддав гроші воїй матері для погашення боргів. Олена була проти, оскільки ці гроші від продажу квартири вони збиралися витратити на ремонт квартири. У листопадаі 2017 року ОСОБА_3 повернувся із відпочинку , вчинив скандал із ОСОБА_1. Олена подзвонила їм і попросила забрати. Крім того, вони покупали у 4-кімнатну квартиру кухоний куточок, телевізор, 2-спальне ліжко, микрохвильову піч. Доньку із дітьми вони забрали вночі, а колим наступного дня приїхали за речами , то їх вже не було. Максим їх заховав. Автомобіль покупали для доньки. У неї, її мами та ОСОБА_1 була двокімнатна квартира, яку вони всі разом продали і за ці всі гроші купили автомобіль. Олена ще близька 10000 грн. добавляла свої гроші. Коли, вже після того, як ОСОБА_1 і ОСОБА_3 розійшлися, то ОСОБА_3 їй грошей на утриманні дітей не давав. Олена вирішила продати машину і батько погодився купити цю машину. При купівлі 4-кімнатної квартири і машини вона не була присутня.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про часткове задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_3 виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 грудня 2014 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено актовий запис №769(а.с.8).

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження. (а.с.9, 10).

02 липня 2016 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8, як продавцями, з одного боку, та ОСОБА_3, як покупцем, з другого боку, було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_3 передано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_12, загальною площею - 87,3 кв.м., житловою площею - 56,2 кв.м. Сторони домовились про те, що продаж цей вчиняється за 43765,00 гривень(а.с.12)

ОСОБА_10 довідки про реєстрацію та склад сім'ї № 1/38110 від 23.11.2017 року у вищевказаній квартирі також були зареєстровані: дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_12, донька - ОСОБА_6. (а.с.11)

ОСОБА_10 договору купівлі-продажу квартири від 21.07.2016 року ОСОБА_3 було передано у власність ОСОБА_18 квартиру за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею - 53,2 кв.м., житловою площею - 30,4 кв.м. Сторони домовились про те, що продаж цей вчиняється за 54523,00 гривень (а.с.40)

ОСОБА_10 звіту про оцінку майна затвердженого директором ТОВ "Віконт-Консалдінг" ОСОБА_19 від 22 червня 2018 року оціночна вартість без ПДВ житлової чотирикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_14, складає 264729,00 гривень (а.с.41).

ОСОБА_10 з протоколу № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини Петриківської райдержадміністрації було прийнято рішення, яким було встановлено для батька ОСОБА_3, наступні часи побачень: першої та третьої суботи та неділі місяця. Для старшого сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, без присутності матері за місцем

проживання батька з 10-00 години суботи до 19.00 години неділі. З малолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, один раз на тиждень терміном на три години в присутності матері. (а.с.42)

ОСОБА_10 відповіді на запит адвоката ОСОБА_20 від 15.01.2018 року, повідомлено, що по базі НАІС ДДАІ МВС України на 18.01.2018 року автомобіль DAEWOO LANOS, кузов SUPTF69YD3W156847, зеленого кольору належить ОСОБА_11 на підставі ДКП № 1244/2017/484769 від 03.06.2017 року.(а.с.51)

ОСОБА_10 довідки про доходу № 86 від 14.06.2018 року ОСОБА_3 працює у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, дільничим офіцером поліції та отримує заробітну плату в розмірі 9644,00 грн. на місяць. (а.с.53)

ОСОБА_10 звіту про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу - оцінювач Правобережної товарної біржі, робить висновок про наступне: ринкова вартість легкового автомобіля DAEWOO LANOS Седан-В, що належить ОСОБА_11 станом на 27 червня 2018 року становить 78600,00 грн. без НДС.(а.с.69-80)

ОСОБА_10 договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2018 року - квартира АДРЕСА_15, яка належала продавцям: ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, на підставі Свідоцтва про право вланості на житло, виданого 14 червня 2001 року Фондом комунальної власності м.Дніпродзержинська, згідно розпорядження від 14 червня 2001 року № 5п/651-р, була передана у власність ОСОБА_22. Вартість квартири, згідно Звіту про оцінку майна складє 45709,00 гривень.(а.с.91-92).

ОСОБА_10 довідки про доходи № 09-22 від 18.09.2018 року ОСОБА_1 працювала в НВК "Гармонія" вчителем початкових власів у період з січня 2014 року по березень 2015 року та отримувала середньомісячну заробітну плату в розмірі 3700,00 гривень.(а.с.93)

ОСОБА_10 відповіді територіального сервісного центру № 1244 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області від 07.07.2018 року № 31/4-1244-В-144, ОСОБА_23 було повідомлено, що згідно бази даних зареєстрованих транспортних засобів, 04.05.2017 року вона придбала транспортний засід DAEWOO LANOS, 2003 р.в., 1498 куб.см., за 56287,84 гривень (а.с.94)

ОСОБА_10 довідки про доходи № 07-03 від 02.07.2018 року ОСОБА_1 працює в НВК "Гармонія" вчителем за за жовтень 2016 року отримала заробітну плату в розмірі 8486,10 гривень.(а.с.95)

ОСОБА_10 розписки від 06.12.2016 року ОСОБА_3 отримав у ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_8, гроші в сумі 30000,00 гривеь, в якосіт орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222055100020010152 площею 2,0га.(а.с.116)

Відповідно до положень ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ОСОБА_10 з положеннями ст.ст.12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.ст.76-78 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Саме про таке застосування норм статей 57, 60 СК України зазначено в постановах Верховного Суду України від 19 червня та 02 жовтня 2013 року, від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15.

В судовому засіданні встановлено, що 21 липня 2016 року ОСОБА_3 продав належну йому на праві особистої приватної власності квартиру за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Перемоги, 20-117 та отримав від продажу квартири 54523 грн., й цього ж місяця, 22 липня 2016 придбав квартиру за адресою:Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. 40 років Перемоги,13-119, суд , з'ясував походження коштів, за які було придбано спірну квартиру, дійшов до висновку про те, що це майно є об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_3 Доказів щодо придбання сторонами спірної квартири за спільні кошти ОСОБА_1 не надано, а тому суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав вважати спірну квартиру об'єктом спільної сумісної власності подружжя у розумінні статей 60, 61 ЦПК України та її поділу.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 про стягнення вартості частини майна в порядку поділу майна подружжя, суд відмовляє в їх задоволенні оскільки автомобіль DAEWOO LANOS, 2003 р.в., був придбаний за власні кошти відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, а саме від продажу належної їй, її матері та бабусі квартири, яка була продана ними згідно до Договору купівлі-продажу квартири від 18.04.2017 року за 45709 грн . Даний факт не оспорював і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3, та підтвердила свідок ОСОБА_17 До отриманих від продажу квартири коштів, відповідач ОСОБА_1 додавала 10320 грн. отриманого нею доходу.

Суд , з'ясував походження коштів, за які було придбано спірний автомобіль , дійшов до висновку про те, що це майно є об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_1 Доказів щодо придбання сторонами спірного автомобіля за спільні кошти ОСОБА_3 не надав, а тому суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав вважати спірний автомобіль DAEWOO LANOS, 2003 р.в. об'єктом спільної сумісної власності подружжя у розумінні статей 60, 61 ЦПК України та його поділу.

Таким чином , суд задовольняє позовні вимоги з зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на квартиру , а позовні вимоги в частині стягнення вартості автомобіля DAEWOO LANOS, 2003 р.в. в порядку поділу майна подружжя- відмовляє в задоволенні .

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання квартири спільним майном подружжя та розподіл майна подружжя, набутого в період шлюбу, визнання права власності на 2/3 частини житлового приміщення суд залишає без задоволення повністю.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час звернення до суду позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у цивільній справі. Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь держави за подання цивільного позову, та покладає на ОСОБА_1 витрати понесені ОСОБА_3 по сплаті судового збору в сумі 1520 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.383 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 60, 61, 65, 66, 69,70,71 Сімейного кодексу України, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільним майном подружжя та розподіл майна подружжя, набутого в період шлюбу, визнання права власності на 2/3 частини житлового приміщення відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІПН НОМЕР_2) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3608,40 грн .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на квартиру та стягнення вартості майна в порядку поділу майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1) право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_16, загальною площею - 87,3 кв.м, житловою площею - 56,2 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1)витрати по сплаті судового збору в сумі 1520 (одну тисячу п'ятсот двадцять) грн. 14 коп.

В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 про стягнення вартості частини майна в порядку поділу майна подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_5 складення повного судового рішення - 08 квітня 2019 року.

Суддя О.О. Лобарчук