Вирок № 81048049, 10.04.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2780/19

(1-кп/199/327/19)

ВИРОК

іменем України

10 квітня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Єфременко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630000271 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2019, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 дня у с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого у будинку АДРЕСА_1, проживаючого у квартирі АДРЕСА_2 не працевлаштованого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, українця, не маючого на утриманні неповнолітніх і непрацездатних, -

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.186 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Батуріна А.В.

обвинувачений - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 17.02.2019, близько 20:30 години, перебуваючи біля магазину «Продукти-338», що належить ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 52 побачив біля входу візок закупівельний, який належить ТОВ «АТБ-Маркет». В цей момент, обравши вказаний візок предметом свого злочинного посягання, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 17.02.2019, біля 20.31 години, впевнившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав майно ТОВ «АТБ-Маркет», а саме: візок закупівельний та направився з ним по вул. Калиновій в бік вул. Образцова в м. Дніпро.

Однак, в цей час, 17.02.2019, близько 20.35 години, злочинні дії ОСОБА_1 були викриті охоронцем магазину «Продукти-338» ОСОБА_2, який на перехресті вулиць Калинової та Хабаровської в м. Дніпро наздогнав ОСОБА_1 та почав наполягати на припиненні злочинних дій і поверненні викраденого майна. У цей час ОСОБА_1 зрозумів, що його протиправні дії стали явними для оточуючих, і у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), реалізуючи який, не зважаючи на накази охоронця ОСОБА_2 припинити злочинні дії, утримуючи при собі викрадене майно, а саме візок закупівельний, вартість-якого становить 2107,57 гривень, швидкою ходою направився в бік будинку АДРЕСА_2, проігнорувавши вимоги про припинення вчинення кримінального правопорушення та зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальний збиток на суму 2107, 57 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 у суді.

Як пояснив ОСОБА_1 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно, 17.02.2019, близько 20:30 години, перебуваючи біля магазину «Продукти-338» у м. Дніпро, вул. Калинова, 52 побачив біля входу візок закупівельний, який вирішив вкрасти. Коли він вже рухався із вказаним візком на перехресті вулиць Калинової та Хабаровської в м. Дніпро його наздогнав охоронець магазину, який наполягав припинити злочин, але він накази охоронця проігнорував та втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття, зазначив що він зробив належні висновки, «Закодувався» від зловживання алкоголю.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, що надійшло 17.02.2019 від ОСОБА_3 , який просив органи поліції вжити заходи до невідомої особи, яка 17.02.2019 близько 20.19 викрала майно АТБ Маркет, а саме візок вартістю 2 107.57 гривень, що підтверджується Актом інвентаризації від 17.02.2019.

Відповідно до протоколу огляду від 17.02.2019 поведеного з 22.40 до 23.04 у присутності понятих та ОСОБА_1, предметом огляду являвся продовольчий візок червоного кольору із фірмовим маркуванням супермаркету «АТБ-Маркет». При цьому ОСОБА_1 не пояснив походження візка, пояснень не надав.

За результатами Висновку експерта № 1096-19 від 13.03.2019 ринкова вартість викраденого майна, а саме візка закупівельного 100л. станом на 17.02.2019 складала - 2 107.57 гривень.

Відповідно до постанови слідчого від 19.02.2019 речовим доказом визнано: закупівельний візок, який передано на відповідальне зберігання співробітникам магазину «АТБ» у місті Дніпрі вулиця Калинова, 52, про що свідчить розписка ОСОБА_3 - про відповідальне зберігання.

Відповідно до постанови слідчого від 22.03.2019 речовим доказом визнано диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів поліцейських під час патрулювання 17.02.2019.

Відповідно до постанови слідчого від 27.03.2019 речовим доказом визнано диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «АТБ-Маркет», розташованого у місті Дніпрі по вулиці Калиновій, 52.

Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками 27.03.2019 у присутності понятих, свідок ОСОБА_2 на фотознімку під №3, на якому зображено ОСОБА_1, впізнав особу, яка 17.02.2019 викрала візок біля магазину «АТБ-Маркет», розташованого у місті Дніпрі по вулиці Калиновій, 52.

Під час перегляду 29.03.2019 відеозапису із камер спостереження за 17.02.2019 ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова,52, - встановлено наступне. Так, на даному відео видно, як чоловік на виході із магазину «АТБ» підійшов до візка, взяв його та пішов із ним по вулиці Калинова в бік вулиці Образцова.

Після перегляду відео записів, ОСОБА_1 пояснив, що на даному відео зображений він у момент вчинення 17.02.2019 крадіжки візка продовольчого ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова,52.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки ОСОБА_1 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як такі, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки вій визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

5.Мотиви призначення покарання та звільнення від відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, працює неофіційно та має стабільний заробіток(дохід), за місцем проживання скарг не надходило, має на утриманні неповнолітніх дітей своєї співмешканки, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обвинуваченого, який просив суворо не карати, також суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 186 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - не обирався.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1, необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700.00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази:

-закупівельний візок, залишити за належністю останньому «АТБ Маркет» у місті Дніпрі вулиця Калинова, 52.

- диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів поліцейських під час патрулювання 17.02.2019 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

-диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «АТБ-Маркет», розташованого у місті Дніпрі по вулиці Калиновій, 52 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (ЄДРПОУ 26238495, висновок експерта №1096-19 від 13.03.2019) в сумі 314.00 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В.Щербина-Почтовик

10.04.2019