Рішення № 81043910, 29.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3203/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (25006, м. Кропивницький, вул. Грибоєдова, 27-а, РНОКПП НОМЕР_1)

представник: адвокат ОСОБА_2

відповідач: Державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп'ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783)

представник: ОСОБА_3

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, через адвоката ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор". Перебуваючи на службі 11.09.2018 року, ОСОБА_1 відчув погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим вирішив звернутися до лікарні, попередньо узгодивши свою відсутність на службі з керівництвом. Того ж дня його було затримано співробітниками поліції та в подальшому порушено кримінальне провадження. Наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №342о/с-18 від 11.09.2018 року "Про відсторонення від виконання функціональних обов'язків" позивача відсторонено від виконання посадових обов'язків на період проведення слідчих дій попри те, що на момент винесення цього наказу кримінальне провадження не було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Між тим, у період з 11.09.2018 року по 21.09.2018 року та з 24.09.2018 року по 22.10.2018 року позивач перебував на лікуванні. Однак, наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №364/ос-18 від 08.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, а після виходу ОСОБА_4 на службу наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №374/ос-18 від 23.10.2018 року "Про особовий склад" його було звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач вважає своє звільнення незаконним, стверджуючи, що він не вчиняв порушень дисципліни та вимог Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, а також вказує на порушення порядку проведення службового розслідування, яке передувало його звільненню. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №342о/с-18 від 11.09.2018 року про відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків;

- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" від 08.10.2018 року № 364/ос-18 "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально - виконавчої служби України;

- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" від 23.10.2018 року №374/ос-18 "Про особовий склад" в частині звільнення позивача зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити позивача на посаді заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" з 23 жовтня 2018 року;

- стягнути з державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 07.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що висновком службового розслідування, проведеного за фактом виявлення та вилучення у ОСОБА_1 заборонених до зберігання речей та прогулу, встановлено, що той порушив службову дисципліну, присягу працівника Державної кримінально-виконавчої служби України та службову поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, що і стало підставою для його звільнення зі служби. Так, ОСОБА_1, перебуваючи на службі 11.09.2018 року, отримав від невідомої особи пакет, в якому серед іншого працівниками поліції було виявлено наркотичний засіб, що стало підставою для порушення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України. Відповідач також наполягав на тому, що ОСОБА_1, вийшовши на службу 23.10.2018 року, не підтвердив факт перебування його на лікарняному листками непрацездатності за 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року, тому ці дні визнані прогулами. Доводячи, що при винесенні спірних наказів відповідачем дотримано порядок накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши надані та зібрані докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 03.08.2004 року прийнятий на службу в органи Державної кримінально-виконавчої служби України, з 07.07.2017 року проходив службу на посаді заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор". (а.с. 23 - 23зв., 181 - 189)

Наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №342/ос-18 від 11.09.2018 року "Про відсторонення від виконання функціональних обов'язків" позивача відсторонено від виконання посадових обов'язків на період проведення слідчих дій за фактом отримання ним від невідомої особи пакету, в якому виявлено та вилучено мобільний телефон, порошкоподібну речовину білого кольору, замотану у фольгу, грошові кошти у розмірі 500 грн. (а.с. 19, 175)

Наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №364/ос-18 від 08.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" вирішено, що за грубе порушення вимог Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України, але враховуючи його перебування на лікарняному, наказано вирішити питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності після виходу на службу (пункт 1). У пункті 2 цього наказу зазначено, що 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року слід вважати днями прогулу позивача та не виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за ці дні. (а.с. 20 - 21)

В доповнення до цього наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" видано наказ №373/ос-18 від 22.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" про звільнення позивача з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за грубе порушення службової дисципліни, а саме вилучення наркотичного засобу, та присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України. (а.с. 71)

Наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №374/ос-18 від 23.10.2018 року "Про особовий склад" на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" з 23.10.2018 року. (а.с. 22)

Позивач з наказами №342о/с-18 від 11.09.2018 року, №364/ос-18 від 08.10.2018 року, №374/ос-18 від 23.10.2018 року був ознайомлений у день звільнення 23.10.2018 року. (а.с. 72) Не погоджуючись з ними, 22.11.2018 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних наказів, суд виходив з того, що правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.

Частиною 4 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту: "Я (прізвище, ім'я, по батькові), вступаючи на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести відповідальність, установлену законом".

Статтею 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачені вимоги до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України і його відповідальність.

Так, згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов'язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту. Жорстокі, нелюдські або такі, що принижують людську гідність, дії є несумісними зі службою і роботою в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.

Частинами 3, 4 статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що персонал Державної кримінально-виконавчої служби України під час виконання покладених на нього обов'язків керується законами та іншими нормативно-правовими актами, діє на підставі та в межах своїх повноважень. Ніхто, крім випадків, прямо передбачених законом, не має права втручатися в службову діяльність персоналу.

Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 70 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов’язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов’язків за займаною посадою.

За особою, відстороненою від виконання службових обов’язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов’язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов’язків за займаною посадою.

У разі якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов’язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов’язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов’язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, коли поліцейського відсторонено від виконання службових обов’язків (посади), призначення такої особи на будь-яку іншу посаду заборонено.

Якщо поліцейського відсторонено від виконання службових обов’язків (посади), його можуть допустити до виконання службових обов’язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу.

На період відсторонення від виконання службових обов’язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відстороненого від виконання службових обов’язків (посади), зберігаються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов’язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закладу, установи), де проходить службу поліцейський.

Пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VII, який набрав чинності 07.10.2018 року, дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІV, поширено також на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС) визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до частини 1 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Статтею 17 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено порядок відсторонення від виконання службових обов'язків.

Відповідно до цієї норми особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.

Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Тривалість відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.

Відсторонення від виконання службових обов'язків особи рядового або начальницького складу в разі її появи на службі в стані сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони може здійснювати також безпосередній або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до однієї доби.

Особа рядового або начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої складено протокол про корупційне адміністративне правопорушення, може бути відсторонена керівником відповідного органу внутрішніх справ від виконання службових повноважень до закінчення розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Аналіз цих норм свідчить, що особа рядового або начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від посади з моменту призначення такого службового розслідування до його завершення, за відповідним письмовим наказом суб’єкта призначення. Крім того, під час досудового розслідування відсторонення від посади службової особи правоохоронного органу здійснюється на підставі рішення слідчого судді, під час судового провадження – на підставі рішення суду, на строк не більше двох місяців.

Як вбачається з наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №342/ос-18 від 11.09.2018 року "Про відсторонення від виконання функціональних обов'язків", він виданий не у зв’язку з проведенням службового розслідування стосовно позивача, а у зв’язку з проведенням щодо нього слідчих дій. Між тим, докази прийняття слідчим суддею рішення про відсторонення позивача від посади на час досудового розслідування відсутні.

Наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №341/ос-18 від 11.09.2018 року "Про проведення службового розслідування", яким призначено проведення службового розслідування по факту вилучення заборонених предметів у позивача, містить посилання на порушення кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, зареєстрованого в ЄРДР №12018120170000962 від 12.09.2018 року. Отже цей наказ не міг бути виданий раніше 12.09.2018 року та не міг стати підставою для відсторонення позивача з 11.09.2018 року від посади у зв’язку з проведенням службового розслідування.

За таких обставин, суд визнає, що спірний наказ №342о/с-18 від 11.09.2018 року "Про відсторонення від виконання функціональних обов'язків" виданий відповідачем без законних підстав, а тому задовольняє позов про його скасування.

Наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (надалі - Порядок №356/5), який визначає підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Мін'юсту, його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов'язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І цього Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6 розділу ІІ Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника зокрема у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Розділом III Порядку №356/5 визначено порядок призначення службового розслідування, пунктом 2 якого передбачено, що начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо заступником Міністра юстиції за погодженням з Міністром юстиції або особою, яка виконує його обов'язки, їм надано право застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №№356/5 проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Проведення службових розслідувань за фактами порушень особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов'язків чи втрати ними службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного реагування щодо цих осіб здійснюються керівниками усіх рівнів щодо безпосередньо підпорядкованої особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення. (пункт 1 розділу IV Порядку №356/5)

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №356/5 рішенням уповноважених посадових осіб персонал відповідного структурного підрозділу Департаменту персоналу Міністерства юстиції України, підрозділів по роботі з персоналом відповідних органів і установ залучається до проведення службових розслідувань у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення або повідомлення особі рядового чи начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

Пунктами 1, 2, 3 розділу V Порядку №356/5 передбачено, що службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.

Права та обов'язки учасників службового розслідування визначені у розділі VI Порядку №356/5.

Згідно з пунктом 1 розділі VIII Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.

Пунктами 3, 4 розділу VIII Порядку №356/5 передбачено, що висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, ознайомлюється начальник органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено проведення службового розслідування.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, письмового пояснення, або за відсутності акта про її відмову від надання письмового пояснення. Небажання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Порядку №356/5 якщо вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено, начальник, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.

Як установлено судом, звільненню позивача зі служби передувало службове розслідування, призначене наказом №341/ос-18 від 11.09.2018 року за фактом вилучення заборонених предметів у майора внутрішньої служби ОСОБА_1 (а.с. 64)

За результатами проведеного службового розслідування 08.10.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що 11.09.2018 року близько 14:40 год. співробітниками патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області затримано майора внутрішньої служби ОСОБА_1 під час слідування на місце несення служби, по вулиці Героїв Сталінграда біля супермаркету "Копілка" в м. Кропивницький, після отримання від невідомої особи пакету, який містив мобільний телефон марки "Nokia", порошкоподібну речовину білого кольору, замотану у фольгу, грошові кошти у розмірі 500 грн. За вказаним фактом 12.09.2018 року відкрито кримінальне провадження №12018120170000962. Вийшовши на службу 24.09.2018 року, ОСОБА_1 повідомив, що у період з 11.09.2018 року по 23.09.2018 року перебував на лікарняному, не надавши жодних підтверджуючих документів та посилаючись на те, що надасть їх наступного дня, тобто 25.09.2018 року. Однак, 25.09.2018 року ОСОБА_1 на службу не з'явився, посилаючись на те, що він знову перебуває на лікарняному. У ході службового розслідування ОСОБА_1 на підставі статті 63 Конституції України відмовився надавати будь-які пояснення. На адресу установи 27.09.2018 року надійшов висновок експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №868 від 27.09.2018 року, в якому зазначено, що виявлена у ОСОБА_1 речовина містить наркотичний засіб (метадон в масі 0,087 грам). Таким чином, факт порушення службової дисципліни, присяги працівника Кримінально-виконавчої служби України та Кодексу етики та службової поведінки персоналу ДКВС України, знайшов свої підтвердження. Також вказано, що 08.10.2018 року ОСОБА_1 в електронному вигляді надав копії двох лікарняних листів та три довідки від лікаря за 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року. (а.с. 65 - 67)

У резолютивній частині висновку зазначено, що за грубе порушення вимог Кодексу етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та присяги працівника Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України, а 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року слід вважати днями прогулу та не виплачувати йому грошове забезпечення за ці дні.

Висновок службового розслідування 08.10.2018 року затверджений в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", того ж дня ним видано спірний наказ №364/ос-18 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в доповнення до якого 22.10.2018 року видано наказ №373/ос-18. Згодом 23.10.2018 року видано наказ №374/ос-18 про звільнення позивача зі служби та ознайомлено його з висновком службового розслідування.

У судовому засіданні позивач пояснив, що 11.09.2018 року він зранку прибув на службу в установу з метою заступити на добове чергування, але оскільки погано себе почував, то з дозволу свого безпосереднього начальника – заступника начальника відділу режиму і охорони установи ОСОБА_5 - залишив службу та звернувся за медичною допомогою до поліклініки №1 за місцем реєстрації свого місця проживання. Там він був оглянутий лікарем, який видав йому довідку, але для проходження лікування та оформлення листка непрацездатності направив його до сімейного лікаря, з яким позивач підписав декларацію. Після цього позивач попрямував додому. По дорозі додому близько 14:00 йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік, який назвався водієм таксі та повідомив, що має передати йому якийсь пакет. Позивач погодився на зустріч, яка відбулася біля магазину "Копілка" та в ході якої невідомий йому чоловік вручив йому пакет, після чого швидко зник. Зразу ж після цього його, ОСОБА_1, затримали працівники поліції, а згодом прибули працівники установи. У пакеті, який йому передав той чоловік, було виявлено 2 пачки цигарок, корпус від мобільного телефону, грошові кошти у сумі 500 грн., а також згорток з білим порошком. Працівники поліції доставили його, ОСОБА_1, до Кіровоградського райвідділу поліції, де він знаходився до 17:30, після чого його відпустили додому. Він, відчуваючи значне погіршення здоров’я, звернувся до районної лікарні, яка знаходиться поруч з райвідділом поліції. Там він був оглянутий лікарем, який призначив йому лікування, виписав листок непрацездатності та у зв’язку з закінченням робочого дня вказав прибути наступного дня для подання заяви на ім’я головного лікаря з метою погодження його лікування у цьому закладі. У цій лікарні він лікувався амбулаторно до 20.09.2018 року. Проте після цього не відчув покращення стану здоров’я та був вимушений звертатися до інших лікарів для отримання консультативної допомоги та лікування, у тому числі в умовах стаціонару. Коли 23.10.2018 року він вийшов на службу, то дізнався що він звільнений зі служби.

Перевіряючи ці обставини, суд установив, що 11.09.2018 року слідчим СВ Кіровоградського РВП Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області складено протокол огляду місця події, згідно з яким проведено огляд місця події – ділянки дороги, розташованої за адресою: вул. Шосейна, 3 Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Під час зазначеного огляду у ОСОБА_1 в пакеті бежевого кольору в пачці кави "Neskafe" виявлено та вилучено зокрема згорток із фольги, всередині якого знаходилася кристалічна речовина білого кольору. Зазначена речовина була поміщена до спеціального поліетиленового пакету експертної служби МВС України №0831831. (а.с. 101)

За вказаним фактом розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2018 року за №12018120170000962, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Згідно з інформацією прокуратури Кіровоградської області, наданою на запит суду, у кримінальному провадженні №12018120170000962 письмові повідомлення про підозру не вручалися. (а.с. 152)

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Частиною 1 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо грубого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, присяги працівника Кримінально-виконавчої служби України та порушення Кодексу етики та службової поведінки персоналу ДКВС України, що виразилися у вилученні у нього працівниками поліції наркотичних засобів, є передчасними, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в установленому законом порядку не доведена.

Документ, на який відповідач посилався у висновку службового розслідування - висновок експерта №868 від 27.09.2018 року - не є належним, допустимим та достовірним доказом вини позивача, оскільки у ньому відсутня повна інформація (у відповідача наявні лише перша та остання сторінки цього документа), з нього не можна встановити дійсні обставини події, що стали підставою для призначення службового розслідування. (а.с. 165)

Інших доказів вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, за яким призначено службове розслідування, у ході цього службового розслідування не здобуто, а у ході судового розгляду справи суду не надано.

Суд не погоджується з висновками службового розслідування щодо відсутності позивача на службі 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року без поважних причин.

Як свідчать матеріали справи, у період з 12.09.2018 року по 20.09.2018 року, з 26.09.2018 року по 05.10.2018 року, з 08.10.2018 року по 22.10.2018 року позивач перебував на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності та довідкою про тимчасову непрацездатність, виданими у встановленому порядку. (а.с. 27, 28, 29, 32, 132 – 139)

У дні 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року позивач також був хворий та звертався за медичною допомогою, що підтверджується довідками лікувальних закладів та записами у медичних картах. (а.с. 30, 31, 141, 145, 156 - 157).

Посилання відповідача на те, що вказані довідки не є підтвердженням непрацездатності позивача та не доводять поважність причин відсутності позивача на роботі, суд відхиляє.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.22 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року за №1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров'я.

У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.19 цієї Інструкції листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.

Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу за вересень 2018 року, робочі дні 11.09.2018 року, 21.09.2018 року та 25.09.2018 року обліковані щодо позивача як НН - неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (у зв’язку з побутовою травмою та ін., підтверджена довідками лікувальних закладів), а не як прогули. (а.с. 103)

Суд вважає, що надані позивачем довідки лікувальних закладів від 11.09.2018 року, 21.09.2018 року, 25.09.2018 року про звернення позивача за медичною допомогою, попри те, що вони не є підставою для призначення йому допомоги по тимчасовій непрацездатності, підтверджують хворобливий стан позивача у ці дні та є належними доказами того, що прибуттю позивача у ці дні на службу завадили об'єктивні обставини та поважні причини - погіршення стану його здоров'я через хворобу.

Відтак суд прийшов до висновку, що під час проведення службового розслідування, висновки якого стали підставою для видання спірних наказів, відповідачем не було належним чином встановлено обставини проступку, не доведено вину позивача та безпідставно обрано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

Оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України накладене на позивача необґрунтовано, це є підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів про його звільнення зі служби.

При цьому інтереси позивача зачіпаються пунктами 1 та 2 наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №364/ос-18 від 08.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності", які його стосуються. Тож у цій частині спірний наказ слід визнати протиправним та скасувати.

Крім того, суд вважає за доцільне з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати як протиправний наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №373/ос-18 від 22.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності", виданий в доповнення до наказу №364/ос-18 від 08.10.2018 року.

Також підлягає скасуванню наказ №374/ос-18 від 23.10.2018 року "Про особовий склад", яким реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Зважаючи на те, що позивача протиправно звільнено зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, він має бути поновлений на службі у державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" на посаді заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" з 24.10.2018 року.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 8 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за №377/31829, передбачено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Згідно з довідками державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці перед звільненням складав: у серпні 2018 року - 9516,94 грн., у вересні 2018 року – 9659,13 грн., усього – 19176,07 грн. Середньоденне грошове забезпечення, розраховане із кількості календарних днів за ці 2 місяці (61 день), становить 314,36 грн. (а.с. 99, 110)

Вимушений прогул у період з 24.10.2018 року по 29.03.2019 року складає 157 календарних днів, тому середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 49354,52 грн. (314,36 грн. х 157)

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми 9430,80 грн. (314,36 грн. х 30) слід звернути до негайного виконання.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25006, м. Кропивницький, вул. Грибоєдова, 27-а, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп'ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №342о/с-18 від 11.09.2018 року "Про відсторонення від виконання функціональний обов'язків".

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №364/ос-18 від 08.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" в частині його пунктів 1 та 2.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №373/ос-18 від 22.10.2018 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності".

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №374/ос-18 від 23.10.2018 року "Про особовий склад".

Поновити ОСОБА_1 на службі у державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" на посаді заступника чергового помічника начальника СІЗО чергової служби державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" з 24.10.2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 24.10.2018 року по 29.03.2019 року у сумі 49354,52 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми 9430, 80 грн. звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6

Повне рішення суду складено 08.04.2019 року.