
Справа № 420/6506/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р., зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 30.11.2017р., з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.02.2019р. (а.с.130-137).
Ухвалою суду від 07.02.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 30.11.2017р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була складена податкова накладна №4 на покупця (отримувача) Державне Підприємство «Адміністрація морських портів України» на суму 320 340,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. 15.12.2017р. позивач отримав квитанцію F1490901 про зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної, в якої зазначено, що «відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД:49.39.11-00.00. та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Позивач пояснив, що виконуючи вимоги ДФС подав пояснення та підтверджуючі первинні документи, які стосуються господарської операції з ДП«Адміністрація морських портів України» через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», що підтверджується квитанцією №1 форми F 1499101 від 20.12.2017р., однак 28.12.2017р. він отримав рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної №495377/НОМЕР_1 на підставі «надання платником податку копій документів, які складні з порушенням законодавства та/або не є достатнім для прийняття комісією ДФС Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування». Позивач зазначив, що не погоджується з рішенням №495377/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної, пояснивши, що він здійснює підприємницьку діяльність відповідно до виду економічної діяльності Код КВЕД 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у. (основний) та на провадження своєї господарської діяльності, позивач має ліцензію Міністерства транспорту та зв’язку України Серії АВ №510342, видану 03.02.2010р. на необмежений час. Позивач зазначив, що між ним та ДП «Адміністрація морських портів України» був укладений договір про надання послуг №35-В-ЮЖФ-17 від 31 березня 2017року, реальність укладення та виконання якого підтверджуються: актом виконаних робіт від 30.11.2017р. на загальну суму 321996,00грн., податковою накладною на загальну суму 320340,00грн., банківською випискою по рахунку 26003228693001 в ПАТ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.11.2017р. по 30.11.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р. При цьому, позивач пояснив, що ним, на вимогу ДФС також було надано підтверджуючі первинні документи господарських операцій з контрагентами, які були залучені до виконання послуг за договором №35-В-ЮЖФ-17 від 31 березня 2017 року, а саме: договір на автоперевезення пасажирів (про надання послуг), укладений між позивачем та ТОВ «ПРЕСТИЖ -АВТО», відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов’язується протягом строку дії договору надавати замовнику за плату послуги перевезення пасажирів замовника з/на роботу, а Замовник зобов’язується оплачувати такі послуги. Так, виконання послуг за договором №35-В-ЮЖФ-17 від 31 березня 2017року ДП «Адміністрація морських портів України» також підтверджується актами №ОУ-00033/1, № ОУ-0000033, банківською випискою по рахунку 26003228693001 в ПАТ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.11.2017р. по 30.11.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р. Також позивач пояснив, що виконання послуг перевезення за Договором №35-В-ЮЖФ-17 від 31.03.2017р. підтверджується фактом здійснення закупівлі дизельного палива у Підприємства з Іноземними Інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» на підставі Публічного Договору купівля-продажу з використанням паливних карток від 11.11.2015р. Факт придбання позивачем дизельного палива підтверджується видатковими накладними: № LS-0001022 від 10.11.2017р. на загальну суму 210 грн. з ПДВ, № LS -0001085 від 24.11.2017р. на загальну суму з ПДВ грн.,, № LS -0001112 від 30.11.2017р. на суму 67732.00 грн., банківськими виписками рахунку 26003228693001 в ПАТ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.11.2017р. по 30.11.2017р., з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., а також складеними податковими накладними: №9007995 від 10.11.2017р., №9008067 від 24.11.2017р., №.9008499 від 29.11.2017р. Водночас, позивач посилається на те, що ним було придбане паливо у ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ», що підтверджується накладною на відпуск товарів №410БКПК-1222-9064474409 за період 01.11.2017р. по 30.11.2017р. на загальну суму 5702,47 грн. та здійснено закупівлю у ТОВ «ДИНАМІКА ДП» масла ARAL HighTronic R5W-30 4л на суму 1555,26грн., що підтверджено видатковою накладною №5581 від 17.11.2017р. та податковою накладною №5623 від 17.11.2017р. У зв'язку з викладеним, позивач посилаючись на те, що відповідачем не коректно зазначено критерії оцінки ступеня ризиків та не зазначено в оскаржуваних рішеннях чіткої підстави для відмови в реєстрації накладних, відсутність в рішеннях даних про документи яких не вистачає, або які складені з порушенням законодавства, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
22.02.2019р. до суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву у якому, представник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України не погоджується із позовними вимогами позивача та просять суд відмовити у їх задоволенні. Представник відповідачів у відзиві зазначив про те, що в базі даних ДФС України, серед переліку документів, поданих позивачем до пояснення податкової накладної №4 від 30.11.2017р., наявні: копія договору про надання послуг №35-В-ЮЖФ-17 від 31.03.2017р.; копія акту виконаних робіт від 30.11.2017р.; банківська виписка по рахунку 26003228693001 в ПА «ПРИВАТБАНК» за період з 01.11.2017р. до 30.11.2017, з 01.12.2017р. до 15.12.2017р.; копія договору на автоперевезення пасажирів б/н від 30.11.2016р.; копія договору купівлі-продажу з використанням паливних карток від 11.11.2015р.; копія видаткових накладних: № LS - 0001022 від 10.11.2017р.; № LS - 0001085 від 24.11.2017р.; № LS -0001112 від 30.11.2017р.; копія податкових накладних: № 9007995 від 10.11.2017р.; №9008067 від 24.11.2017р.; №9008499 від 29.11.2017р.; копії видаткових накладних № 5581 від 17.11.2017р.; № 5623 від 17.11.2017р.; копія акту від 15.11.2017р.; копія податкових накладних: №1 від 15.11.2017р.; № 3 від 24.11.2017р.; №2. Відповідач зазначив, що за наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р., за відсутності надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідач, посилаючись на положення ст.9 Закону України «Про атомобільний транспорт», Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010р. №278, зазначив про ненадання позивачем до податкового органу копії Ліцензії Серї АВ №510342 від 03.02.2010р. і паспорту маршруту та відповідно про правомірність прийняття податковим органом оскарженого рішення.
28.02.2019р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій ФОП ОСОБА_1 зазначив про те, що згідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Так, 15.12.2017р. позивач отримав Квитанцію F1490901 про зупинення реєстрацію податкової накладної, в якій запропоновано «надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом від 13.06.2017р. №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пункт цього Наказу.» При цьому, позивач зазначив, що відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної F1490901 від 15 грудня 2017 року не наведено підстави за яких було зупинено реєстрацію, тобто жодного порушення норми матеріального права не зазначено відповідачем та не зазначено вичерпний перелік документів, зокрема і копії Ліцензії Серї АВ №510342 від 03.02.2010р. і паспорту маршруту, які необхідно надати. При цьому, позивач звертає увагу і на те, що в рішенні Комісії ДФС України №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р. не зазначено які саме документи складені з порушеннями законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію додаткової накладної, а також що підставою для відмови у реєстрації є саме відсутність копій Ліцензії Серії АВ №510342 від 03.02.2010 р. та паспорту маршруту, про що позивач дізнався тільки під час ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
12.03.2019р. до суду від відповідачів надійшли заперечення на позовну заяву у яких представник відповідачів зазначив, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Однак, позивачем не надавались до податкового органу, копія Ліцензії Серія АВ №510342 від 03.02.2010р. та паспорт маршруту. З огляду на вищевикладене та відсутність надання платником податків істотних документів, відповідачі вважають, що платником не додержано вимоги наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.
19.08.2019р. до суду від позивача надійшли пояснення, у яких ФОП ОСОБА_1 зазначив, що зі змісту Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про автомобільний транспорт» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що такі документи, як паспорт маршруту та ліцензія не є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, тому їх надання до органу ДФС під час здійснення реєстрації податкової накладної не передбачено чинним законодавством України.
Представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідачів повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відноситься Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.
Як вбачається з Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку Укераїни Серії АВ №510342 від 03.02.2010р.(а.с.29) ОСОБА_1 дозволено такі види робіт, як: - внутрішні перевезення пасажирів автобусами; - міжнародні перевезення пасажирів автобусами(а.с.29).
Згідно інформації з офіційного сайту Державної служби України з безпеки на транспорті «http://dsbt.gov.ua/», в переліку дійсних ліцензій та видів Господарської діяльності, наявна Ліцензія, видана ОСОБА_1 від 03.02.2010р.
30.11.2017р. ФОП ОСОБА_1 було складено податкову накладну №4 від 30.11.2017р., яка була направлена на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних(а.с.11-13).
За результатами обробки податкової накладної №4 від 30.11.2017р. ДФС України було зупинено реєстрацію податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та зазначено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:49.39.11-00.00. <%REFINE%>. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. “в” п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с.14).
Як вбачається з наданих до суду ФОП ОСОБА_1 квитанцій №1 від 20.12.2017р. за формою F1499101(а.с.15-28) та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву від 22.02.2019р., позивачем було надано на вимогу ДФС України такі первинні документи, як: копія договору про надання послуг №35-В-ЮЖФ-17 від 31.03.2017р.; копія акту виконаних робіт від 30.11.2017р.; банківська виписка по рахунку 26003228693001 в ПА «ПРИВАТБАНК» за період з 01.11.2017р. до 30.11.2017р., з 01.12.2017р. до 15.12.2017р.; копія договору на автоперевезення пасажирів б/н від 30.11.2016; копія договору купівлі-продажу з використанням паливних карток від 11.11.2015р.; копія видаткових накладних: № LS - 0001022 від 10.11.2017р.; № LS - 0001085 від 24.11.2017р.; №LS -0001112 від 30.11.2017р.; копія податкових накладних: № 9007995 від 10.11.2017р.; №9008067 від 24.11.2017р.; №9008499 від 29.11.2017р.; копії видаткових накладних № 5581 від 17.11.2017р.; № 5623 від 17.11.2017р.; копія акту від 15.11.2017р.; копія податкових накладних: №1 від 15.11.2017р.; № 3 від 24.11.2017р.; №2.
Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р. відмовлено ФОП ОСОБА_1 у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 30.11.2017р., у зв'язку з тим, що “платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН” (а.с.101).
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.2. ст.201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 201.10. ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 26 квітня 2017 р. №341), пунктом 5 якого встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктами 12,13,14 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1. п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктами 201.16.2, 201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.3017р. між ДП «Адміністрація морських портів України» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №35-В-ЮЖФ-17, предметом якого відповідно до п.п.1.1 п.1 вказаного договору є те, що виконавець зобов'язується протягом строку дії договору надавати замовнику за плату послуги автоперевізника для доставки робітників замовника з/на роботу, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги(а.с.30-34).
Так, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р. складеної та відправленої на реєстрацію ФОП ОСОБА_1 за результатами наданих ДП «Адміністрація морських портів України» послує є виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:49.39.11-00.00. <%REFINE%>. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. “в” п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.
На виконання зазначеної вимоги ДФС України ФОП ОСОБА_1 було надано до податкового органу первинні документи, що підтверджується квитанціями №1 від 20.12.2017р. за формою F1499101(а.с.15-28)
За нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІУ від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1, на вимогу ДФС України, надав копію договору про надання послуг №35-В-ЮЖФ-17 від 31.03.2017р.(а.с.30-34), а також первинні документи, на підтвердження реальності укладення вказаного договору, а саме: копія акту виконаних робіт від 30.11.2017р.(а.с.37-38); банківська виписка по рахунку 26003228693001 за період з 01.11.2017р. до 30.11.2017р., з 01.12.2017р. до 15.12.2017р.(а.с.39-44); копія договору на автоперевезення пасажирів б/н від 30.11.2016р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПРЕСТИЖ-АВТО»(а.с.45-49);копія договору купівлі-продажу з використанням паливних карток від 11.11.2015р., укладеного з Підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА»(а.с.55-66); копія видаткових накладних: № LS - 0001022 від 10.11.2017р., № LS - 0001085 від 24.11.2017; №LS -0001112 від 30.11.2017р.(а.с.67-69);копія податкових накладних: № 9007995 від 10.11.2017р., №9008067 від 24.11.2017р.; №9008499 від 29.11.2017р.(а.с.70-76); копії видаткової та податкової накладних № 5581 від 17.11.2017р.; № 5623 від 17.11.2017р.(а.с.77-78); копія акту від 15.11.2017р.(а.с.51); копія податкових накладних: №1 від 15.11.2017; № 3 від 24.11.2017; №2(а.с.52-53).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 надав послуги з перевезення, за відповідним договором про надання послуг від 31.03.3017р., реальність якого підтверджується відповідними первинними документами.
Суд зазначає, що відповідач, посилаючись у оскарженому рішенні від 28.12.2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної на те, що “платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН”, не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Натомість, ФОП ОСОБА_1 на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р., надав відповідні первинні документи.
Враховуючи викладене та надані на пропозицію комісії позивачем відповідні первинні документи, суд приходить до висновку про необгрунтованість прийняття рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р. та наявності підстав для його скасування.
При цьому, щодо посилання представника відповідачів у своєму відзиві на позовну заяву про ненадання ФОП ОСОБА_1 до ДФС України копій Ліцензії Серії АВ №510342 від 03.02.2010р. та паспорту маршруту, суд зазначає, що вказані документи не є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію.
Водночас, суд враховує, що про необхідність надання вказаних документів, відповідачем не було зазначено ні в рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р., ні в рішенні комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р. та що в силу ч.2 ст.77 КАС України суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про протиправність прийняття рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 30.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ФОП ОСОБА_1, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 30.11.2017р.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з платіжних доручень №№640, 641 від 15.02.2018р., №668 від 05.02.2019р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 1762,00грн.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення солідарно з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України на користь позивача 1762,00грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати протиправним рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної №495377/НОМЕР_1 від 28.12.2017р.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України(код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа 8) зареєструвати податкову накладну №4 від 30.11.2017р., складену фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1( код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ).
Стянути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, м. Одеса, вул. Семінарська,5 ) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня)
Стянути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, м. Київ, Львівська площа 8) на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 09.04.2019р.
Суддя К.О. Танцюра
.
Судове рішення № 81043846, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/6506/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: