Ухвала суду № 81043838, 08.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2019 року м. Київ № 320/1573/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської

області

про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акта та зобов'язання

вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 21 від 10.09.2018 про утримання з ОСОБА_1 надміру сплачених сум пенсій у розмірі 109982,68 грн. за період з 14.09.2011 по 30.06.2018 року;

- визнати протиправними дії Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області стосовно утримання починаючи з серпня 2018 року з пенсії ОСОБА_1 сум додаткової пенсії за шкоду здоров'ю особам віднесеним до 4 категорії та зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повернути безпідставно стягнуті кошти та відновити нарахування та виплату зазначеної додаткової пенсії;

- визнати неправомірними дії Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області стосовно утримання починаючи з жовтня 2018 року 20% розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячно на виконання рішення № 21 від 10.09.2018 та зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повернути безпідставно стягнуті кошти.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом п'ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв'язку з утриманням з пенсії позивача надміру виплачених сум на підставі рішення Білоцерківського ОУ ПФУ Київської області.

При цьому позивач вказує, що 05.10.2018 він отримав відповідь Білоцерківського ОУ ПФУ Київської області № 676/Н-01,700/71-01 від 14.09.2018 року, з якої дізнався про рішення від 10.09.2018 № 21 про стягнення з нього надміру виплачених сум пенсій та переплату в сумі 109982,68 грн. за період з 14.09.2011 по 30.06.2018.

Тобто, фактично 10.09.2018 суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення про стягнення з позивача надміру виплачених сум пенсій та переплату в сумі 109982,68 грн. , відтак розмір пенсії позивача зменшився, тому шестимісячний строк звернення до суду міг би обраховуватися від 10.09.2018. В такому випадку строк оскарження вказаного рішення сплинув 11.03.2018

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, позивач вказує, що лише 05.10.2018 дізнався про оспорюване рішення від 10.09.2018, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду не надано.

Слід зауважити, що суду не надається за можливе встановити початок перебігу шестимісячного строку на звернення до суду щодо оскарження спірного рішення. Слід зазначити, що позивач звернувся до суду 21.03.2019.

Таким чином позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази на підтвердження тих обставин, що ним було фактично отримано рішення Білоцерківського ОУ ПФУ Київської області саме 05.10.2018. У випадку пропуску шестимісячного строку звернення до суду, позивачу слід надати заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням поважних причин, що зумовити пропуск такого строку.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому 05.10.2018 стало відомо про порушення його прав, без підтвердження вказаних обставин доказами не дає підстав суду вважати, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Зокрема, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як слідує з позовної заяви, то у ній відсутні дані щодо реєстраційного номеру зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та адреса електронної пошти представника позивача.

Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

В описовій частині позовної заяви, позивач зазначає, що для з'ясування причин зменшення розміру пенсії він звернувся до Білоцерківського ОУ ПФУ Київської області з заявою від 17.08.2018, у той же час, позивачем додано до позову нечитабельну фотокопію вказаної заяви, тому суд не може встановити змісту документа та які обставини він підтверджує.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

1) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із відповідними даними щодо представника позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та адреса електронної пошти представника;

2) доказів на підтвердження того, що позивач дізнався про порушення його прав 05.10.2018 з моменту отримання відповіді Білоцерківського ОУ ПФУ № 676/Н-01,700/71-01 від 14.09.2018;

3) належним чином засвідчену читабельну фотокопію заяви позивача до Білоцерківського ОУ ПФУ Київської області від 17.08.2018.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, скасування індивідуального акта та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.