Рішення № 81043798, 09.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001135

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо не виплати позивачу грошової допомоги при призначені пенсії за віком протиправною;

- зобов’язати ГУ ПФУ у Львівській області виплатити позивачу грошову допомогу при призначені пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що складає 47 445 грн 20 к., у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача наявний спеціальний педагогічний страховий стаж, який становить 37 років 9 місяців, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги при призначені пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Спеціальний педагогічний страховий стаж підтверджено записами у трудовій книжці та відповідними наказами. Однак відповідачем при призначенні пенсії за віком 02.08.2018 протиправно не виплачено такої допомоги.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст якого полягає в правомірності відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при призначені пенсії за віком. Підставою невиплати такої допомоги є відсутність у позивача спеціального педагогічного стажу, який становить лише 18 років 10 місяців. Чинним законодавством передбачено, що одноразова грошова допомога при призначені пенсії за віком на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплачується при наявності спеціального стажу роботи для чоловіків 35 років. Позивачу не зараховано до спеціального стажу період роботи з 02.09.1991 по 31.08.2010 на посаді заступника директора Тарнавської школи, оскільки вказана професія відсутня у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років,затвердженому КМУ від 04.11.1993 №909 .

Ухвалою від 15.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

05.04.2019 (вх. №11544) від ГУ ПФУ у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву.

Суд, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером та з 02.08.2018 отримує пенсію за віком в сумі 4 744, 52 грн, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ у Львівській області від 05.03.2019 №562/02.26-10.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення грошової допомоги як працівнику освіти.

Листом від 03.01.2019 №18/с-20/07.05-06 відповідачем відмовлено у призначені грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з відсутністю належного трудового стажу, що дає право на отримання такої грошової допомоги.

При цьому, відповідач вказує на те, що спеціальний стаж роботи ОСОБА_1, який дає право на призначення грошової допомоги складає 18 років 10 місяців при необхідному 35 років для чоловіків. ГУ ПФУ у Львівській області не зараховано до спеціального стажу період роботи з 02.09.1991 по 31.08.2010 на посаді заступника директора Тернавської восьмирічної школи з підстав відсутності вказаної посади у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ від 04.11.1993 №909.

Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, визначеної пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при призначені пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі – Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою КМУ від 04.11.1993 №909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (надалі - Перелік).

Згідно з розділом 1 «Освіта» цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають:

- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи (учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи).

Згідно з положеннями статті 62 Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналізуючи наведені норми законодавства, Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.02.2019 (справа № 462/5636/16-а) дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов’язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що невиплата ГУ ПФУ у Львівській області позивачу грошової допомоги зумовлена тим, що відповідач не зарахував до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення такої грошової допомоги, стаж роботи ОСОБА_1 заступником директора Тернавської школи з 02.09.1991 по 31.08.2010 з підстав відсутності такої посади у Переліку №909.

Записами у трудовій книжці позивача, наказом від 02.09.1991 №340 та довідкою про характер та умови праці від 01.02.2019 №138 підтверджено, що у вказаний період позивач працював на двох посадах: на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя хімії та географії.

Вказані посади передбачені Розділом 1 Переліку №909.

Тому стаж роботи ОСОБА_1 з 02.09.1991 по 31.08.2010 повинен бути зарахованим до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов’язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності відмови у виплаті ОСОБА_1 при призначені пенсії за віком допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що мала місце бездіяльність відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при призначені пенсії за віком, яка не відповідає визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує право позивача на отримання такої допомоги, тому її слід визнати протиправною, задовольнивши першу з позовних вимог.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і обґрунтованою з огляду на висновок суду про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу при призначені пенсії за віком грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень суду, друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов’язання ГУ ПФУ у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при призначені пенсії за віком, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768, 40 грн, сплаченого за квитанцією від 05.03.2019 №31.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (с.Тернавка, Сколівський район, Львівська область, 82653, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при призначені пенсії за віком.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) виплатити ОСОБА_1 (с.Тернавка, Сколівський район, Львівська область, 82653, РНОКПП НОМЕР_1) грошову допомогу при призначені пенсії за віком, передбачену пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (с.Тернавка, Сколівський район, Львівська область, 82653, РНОКПП НОМЕР_1) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2019 року.

Суддя О.П. Хома