Ухвала суду № 81043725, 09.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2002/19

УХВАЛА

09 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання недоплати та несвоєчасної виплати пенсії протиправною, зобов’язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 та зобов’язання виплатити недоплачену частину пенсії ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

04 квітня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

1. Визнати недоплату та несвоєчасну виплату пенсії протиправною;

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, м.Одеса провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.05.2008 року по 12.04.2017 рік;

3. Зобов’язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області виплатити позивачу недоплачену ОСОБА_2 пенсію.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог даної норми позивач у позовній заяві не зазначає свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, позивач у позовній заяві просить суд «Визнати недоплату та несвоєчасну виплату пенсії протиправною» однак не конкретизує, недоплату та несвоєчасну виплату пенсії якої особи визнати протиправною та ким вказані дії/бездіяльність були вчинені.

Також позивач у позовній заяві ставить вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, при цьому жодним чином не обґрунтовуючи їх у позовній заяві.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві посилається на наступне:

- «у 1986 році мій чоловік ОСОБА_2 був направлений військовим комісаріатом на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції…»;

- «Через радіоактивного опромінення я тяжко захворів і був визнаний інвалідом війни другої групи….»;

- «У 2009 році він звернувся до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Приморському районі м.Одеси, з вимогою про перерахунок та виплату моєї пенсії згідно Закону»;

- « 06.11.2009 року йому було відмовлено»;

- « 18.03.2010 року Приморський районний суд м.Одеси, визнав дії УПФУ в Приморському районі м.Одеси неправомірними в частині відмови в перерахунку пенсії…»;

- « 01.11.2011 року … апеляційний суд Одеської області залишив скаргу без розгляду…»;

- « 01.12.2011 року головне УПФУ в Одеській області … перерахували розмір виплати. Встановити не доплату за період з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року в розмірі 132195 гривень. І відмовили в виплатите через відсутність грошей»;

- «Чоловік направив до відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного управління юстиції в Одеській області (ОПІРУГСГУЮвОО) рішення Приморського районного суду Одеської області та виконавчий лист, для примусового виконання рішення суду …»;

- « 15.06.2012 року Приморський районний суд м.Одеси, своєю ухвалою, відмовив йому в задоволенні скарги»;

- « 14.11.2012 року апеляційний суд Одеської області скасував ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 15.06.2012 року…»;

- « 12.02.2013 року, Вищий адміністративний суд України, скаргу відповідача залишив без задоволення, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012 року - без змін»;

- « 05.06.2013 року апеляційний суд Одеської області роз'яснив своє визначення від 14.11.2012 року…»;

- « 22.07.2013 року Приморським районним судом м.Одеси мені було видано виконавчий лист ОПІРУГСГУЮвОО для виконання починаючи з 22.05.2008 року без обмеження кінцевої дати»;

- « 15.07.20013 року УПФУ в Приморському районного м.Одеси був проведений перерахунок недоплати по пенсії. Борг склав 137698 гривень. Сгласно розпорядження №186179 від 15.07.2013 року перерахунок заборгованості справили станом на 22.07.2011 року, а не на момент перерахунку (15.07.2013 року). У виплаті відмовлено до надходження грошей з державного бюджету України»;

- « 19.09.2013 року ОПІРУГСГУЮвОО відмовив йому у виконанні рішення Суду…»;

- « 26.09.2013 року Вищий спеціалізований суд України, своєю ухвалою, залишив в силі ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14.11.2012 року…»;

- « 07.03.2014 року він отримав визначення»;

- «…21.03.2014 року мій чоловік звернувся зі скаргою до Європейського Суду з прав людини…»;

- «…мій чоловік загинув через хвороби викликані радіоактивним випромінюванням отриманим при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС»;

- «За цей час уряд України не виконав свої зобов'язання в повному обсязі».

Однак позивач в порушення вимог ч.4 ст.161 КАС України не надала до суду доказів на підтвердження вищевказаного.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача у клопотанні, доданому до позовної заяви, що «Всі докази по справі знаходяться у відповідачів. Відповідачі відмовляються їх надавати посилаючись на конфіденційність особистих даних», оскільки доказів на підтвердження відмови відповідача надати ОСОБА_1 документи позивачем до суду також не надані.

Окрім цього позивач у позовній заяві зазначає, що є дружиною померлого ОСОБА_3 та на підтвердження надала копію свідоцтва про одруження ІІ-АГ №294181, однак згідно вказаного свідоцтва дружині ОСОБА_2 – ОСОБА_1 присвоєно після реєстрації шлюбу прізвище «Кривошеїна», а прізвище позивача згідно паспорта громадянина України КМ №1842866 – «Михайлюк».

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Позивачем до адміністративного позову додано докази, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії доказів жодним чином не засвідчені.

Згідно п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у неї або інших осіб оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

Так, позивач у позовній заяві зазначила ціну позову 64000,00 грн., при цьому розрахунку/обгрунтування вказаної суми у позовній заяві не наведено та жодних позовних вимог майнового характеру із зазначенням вказаної суми у позовній заяві не заявлено.

Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Позивачем у позовній заяві не наведено, в чому полягає порушення саме її прав та законних інтересів діями/бездіяльністю відповідачів.

Суд зазначає, що разом з позовною заявою позивачем подано клопотання, у якому зокрема просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (оскільки пенсія, яка є предметом спору, видається в якості відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я і подальшою загибеллю) та п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (позивач є членом інваліда Великої Вітчизняної війни).

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п.п.2, 8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Пенсія – це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Тобто пенсія є не «відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я і подальшою загибеллю», а є соціальною виплатою.

Окрім цього суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів, що вона є членом сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти. Позивачем також до суду не надано доказів, що вона чи член її сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, суд приходить до висновку, що наведені нею обставини є необґрунтованими, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору, а позивач не надала до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суд приходить до висновку, що поданий позов не відповідає приписам КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Предметом позову в даному випадку є визнання протиправною несвоєчасну виплату та недоплату пенсії та зобов’язання виплатити недоплачену пенсію ОСОБА_2

Отже, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру (з похідною до неї вимогою, судовий збір за яку не сплачується) та одну вимогу майнового характеру.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 гривні.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не конкретизовану суму пенсії, яку вона просить стягнути з відповідача.

Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами позивач повинен сплатити суму судового збору у розмірі 768,4 грн. за вимогу немайнового характеру та не менше 768,4 грн. та не більше 9605,00 грн. - за вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із позовними вимогами, приведеними у відповідність до ст.5 КАС України та належним їх обґрунтуванням, належним чином засвідчених доказів на підтвердження зазначених у позові обставин та доказів сплати судового збору (з копіями сторонам).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання недоплати та несвоєчасної виплати пенсії протиправною, зобов’язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 та зобов’язання виплатити недоплачену частину пенсії ОСОБА_2 - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко