Рішення № 81043651, 05.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Житомир справа №806/2426/18

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №806/2426/18. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що судом при вирішенні спору по суті не було здійснено розподіл судових витрат, зокрема: судових витрат по сплаті судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому наявні правові підстави для винесення додаткового рішення (а.с. 150).

Судовий розгляд клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі було призначено на 02 квітня 2019 року о 15:00.

В судове засідання, призначене на 02 квітня 2019 року о 15:00 прибула заявник та представники відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області. Представник Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового розгляду клопотання повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 180).

Судом в порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому розгляді клопотання до 05 квітня 2019 року о 11:30 та надано час представнику відповідача ознайомитись із заявою позивача.

04 квітня 2019 року представником ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області до відділу документального забезпечення суду подано відзив на заяву про ухвалення додаткового судового рішення (а.с. 181-182).

Частиною другою статті 159 КАС України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до частини першої статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Здійснивши системний аналіз норм чинного процесуального законодавства, суд наголошує, що "відзив на заяву про ухвалення додаткового судового рішення" не заявою по суті справи в розумінні статті 159 КАС України, а подання відзиву на клопотання про ухвалення додаткового судового рішення суперечить предмету та суті відзиву як заяви по суті спору у відповідності до статті 162 КАС України.

В судове засідання, призначене на 05 квітня 2019 року о 11:30 прибули заявник та представники відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Представник Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. У відповідності до частини третьої статті 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заявник в судовому засіданні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення підтримала у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області в судовому засіданні щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення заперечували у повному обсязі із посиланням на не співмірність заявлених судових витрат.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду клопотання.

Заслухавши думку осіб та учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про його обґрунтованість з наступних витрат.

Так, ОСОБА_1 зверталась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила: визнати дії Коростенського відділу головного управління Держгеокадастру щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неправомірними та зобов'язати Коростенський відділ головного управління Держгеокадастру безоплатно, шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі, виправити помилку у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, власником якої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №770401 від 08 вересня 2009 року є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради провести державну реєстрацію права власності та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, власником якої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ №770401 від 08 вересня 2009 року є ОСОБА_1 після виправлення помилки за фізичною особою ОСОБА_1.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Коростенського відділу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у виправленні кадастрових номерів на земельну ділянку площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язано Коростенський відділ ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області у відповідності до пункту 157 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 виправити помилку у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, власником якої відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 08.09.2009 є ОСОБА_1; зобов'язано Відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, після виправлення Коростенським відділом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області помилки у кадастровому номері земельної ділянки площею 3,0612 га, яка розташована на території Лісівщинської сільської ради, провести державну реєстрацію права власної та іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку за ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №770401 від 08.09.2009. У решті заявлених вимог відмовлено (а.с. 82-93).

Рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року - без змін (а.с. 140-144).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Встановлено та не заперечується сторонами, що судом першої інстанції під час вирішення спору по суті не було вирішено питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду адміністративної справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме: неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, позивачем при поданні позовної заяви було понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,60 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 25 травня 2018 року на суму 1 409,60 грн (а.с. 4).

Вирішуючи питання про правомірність застосування положень частини третьої статті 139 КАС України при розподілі судових витрат, суд звертає увагу, що часткове задоволення позовних вимог пов'язано виключно із реалізацією судом повноважень, передбачених частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України щодо виходу судом за межі позовних вимог з метою застосування механізму захисту права та його відновлення.

Так, позовні вимоги хоча і не були задоволені у формі та в розмірі, визначеному позивачем при поданні позовної заяви, однак, зважаючи на застосований судом механізм захисту порушеного права та його відновлення у судовому порядку, обсяг та характер задоволених позовних вимог за своєю суттю включає у себе вимоги, які були заявлено позивачем при зверненні до суду.

Зважаючи на те, що питання розподілу судових витрат та обсяг їх відшкодування не має залежати від застосованого судом механізму захисту порушеного права та його відновлення у судовому порядку, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про розподіл судових витрат застосовувати положення частини першої статті 139 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини першої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати позивача по сплаті судового збору шляхом стягнення з Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області та ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1 409,60 грн (одну тисячу чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору шляхом пропорційного стягнення по 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) з кожного із відповідачів.

Надаючи оцінку заявленим позивачем судовим витратам на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI, відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті - це витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.

Враховуючи вищевикладене, компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов'язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність (ордер); документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №906/194/18, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано:

- належним чином завірену копію витягу з договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2018 року №27/18 (а.с. 16);

- належним чином завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000769 від 24 березня 2016 року (а.с. 16);

- належним чином завірену копію додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2018 року №27/18, відповідно до якого позивачу протягом дії вказаного договору надавалися наступні послуги з професійної правничої допомоги: усне та письмове консультування; складання письмових документів правового характеру; представництво інтересів (зворот а.с. 16);

- належним чином завірену копію ордеру на надання правової допомоги серії ЖТ №31493 від 20 квітня 2018 року (а.с. 17);

- належним чином завірену копію акту прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2018 року №27/18 від 29 травня 2018 року, відповідно до змісту якого адвокатом ОСОБА_5 в межах договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2018 року №27/18 було надано, а ОСОБА_1 прийнято послуги з надання професійної правничої допомоги, узгоджена сторонами винагорода склала 4 760,00 грн (а.с. 18);

- належним чином завірену копію квитанцію до прибуткового касового ордера №27/18 від 29 травня 2018 року на суму 4 760,00 грн (а.с. 19);

- попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи від 29 травня 2018 року, у відповідності до якого позивачем було понесено наступні судові витрати на професійну правничу допомогу: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 1 360,00 грн; вивчення адвокатом наданих документів - 680 грн; позовна заява - 2 040,00 грн; представництво інтересів в судовому засіданні адвокатом - 680,00 грн; всього - 4 760,00 грн (а.с. 20).

Вказані письмові докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем із дотриманням процесуального строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Надаючи правову оцінку доводам представників ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неспівмірності заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями частини дев'ятої статті 139 КАС України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п'ятою статті 134 КАС України закріплено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд наголошує, що як представниками Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, так і представниками ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області під час судового розгляду адміністративної справи №806/2426/18 належним чином оформленого у відповідності до вимог статті 166 КАС України клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в порядку частини шостої статті 134 КАС України не подавалося.

Вказане процесуальне право представниками Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області і ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області в ході розгляду судом клопотання про ухвалення додаткового рішення у встановленому процесуальним законодавством порядку також реалізовано не було.

При цьому, суд звертає увагу, що як представниками Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області так і представниками ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області до матеріалів справи не було надано сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту неспівмірності судових витрат на професійну правничу допомогу.

Імперативне покладення обов'язку щодо доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, передбаченого частиною сьомою статті 134 КАС України також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 грудня 2018 року у справі №910/4881/18 та у додатковій постанові від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Здійснивши системний аналіз норм чинного процесуального законодавства та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу є співмірними та підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини першої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати позивача з професійної правничої допомоги шляхом стягнення з Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області та ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 4 760,00 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу шляхом пропорційного стягнення по 2 380 грн (дві тисячі триста вісімдесят гривень) з кожного із відповідачів.

Частиною п'ятою статті 252 КАС України встановлено, що додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Зважаючи на необхідність розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи, а також враховуючи їх співмірність та документальне підтвердження, клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 204, 242-246, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №806/2426/18 - задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Грушевського, 22, Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501. Код ЄДРПОУ 04053507) та ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир, 10002. Код ЄДРПОУ 39765513) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Садова, 26, с. Новосілки, Макарівський район, Київська область, 08070. РНОКПП НОМЕР_1) 1 409,60 грн (одну тисячу чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору пропорційно по 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) з кожного із відповідачів.

Стягнути з Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Грушевського, 22, Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11501. Код ЄДРПОУ 04053507) та ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир, 10002. Код ЄДРПОУ 39765513) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Садова, 26, с. Новосілки, Макарівський район, Київська область, 08070. РНОКПП НОМЕР_1) 4 760,00 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно по 2 380 грн (дві тисячі триста вісімдесят гривень) з кожного із відповідачів.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 квітня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова

ухвалено додаткове судове рішення, в тому числі за ініціативою суду