Ухвала суду № 81043549, 03.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз'ясненні судового рішення)

03 квітня 2019 року м. Житомир справа № 806/3114/17

категорія 3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз"яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, в якому просять визнати дії протиправними та зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 - без змін.

22 лютого 2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про роз'яснення рішення по справі №806/3114/17. В обґрунтування заяви вказує на те, що виконуючи судове рішення орган міграційної служби має порушувати норми законодавства та діяти поза межами правового регулювання, оскільки відсутній механізм реалізації Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ та чіткий порядок дій уповноважених працівників під час видачі паспорту у формі книжечки згідно даного Положення.

Крім того, відповідач зазначив, що 04.08.2017 ОСОБА_4, на виконання вимог Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" згідно із вимогами Порядку № 302, звернувся до Богунського районного відділу у м.Житомирі УДМС, де оформив заяву-анкету № 858755 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. За результатми проведених процедур надана заявником відповідно до законодавства інформація про особу внесена до паспорта громадянина України і 18.08.22017 персоналізований документ надійшов до територіального підрозділу для видачі заявнику. Оформлення та видача ОСОБА_4 другого діючого паспорта громадянина України буде протиправним зі сторони УДМС, окільки відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку № 302 до територіального органу ДМС документу подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.

Ухвалою суду від 22.03.2019 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 03.04.2019 о 10:30.

Представник позивача 03.04.2019 подала пояснення щодо роз'яснення судового рішення по справі №806/3114/17, в яких у задоволенні заяви просила відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.2019 заяву про роз'яснення судового рішення підтримала, просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Частиною 2 статті 254 КАС України визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як встановлено зі змісту заяви про роз'яснення рішення суду, відповідач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.

Суд наголошує, що при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Вказані висновки суду узгоджені з висновками ОСОБА_5 Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 по справі 806/3265/17 з приводу відмови у задоволенні заяви про роз'яснення постанови, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Таким чином, наведені відповідачем у заяві мотиви не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення рішення суду та не перешкоджають його виконанню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява відповідача є безпідставною, а тому у роз'ясненні рішення суду у справі № 806/3114/17 слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 806/3114/17 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва

у роз'ясненні судового рішення відмовлено