Рішення № 81043428, 01.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 р. Справа№805/209/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у колегії суддів:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

суддів: Смагар С.В., Бабаш Г.П.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх Справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, третя особа - Головне управління МВС України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги при звільненні зі служби, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства Внутрішніх Справ України про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги при звільненні зі служби, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування позову зазначив, що при звільненні з органів внутрішніх справ позивачу не було виплачене грошове забезпечення, одноразова грошова допомога та грошова компенсація за невикористану відпусту

Позивач вважає, що такі дії відповідача не правомірними та такими що порушують його права.

Просив стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 26.08.2014 року до 11.10.2014 року; стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби; стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік.

08 лютого 2016 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 19 лютого 2016 року у якості другого відповідача залучено Артемівський міський відділ (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головне управління МВС України в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/17671/14.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року провадження у справі поновлено.

04 лютого 2019 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, позивач надав заяву про збільшення розміру та уточнення позовних вимог, в якому просив: стягнути з Міністерства Внутрішніх Справ України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за 21 рік служби; стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року; стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік; стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 27.08.2014 року по день винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів та третьої особи до судового засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Міністерства внутрішніх справ України через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні вимог позивача, окрім іншого зазначивши, що управління та розпорядження всіма правами Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, як юридичної особи, перейшло до ліквідаційної комісії Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, а отже оскільки позивач не перебував в трудових (службових) відносинах з МВС України, а бюджетне фінансування для розрахунку заборгованості ліквідаційним комісіям здійснюється за рахунок та через Національну поліцію, а не через МВС України, то МВС України не має перед позивачем фінансових зобов'язань.

Представник ГУ МВС України в Донецькій області через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав пояснення на позовну заяву ОСОБА_1, в якій зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач 2 діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Просив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в період з 23.09.1996 року по 26.08.2014 року проходив службу в Артемівському міському відділі (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області на різних посадах.

Наказом МВС України від 26.08.2014 року № 1667 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ, з посади заступника начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114.

Календарна вислуга на час звільнення ОСОБА_1 становила 21 рік 6 місяців.

Згідно довідки Голови ліквідаційної комісії Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області № 2728 від 21.12.2015 року при звільненні з органів внутрішніх справ грошове забезпечення ОСОБА_1 було нараховане та виплачене включно до 11.08.2014 року. 23 листопада 2015 року позивачу було виплачене грошове забезпечення за період служби з 12.08.2014 року по 26.08.2014 року у сумі 974,95 грн.

Грошове забезпечення за період служби з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік при звільненні ОСОБА_1 виплачені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 1.3-1.6 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, станом на серпень - жовтень 2014 року ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Аретмівського району) ГУ МВС України в Донецькій області. На посаді виконував свої функціональні обов'язки, згідно графіку заступав на чергування відповідальним по Артемівському міськвідділу, отримуючи табельну вогнепальну зброю, а також різні бойові завдання в зоні проведення АТО, що підтверджується копіями наказів по Артемівському міськвідділу №№ 615, 632, 653, 654, 679, 688, що містяться в матеріалах справи.

11 жовтня 2014 року позивача було ознайомлено із наказом МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 року про його звільнення з органів внутрішніх справ за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення, видали трудову книжку, витяг з наказу МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 року та копію листа ознайомлення. Фінансового розрахунку при звільненні з позивачем проведено не було.

23 листопада 2015 року на картковий рахунок позивача з Артемівського міськвідділу надійшли кошти в сумі 974,95 грн.

На запит позивача, що та коли йому було виплачено, голова ліквідаційної комісії Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області довідкою № 2728 від 21.12.2015 року, позивача було повідомлено, що грошове забезпечення за період служби з 01.08.2014 року по 11.08.2014 року ОСОБА_1 було виплачене 05.09.2014 року в сумі 3616,38 грн. Грошове забезпечення за період служби з 12.08.2014 року по 26.08.2014 року позивачу було виплачене 23.11.2015 року в сумі 974,95 грн. Грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2014 рік та грошове забезпечення за період служби з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року позивачу не виплачувались.

Відповідно до довідки Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області № 3137 л/к від 13.02.2019 року грошове забезпечення ОСОБА_1 за червень 2014 року складає 4413, 59 грн., за липень 2014 року складає 4513,33 грн., що сумарно за два місяці становить 8926,92 грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» у червні 2014 року 19 робочих днів, у липні 23 робочих дні, що сумарно за два місяці складає 42 робочі дні.

Згідно абз. 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, розмір середнього денного грошового забезпечення ОСОБА_1, відповідно до Постанови КМУ № 100, складає 212,54 грн. (8926,92 грн. поділити на 42 робочих дні).

Період служби позивача з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року дорівнює 33 робочим дням (серпень 2014 року - 3 робочих дні, вересень 2014 року - 22 робочих дні, жовтень 2014 року - 8 робочих днів).

Отже, виходячи с вищевикладеного, та оскільки наказу про припинення ОСОБА_1 виплати грошового забезпечення не було, від несення служби позивач відсторонений не був, виконував службові та бойові завдання в зоні АТО з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року у сумі 7013 (сім тисяч тринадцять) грн. 82 коп. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 52 Положення № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року.

Згідно довідки Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, № 2728 від 21.12.2015 року та довідки голови ліквідаційної комісії міськвідділу грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2014 рік ОСОБА_1 не виплачувалась згідно п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким скальдом затвердженим постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114.

Проте, суд зазначає, що згідно із другим абзацом пункту 56 цього Положення, особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Такої самої позиції дотримується й Верховний Суд України у своїй постанові від 14 жовтня 2010 року у справі № 21-413а14.

Як вбачається з довідки Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області № 3139 л/к від 13.02.2019 року, що міститься в матеріалах справи, позивач має право на грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік, сума якої складає 3804,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/17671/14 визнано протиправним накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення та зобов'язано МВС України внести зміни до наказу № 1667 о/с від 26.08.2014 року в частини звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, змінивши п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення на п. «ж» (за власним бажанням) Положення.

Як судом зазначалось раніше, відповідно до наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 405 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 була нарахована та оголошена вислуга років: в календарному обчисленні - 21 рік 6 місяців, позивач набув право на пенсію за вислугою років згідно із Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, на час звільнення позивача) особам рядового і начальницького складу податкової міліції при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 має право на одноразову грошову допомогу за 21 рік служби, сума якої відповідно до довідки Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області № 3139 л/к від 13.02.2019 року становить 25810, 68 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 27 серпня 2014 року по день ухвалення рішення у справі, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що Артемівський міський відділ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області при звільненні позивача з органів внутрішніх справ, 11 жовтня 2014 року ознайомив ОСОБА_1 з наказом про звільнення, видав трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, проте не здійснив із позивачем повний розрахунок при звільненні, а саме: не виплатив грошове забезпечення з 12.08.2014 року по 26.08.2014 року в сумі 974,95 грн., яке було виплачене 23 листопада 2015 року; не виплатив грошове забезпечення з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року в сумі 7013,82 грн., яке не виплачене до теперішнього часу; не виплатив грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік в сумі якої 3804,58 грн., яке до теперішнього часу не виплачена.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, прав й обов'язків осіб рядового і начальницького складу встановлені Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114 та оскільки цим Положенням не визначено питання по стягненню середнього заробітку за час затримки відповідного розрахунку при звільненні, на вирішення цього питання розповсюджуються норми ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, оскільки Артемівським міським відділом (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, до теперішнього часу з позивачем не проведено повного розрахунку при звільненні виключно з вини відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач 2 відповідно до ст. 117 КЗпП України має виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день ухвалення судом рішення по справі.

Щодо розміру коштів, що підлягають стягненню на користь позивача за час затримки розрахунків при звільненні, з 27 серпня 2014 року по день ухвалення судом рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» кількість робочих днів з 27.08.2014 року по 31.12.2014 року дорівнює 91 день.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у 2015 році становить 251 день.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у 2016 році становить 251 день.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість робочих днів у 2017 році становить 249 день.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 19.10.2017 року № 224/0/103-17/214 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік» кількість робочих днів у 2018 році становить 250 день.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 року № 78/0/206-18 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» кількість робочих днів у січні 2019 року - 21 день, у лютому 2019 року - 20 днів, у березні 2019 року - 20 днів, станом на 01 квітня 2019 року - 1 робочий день.

Відтак станом на 01.04.2019 року кількість робочих днів за які з відповідача - 2 має бути стягнуто середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні складає 245271, 16 грн. (212,54 грн. х 1154 днів).

Щодо стягнення вищезазначених сум на користь ОСОБА_1 саме з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, суд зазначає наступне.

Отже, як зазначалось вище, позивач проходив службу, отримував грошове забезпечення в Артемівському міському відділі (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області та був звільнений саме з цього міськвідділу.

Відповідно до положення про Артемівський МВ ГУ МВС України в Донецькій області, затвердженого наказом ГУ МВС України в Донецькій області, затвердженого наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 16.10.2007 року № 1159 Артемівський міський відділ є юридичною особою, що також підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» Артемівський МВ ГУ МВС України в Донецькій області вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права та утворити Артемівський (Бахмутський) відділ поліції ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На теперішній час відомостей про припинення Артемівського МВ, як юридичної особи - немає.

Таким чином, із вищевикладеного вбачається, що управління та розпорядження всіма справами Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, як юридичної особи, перейшло до ліквідаційної комісії Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Як зазначалось вище, посада на якій перебував позивач, а саме, заступник начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, відноситься до номенклатури начальника ГУМВС України в Донецькій області, а на теперішній час, у зв'язку із тим, що Артемівський МВ знаходиться у стані припинення - до сфери управління голови ліквідаційної комісії вказаної юридичної особи.

Грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується (виплачувалось) за місцем проходження служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС.

Таким чином, оскільки позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення в Артемівському міському відділі (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, то і усі належні позивачу виплати позивач повинен отримувати саме в зазначеному територіальному підрозділі.

Згідно статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх Справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області, третя особа - Головне управління МВС України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги при звільненні зі служби, стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, код ЄДРПОУ 08671567) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за 21 рік служби у сумі 25810 (двадцять п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 68 коп.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, код ЄДРПОУ 08671567) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 27.08.2014 року по 11.10.2014 року у сумі 7013 (сім тисяч тринадцять) грн. 82 коп.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, код ЄДРПОУ 08671567) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік у сумі 3804 (три тисячі вісімсот чотири) грн. 58 коп.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, код ЄДРПОУ 08671567) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 27.08.2014 року по 01.04.2019 року у розмірі 245271 (двісті сорок п'ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 16 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 01 квітня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Тарасенко І.М.

Судді Смагар С.В.

Бабаш Г.П.