Ухвала суду № 81043249, 10.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"10" квітня 2019 р. Справа № 300/774/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом представника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанову №432 від 26.03.2019,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2019 представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернувся до суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанову №432 від 26.03.2019 "Про накладення штрафу на ПАТ "Івано-Франківськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".

Разом з позовною заявою представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2019 №432 "Про накладення штрафу на ПАТ "Івано-Франківськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання".

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач не погоджуючись із постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2019 №432 "Про накладення штрафу на ПАТ "Івано-Франківськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання", вважає її протиправною, прийнятою всупереч нормам чинного законодавства, які мають вищу юридичну силу, зокрема нормам Закону України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортних систем, Правилам постачання природного газу, Типовим договором розподілу природного газу, Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та не вуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ також встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

Між ПАТ "Івано-Франківськгаз" та постачальником зі спеціальними обов`язками (ТОВ "Івано-Франківськгаз збут") було укладено Договір на розподіл природного газу. Пунктом 3.1 Договору на розподіл природного газу також передбачено за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Таким чином, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГРМ, умовами діючих договорів з іншими суб`єктами ринку природного газу на оператора ГРМ покладено обов`язок приводити об`єм природного газу до стандартних умов.

Отже, невиконання оператором ГРМ вищевказаного законодавства призведе до порушення своїх обов`язків, покладених на ПАТ "Івано-Франківськгаз" Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГРМ, умовами діючих договорів з іншими суб`єктами ринку природного газу та в свою чергу потягне за собою завдання суттєвих збитків.

Таким чином, НКРЕП, прийнявши оскаржувану постанову безпідставно обмежила зміст поняття природного газу в розумінні Закону України "Про ринок природного газу", що в свою чергу змінює механізм здійснення оператором ГРМ комерційного обліку природного газу всупереч встановленому чинним законодавством.

Крім того, у разі не вжиття заходів забезпечення позову та задоволення судом позовних вимог про визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕП, виконання рішення суду може бути суттєво ускладнено, оскільки на момент набрання судовим рішенням законної сили, звітна документація (яка обліковується та фіксується не лише оператором ГРМ, але й іншими суб`єктами ринку природного газу) за результатами попередніх місяців вже підлягатиме коригуванню.

Відтак, з метою забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушеного права, заявник звернувся до суду із даною заявою.

Розглянувши подану заяву, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу викладених норм, вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України, якими передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Наведений перелік способів забезпечення позову є вичерпним.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.

Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, на думку суду, наведені у заяві ознаки очевидності протиправності оскаржуваного рішення не є достатніми та обґрунтованими та підлягають встановленню під час розгляду справи.

Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.03.2019 №432 "Про накладення штрафу на ПАТ "Івано-Франківськгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Микитюк Р.В.