Ухвала суду № 81042968, 09.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2019 р. Справа №200/4791/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., одержавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, згідно тексту позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправними дії Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати з 01.04.2018 року пенсії ОСОБА_1; зобов’язати Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з пенсії 01.04.2018 року; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3600,00 грн. Крім цього позивач просить суд допустити судове рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, а також зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня набрання рішення законної сили.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Суд зауважує, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, про що зокрема зазначено у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, позов містить вимогу майнового характеру у розмірі 3600,00 грн., за яку належить сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Крім того, позов містить три позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання дій щодо припинення виплати пенсії протиправними, про зобов’язання відновити виплату та виплатити заборгованість з пенсії, про зобов’язання нарахувати та виплатити на користь позивача суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимоги про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою, судом встановлено, що за подання до суду даної позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 х 0,4 = 768,40 х 2=1536,80грн.

Разом з цим, доказів сплати судового збору позивач до позову не приєднав.

Натомість позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів, в підтвердження тяжкого майнового стану позивача, що перешкоджає сплаті судового збору.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 зазначеної статті ст. 8 Закону України "Про судовий збір , якщо розмір судового збору перевищує 5 % відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи.

Позивачем не надано документів на підтвердження того, що його дохід не дозволяє сплатити визначену законом суму судового збору.

Згідно п. 5. ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В порушення зазначеної норми чинного законодавства, позивачем жодним чином не обґрунтовані позовні вимоги щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду поновити, перерахувати та виплачувати довічне грошове утримання відповідно до довідки про заробітну плату з року.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення зазначених норм чинного законодавства до матеріалів адміністративного позову не додані докази, а саме, докази порушення прав позивача відповідачем (рішення УПФУ про призупинення виплати пенсії, які позивач просить скасувати, відповідь на звернення щодо причин призупинення/невиплати пенсії тощо).

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В порушення зазначених норм, позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, розрахунку грошовій суми в яку позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В порушення зазначених норм Закону позивач пропустив встановлений Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Позивачу у семиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 2305,40 грн. про що надати суду оригінал квитанції, або доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, що дають підстави для звільнення чи відстрочення позивачу сплати судового збору, згідно положень ст. 5 Закону № 3674-VI, доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, розрахунку грошової суми в яку позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, доказів порушення прав позивача відповідачем (рішення УПФУ про призупинення виплати пенсії, відповідь на звернення щодо причин призупинення/невиплати пенсії тощо), пояснень щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Буряк І. В.