Рішення № 81042815, 02.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Справа № 160/399/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача: представника відповідача: представника відповідача: представника третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОК "ЖБК-188" про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (колишнє ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», далі за текстом – АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також – Відповідач-1, НКРЕКП, Регулятор) та Головного управління державної Казначейської служби у Дніпропетровській області (далі – Відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;

- визнати протиправним та скасувати п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині зобов’язання Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у термін до 31 грудня 2018 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме Методики № 562, шляхом здійснення перерахунку нарахувань, проведених на підставі Акту про порушення ПКЕЕ від 25 жовтня 2017 року № 118950, складеного на ОК «ЖБК-188», виходячи з потужності безобліково підключених струмоприймачів 0,451 кВт, про що після закінчення зазначеного терміну до 25 січня 2019 року письмово повідомити з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів НКРЕКП та Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області та ОК «ЖБК-188»;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23359034) грошові кошти в розмірі 850 000,00 (вісімсот п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Позовна заява обґрунтована тим, що Позивачем було дотримано положень ст. 15-1 та ст. 26 ОСОБА_8 України "Про електроенергетику", і аналогічних норм пункту 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, щодо порядку та способу розрахунку за спожиту електричну енергію; також Акт про порушення ПКЕЕ № 118950 від 25.10.2017 року складено у відповідності до вимог ПКЕЕ, розрахунок по акту проведено у відповідності до вимог Методики та рекомендацій НКРЕКП, а відтак підстави для перерахунку нарахувань по Акту відсутні. Крім того, Позивач зазначає, що рішення НКРЕКП щодо накладення штрафу було прийняте з порушенням строку застосування санкцій та без урахування усіх обставин, що мають значення, результатом чого стало порушення визначених законом правових засад діяльності Регулятора. Посилаючись на ст. 1212 ЦК України, Позивач вважає, що сума сплаченого штрафу підлягає поверненню та стягненню з Державного бюджету України. З огляду на викладене, позивач вважає, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1546 від 27.11.2018 року в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 12.02.2019 року, представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОК "ЖБК-188", посилаючись на те, що рішення у даній справі матиме безпосередній вплив на права, свободи та інтереси ОК "ЖБК-188", оскільки у разі скасування оскарженої постанови, позивач стягуватиме на підставі Акту № 118950 від 25.10.2017 року з ОК "ЖБК-188" суму нарахувань, яка склала 406310,74 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОК "ЖБК-188" залучено до участі у справі.

11.02.2019 року представником Відповідача-1 надано до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого Відповідач-1 посилається на дискреційні повноваження НКРЕКП, на відсутність порушень з боку НКРЕКП ОСОБА_8 України «Про ринок електричної електроенергії», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині дотримання строків накладення санкцій, на порушення Позивачем ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» при укладанні договорів доручення, поруки, переведення боргу, а також на порушення Позивачем п. 2.2. ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії при складанні Акту про порушення ПКЕЕ щодо ОК «ЖБК 188». Таким чином, Відповідач-1 вважає, що постанову НКРЕКП № 1546 від 27.11.2018 прийнято правомірно, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Представник Третьої особи надав до суду письмові пояснення, у яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовну заяву з огляду на викладені в ній обставини.

Представник Відповідача-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, та просив відмовити в задоволенні позовної заяви з огляду на викладені у відзиві обставини.

Представник Відповідача-2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області заперечував, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, зазначивши що ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не порушувало прав Позивача.

Представник Третьої особи у судове засідання з'явилась, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.04.2018 року по 16.04.2018 року НКРЕКП проведено позапланову виїзну перевірку діяльності Позивача за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2018 р., результати якої оформлені Актом позапланової перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, та ОСОБА_7 умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 16 квітня 2018 року № 47 (далі – Акт перевірки № 47).

Листом від 20.04.2018 р. № 27585/1001 Позивач надав до НКРЕКП пояснення щодо виявлених порушень відображених в Акті перевірки № 47.

На підставі Акту перевірки № 47 НКРЕКП було прийнято постанову від 27 листопада 2018 року № 1546 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», п. 1 якої постановлено:

Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 ОСОБА_8 України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» накласти штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п’ятдесят тисяч) гривень на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23359034) за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії та ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії, а саме:

- підпункту 3.4.1 пункту 3.4 ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та підпункту 3.5.1 пункту 3.5 ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії щодо обов’язку ліцензіата діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами, пунктів 2.2 ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії та ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема:

частини другої статті 151 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» щодо внесення плати споживачами за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку,

частини восьмої статті 26 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» (діяла до 11 червня 2017 року) щодо зобов’язання споживача, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника,

пункту 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, щодо оплати вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом,

пункту 5 Порядку забезпечення стандартів якості надання послуг з електропостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 18.10.2016 № 1841, а саме у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання, зазначених у пункті 4 цього Порядку, енергопостачальник або електророзподільне підприємство сплачує споживачу (замовнику – у разі недотримання гарантованих стандартів якості під час приєднання до електричних мереж) компенсацію у розмірах, наведених у додатку 2 до цього Порядку,

Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі – Методика № 562), зокрема пункту 4.6 в частині не зазначення в акті про порушення всіх необхідних для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметрів, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення, та пункту 4.7 в частині того, що текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення;

розділу V Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.02.2013 № 115, зокрема пункту 5.2 в частині внесення електропередавальною організацією у геодезичну інформаційно-технічну систему об’єктів електроенергетики на території здійснення ліцензованої діяльності, кожного об'єкту електроенергетики, що кодифікований та внесений до переліку об'єктів електроенергетики, з відповідною прив’язкою до місцевості та технічної інформації (топологія мереж, межі охоронних зон, технічна характеристика об'єктів), необхідної для управління експлуатацією та розвитком електричних мереж та ідентифікації типу приєднання (стандартне/нестандартне);

підпункту 11 пункту 2.3 ОСОБА_7 умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та підпункту 3 пункту 2.4 ОСОБА_7 умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії щодо обов’язку ліцензіата дотримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до встановленої рішенням НКРЕКП, зокрема постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2219 «Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», структури тарифу на розподіл та постачання електричної енергії;

підпункту 12 пункту 2.3 ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, підпункту 5 пункту 2.4 ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії щодо обов’язку ліцензіата виконувати схвалену інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні.

Підпунктом 2 пункту 2 вказаної постанови, Позивача зобов’язано у термін до 31 грудня 2018 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме Методики № 562, шляхом здійснення перерахунку нарахувань, проведених на підставі Акту про порушення ПКЕЕ від 25 жовтня 2017 року № 118950, складеного на ОК «ЖБК-188», виходячи з потужності безобліково підключених струмоприймачів 0,451 кВт, про що після закінчення зазначеного терміну до 25 січня 2019 року письмово повідомити з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів НКРЕКП та Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області та ОК «ЖБК-188».

Не погоджуючись із прийнятою НКРЕКП Постановою в цій частині, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

НКРЕКП здійснено перевірку дотримання Позивачем законодавства України, зокрема частини другої статті 151, частини восьмої статті 26 (діяла до 10.06.2017 року) ОСОБА_8 України «Про електроенергетику», пункту 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

ОСОБА_8 України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Частиною 2 статті 151 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» встановлений механізм розрахунків споживачів за спожиту електричну енергію, а саме «Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. У разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки отримувачі повинні повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу у цей термін коштів, сплачених на інші, не на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх отримувача від повернення цих коштів споживачу електричної енергії».

Частиною 2 ст. 151 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» передбачено санкцію для отримувачів коштів за спожиту електричну енергію від споживачів.

ОСОБА_8 або інші нормативно-правові акти загального законодавства та спеціального законодавства про електроенергетику не обмежують цивільну правоздатність споживачів електричної енергії щодо застосування правових механізмів зобов’язального права, встановлених Цивільним кодексом України.

Крім того, розділом 6 Правил користування електричною енергією встановлено порядок проведення розрахунків за користування електричною енергією.

Для проведення розрахунків за електричну енергію постачальник електричної енергії за регульованим тарифом або його відокремлений підрозділ відкривають в установі уповноваженого банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання, номер якого зазначається у договорі про постачання електричної енергії (пункт 6.2. Правил).

Оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. У разі перерахування споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок постачальника останній має повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу в цей термін коштів за електричну енергію, сплачених на інший, не на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх одержувача від повернення суми цих коштів споживачу (пункт 6.3. Правил).

Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору (пункт 6.4. Правил).

З матеріалів справи слідує, що під час проведення позапланової перевірки дотримання Позивачем законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов, НКРЕКП було досліджено правомірність розрахунків між споживачами електричної енергії та ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», що проводилися на підставі укладених договорів доручення, поруки та переведення боргу.

Під час перевірки укладених договорів доручення, поруки та переведення боргу, НКРЕКП встановлено, що оплата активної електроенергії здійснювалася за вказаними договорами виключно грошовими коштами на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк»). Оплата реактивної електроенергії за вказаними договорами здійснювалася грошовими коштами на поточні рахунки Позивача (в ПАТ ПУМБ).

Так, НКРЕКП розглянуто питання укладення ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» договорів доручення з ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія», ТОВ «Папирус ОСОБА_9» та суб’єктами господарювання – споживачами за договорами на поставку електроенергії.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Умовами договорів доручення передбачено, що довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання сплатити від імені довірителя, на користь кредитора вартість активної (реактивної) електричної енергії шляхом сплати щомісячних поточних платежів за активну (реактивну) електричну енергію, передбачених договором про постачання електричної енергії, укладеного між кредитором і довірителем у строки, визначені основним договором (п.1.1 Договору).

Доручення вважається виконаним після перерахування в повному обсязі сум, зазначених у договорі доручення на розрахункові рахунки Кредитора – ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», а саме: за активну електричну енергію за наступними реквізитами: поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у банку філія ДОУАТ «Ощадбанк», МФО 305482; за реактивну електроенергію за наступними реквізитами: на поточний рахунок у банку ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851 (п.1.4. Договору).

Вказаний вище порядок розрахунків, виконувався Сторонами укладених договорів доручення, у відповідності до умов таких Договорів та діючого законодавства в сфері енергетики, в тому числі ст. 151 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику».

Також, під час перевірки НКРЕКП було встановлено, що протягом періоду з 01.01.2017 р. до 31.01.2018 р. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Позивача здійснювалися оплати від ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» за договором поруки від 13.06.2016 № 13/06-П/11142-00, укладеним між Позивачем, ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» та ПАТ «Дніпроважмаш» та іншими договорами поруки.

У ході перевірки Відповідачем-1 проаналізовано договори поруки, укладені між ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Кредитор), ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» (Боржник) та підприємствами Поручителями: ТОВ «Татра-Юг» (договір поруки від 01.03.2014 № 03764-00), Кредитна спілка «Центральна» (договір поруки від 01.05.2015 № 12501-00), ТОВ «Завод «Конвент» (договір поруки від 01.05.2015 № 12506-00), ТОВ «ДВР ЛТД» (договір поруки від 01.05.2015 № 12504-00), ФОП ОСОБА_10 (договір поруки від 01.05.2015 № 12500-00).

Крім того, перевіркою встановлено, що в 2017 році діяли трьохсторонні договори поруки: між ДПП «Кривбаспромводопостачання» (Боржник), ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» (Поручитель), ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Кредитор) від 01.01.2018 № 2115-ДнОЕ, від 01.09.2017 № 1478-ДнОЕ, від 01.08.2017 № 1218-ДнОЕ, від 31.07.2017 № 860-ДнОЕ, від 31.07.2017 № 858-ДнОЕ, від 01.04.2017 № 06993-00, від 01.02.2017 № 05527-00, від 01.01.2017 № 03787-00; між ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Кредитор), ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Поручитель), КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (Боржник) від 01.04.2016 № 188-ПУ-ПРУВОКС/07609-00, від 01.04.2016 № 189-ПУ-ПРУВОКС/07608-00, від 02.01.2018 № 389-ПУ-ПРУВОКС/1963-ДнОЕ, від 02.01.2018 № 390-ПУ-ПРУВОКС/1965-ДнОЕ; між ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (Кредитор), ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Поручитель), Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро – Західний Донбас» (Боржник) від 14.01.2016 № 151-ПУ-ПРУВОКС/1946-00, від 01.09.2017 № 354-ПУ-ПРУВОКС/1356-ДнОЕ, від 29.12.2017 № 379-ПУ-ПРУВОКС/1801-ДнОЕ.

В Акті перевірки № 47 НКРЕКП зазначає, що договорами передбачено перерахування коштів за активну електроенергію на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк»), за реактивну електроенергію та штрафні санкції – на поточний рахунок у відділенні ПАТ «ПУМБ».

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань (глава 49 Цивільного кодексу України). Наявність укладено договору поруки не призводить до заміни сторони у зобов’язанні або спрямування коштів за електричну енергію на інші рахунки, ніж рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

За договорами поруки, укладеними між споживачами електричної енергії та поручителями, оплата за спожиту електричну енергію здійснювалась грошовими коштами та виключно на рахунки із спеціальним режимом використання.

Отже, суд доходить висновку, що вказаний вище порядок розрахунків, виконувався Сторонами укладених договорів поруки, у відповідності до умов таких Договорів та діючого законодавства в сфері енергетики, в тому числі ст. 151 ОСОБА_8 України «Про електроенергетику» адже кошти потрапляли виключно на рахунки із спеціальним режимом використання, як це й передбачено частиною другої статті 151, частиною восьмої статті 26 (діяла до 10.06.2017 року) ОСОБА_8 України «Про електроенергетику», пунктом 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» як Кредитором було укладено наступні трьохсторонні договори про переведення боргу: з Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (Боржник) та Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (Новий боржник) від 22.12.2016 № 26133-03, від 22.12.2016 № 26046-00, від 20.12.2016 № 25929-01, від 22.12.2016 № 26047-00, від 22.12.2016 № 26133-02, від 20.12.2016 № 26133-01, від 22.12.2016 № 26049-00; КП ДОР «Аульський водовід» (Боржник) та Комунальним виробничим підприємством Кам’янської міської ради «Міськводоканал» (Новий боржник) від 30.11.2016 № 24399-03; Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (Боржник) та Комунальним підприємством «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (Новий боржник») від 26.12.2016 № 26280-00, від 24.04.2017 № 07745-00, від 24.04.2017 № 07741-00; ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» (Боржник), Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (далі Першотравенське МЖКП, Новий боржник). від 26.12.2016 № 26277-00.

Договорами передбачено перерахування коштів у погашення заборгованості за активну електроенергію на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк»), за реактивну електроенергію – на поточний рахунок у відділенні ПАТ «ПУМБ».

Згідно зі ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Зміна боржника не тягне за собою зміну основного зобов’язання.

В усіх випадках переведення боргу, вказаних в Акті позапланової перевірки № 47, оплата за спожиту активну електричну енергію здійснювалась грошовими коштами та на рахунки із спеціальним режимом використання, що окремо було передбачено умовами укладених договорів.

Суд доходить висновку про те, що будь-який споживач електричної енергії може скористатись своїм правом на покладення виконання зобов’язання за договором про постачання електричної енергії на іншу особу, як це передбачено ст. 528 Цивільного кодексу України. При цьому зміст зобов’язання та порядок його виконання ніяк не змінюється адже обмеження прав сторін на переведення боргу призведе до відключення комунальних та державних підприємств від електроенергії. Але суд погоджується з твердженням відповідача, що кошти повинні надходити виключно на рахунки із спеціальним режимом використання

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося Відповідачем-1 в судовому засіданні, факт здійснення оплати за спожиту активну електричну енергію грошовими коштами на рахунки із спеціальним режимом використання, НКРЕКП не оспорюється, та про це прямо зазначається в Акті перевірки № 47.

Таким чином, після сплати довірителями, поручителями, новими боржниками грошових коштів за спожиту підприємствами-боржниками електричну енергію на рахунки із спеціальним режимом використання, зобов’язання підприємств-боржників за спожиту активну електричну енергію припинялись.

Відповідно, подальша сплата підприємством-боржником заборгованості за договорами доручення, поруки, переводу боргу не може вважатись порушенням встановленого порядку оплати за спожиту електричну енергію, так як на цей момент спожита електроенергія вже була належним чином оплачена, а тому ці кошти вже не були і не могли бути коштами за активну електроенергію, відповідно їх перерахування не регулюється законодавством про електроенергетику.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що укладання договорів доручення, поруки та переводу боргу та розрахунки за активну електричну енергію, здійснені на підставі цих договорів, відповідають встановленому законодавством порядку розрахунків за електричну енергію, відтак в зазначених діях Позивача відсутні ознаки порушення, визначені в Акті перевірки № 47.

В Рішенні Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 року № 3-рп/2002 (справа № 1-7/2002) встановлено, що оскільки електроенергетика має стратегічне значення для стабільного функціонування економіки держави, засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику». Він окреслює правові, економічні та організаційні основи функціонування комплексу підприємств, що мають статус юридичних осіб та здійснюють виробничу, розподільчу, іншу діяльність з метою отримання прибутку на енергоринку. Тому юридична природа прав суб'єктів господарювання у цій сфері базується на загальній концепції договірних засад, закладеній у цивільному законодавстві.

Тому суд робить висновок про безпідставність позиції НКРЕКП щодо того, що дії Позивача з укладення договорів поруки, доручення, переведення боргу, призвели до порушення положень ст. 15-1 та ст. 26 ОСОБА_8 України "Про електроенергетику", і аналогічних норм п. 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію та пункту 6.3 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. N 28.

Вказані норми регламентують порядок розрахунків на ринку електричної енергії та визначають режим використання спеціальних рахунків, тощо, та не встановлюють порядок, умови та наслідки зміни сторони у зобов'язанні на підставі цивільних договорів. По колу осіб норми регулюють відносини між споживачем електричної енергії та енергопостачальником та не містить заборони оплати електричної енергії за договорами поруки, доручення, переведення боргу, що укладені між споживачами електричної енергії та іншими суб'єктами господарювання, які не є споживачами.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 р. № К/9991/21814/12.

Щодо накладення НКРЕКП на позивача штрафу у розмірі 850 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Відповідачем-1 за виявленні порушення було застосовано до Позивача штраф, передбачений п.4 ч. 4 ст. 77 ОСОБА_8 України «Про ринок електричної енергії» у розмірі 850 000,00 грн.

Відповідно до вказаної статті законодавцем передбачено накладення штрафу у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб’єкта; б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 22 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема накладення штрафу.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим ОСОБА_8, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 12 ОСОБА_8 України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Принцип «пропорційності порушення та покарання» полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеня тяжкості правопорушення.

Під тяжкістю правопорушення слід розуміти величину ступеня суспільної небезпеки скоєного правопорушення. Інакше кажучи, наскільки наслідки вчиненого правопорушення є або можуть бути небезпечними, загрозливими для життя, здоров'я людей, їх майна та/або державного (колективного) майна, а також наявність реальної загрози, внаслідок вчиненого правопорушення, настання техногенних (екологічних) катастроф, аварій тощо.

Посадова особа, яка розглядає матеріали перевірки щодо скоєного суб'єктом господарювання правопорушення повинна повно та об'єктивно дослідити всі матеріали та обставини справи і визначити, наскільки ті чи інші вимоги нормативно-правових актів, що не виконані, можуть призвести до реального настання вказаних наслідків. Оцінка тяжкості вчиненого правопорушення, тобто величини ступеня суспільної небезпеки, здійснюється інспектором на підставі отриманих матеріалів, керуючись власною самосвідомістю, досвідом та професійними знаннями. Будь-яких цифрових (математичних) показників при застосуванні штрафних санкцій нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, залежно від ступеня тяжкості правопорушення посадовою особою приймається рішення про визначення міри покарання, тобто величини штрафних санкцій та з урахуванням пропорційності вчиненому правопорушенню.

В свою чергу, наявність вказаного принципу зумовлює обов’язок суб’єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступень тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Частиною 5 ст. 77 ОСОБА_8 України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

Як зазначено у п.1 ст. 3 ОСОБА_8 України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Як вбачається з постанови НКРЕКП № 1546 від 27.11.2018, Відповідач-1 при визначенні розміру штрафних санкцій лише зазначив про вчиненні Позивачем правопорушення. Однак, вказана постанова не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого ним правопорушення та відповідність вчиненого правопорушення розміру штрафу.

В оскаржуваній Постанові № 1546, Відповідачем-1 не визначено наскільки невиконання пунктів ОСОБА_7 умов зазначених в Постанові, може призвести до реального настання негативних наслідків.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що при визначені міри відповідальності за порушення Позивачем ОСОБА_7 вимог, Відповідачем-1 було порушено норми ст. 12 ОСОБА_8 України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 77 ОСОБА_8 України «Про ринок електричної енергії», а саме: не враховано принципу пропорційності порушення і покарання, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, та притягнуто до відповідальності без наявності вини.

Пунктом 1 резолютивної частини постанови № 1546 постановлено накласти штраф у розмірі 850000,00 грн. на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», при цьому, Акт перевірки № 47 датований 16 квітня 2018 року, а сама санкція (штраф) накладена 27.11.2018, тобто майже через сім місяців.

Відповідно до положень п. 7.17. Постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» від 19 травня 2011 року № 882, яка була чинна на момент проведення перевірки та складання акту НКРЕКП (далі - Постанова НКРЕКП № 882) на підставі акта перевірки, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики або сфері теплопостачання та ліцензійних умов, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки НКРЕКП приймає письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Відповідачем-1 було порушено встановлений діючим законодавством строк накладення санкції, оскільки згідно з частиною 6 ст. 77 ОСОБА_8 України «Про ринок електричної енергії», рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п’яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором. Стаття 9 ОСОБА_8 України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також містить п'ятиденний строк.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду, прийнята у справі № 826/14481/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови.

Крім того, застосовані до позивача заходи державного регулювання за своєю суттю є адміністративно- господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст. 238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямованого на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті вбачається, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення, контролюючий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу чи вжиття заходів іншого державного регулювання, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає можливість застосування таких санкцій.

Правопорушення зафіксовані (виявлені) в акті перевірки від 16.04.2018 року.

Отже, НКРЕКП пропущено шестимісячний строк з дня виявлення правопорушення для застосування адміністративно-господарських санкцій до Позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення НКРЕКП щодо накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії та ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії, є необґрунтованим та було прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення. Результатом цього є порушення визначених ОСОБА_8 правових засад діяльності Регулятора: справедливість, забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики, досягнення балансу інтересів, сприяння ефективному відкриттю ринків.

Щодо вимоги Позивача про повернення з Державного бюджету України сплаченої суми штрафу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 1. Постанови НКРЕКП від 27 листопада 2018 року № 1546 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», Позивачем було сплачено до Державного бюджету України штраф у розмірі 850000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 39343 від 28.12.2018 року.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За нормами частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, в даному випадку, при стягненні суми сплаченого штрафу відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами є НКРЕКП (дії якого призвели до стягнення коштів) та Казначейська служба (її територіальний підрозділ, що відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету), вказані висновки підтверджені та викладені в Постанові ОСОБА_11 Верховного Суду України від 19 червня 2018 року по справі № 910/23967/16, провадження № 12-110гс18.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача коштів в розмірі 850 000,00 грн.

Щодо вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018 в частині зобов’язання Позивача у термін до 31 грудня 2018 року привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України, а саме Методики № 562, шляхом здійснення перерахунку нарахувань, проведених на підставі Акту про порушення ПКЕЕ від 25 жовтня 2017 року № 118950, складеного на ОК «ЖБК-188», виходячи з потужності безобліково підключених струмоприймачів 0,451 кВт, про що після закінчення зазначеного терміну до 25 січня 2019 року письмово повідомити з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів НКРЕКП та Управління НКРЕКП у Дніпропетровській області та ОК «ЖБК-188», суд зазначає наступне.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що для постачання електричної енергії на технічні цілі житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Софії Ковалевської, 77, м. Дніпро, між Третьою особою - ОК «ЖБК - 188» та Позивачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 1586 від 02.11.1998.

25.10.2017 під час виконання рейдової перевірки за адресою: вул. Калинова, 51, м. Дніпро, персоналом Позивача було виявлене порушення Правил користування електричною енергією, а саме: «…самовольное подключение токоприемников к электрической сети не принадлежащей энергоснабжающей компании, мимо расчетного прибора учета № 376698 без нарушения схемы учета. Самовольное подключение выполнено проводом АПВ 2,5 мм2 от этажного квартирного электрического щитка. 1 подъезд: 1 этаж кв. 3, 2 этаж кв. 7, 4 этаж кв. 15, 6 этаж кв. 18, 7 этаж кв. 7; 2 подъезд: 6 этаж кв. 15, 7 этаж кв. 62; 3 подъезд: 3 этаж кв. 82, 4 подъезд кв. 143, с целью безучетного потребления электрической энергии. При включении нагрузки эл. счетчик № 376698 не учитывает потребленную электрическую энергию, показания не изменяются…» (мовою оригіналу) та складено Акт про порушення ПКЕЕ № 118950 (далі – Акт про порушення).

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ, Правила, у редакції, що діяла на момент складання акту про порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Відповідно до пункту 6.40 Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за №782/12656.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Згідно з п. 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлюється Методикою визначення обсягу та відшкодування електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. №562 (далі –Методика) (пункт 1.1).

Методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акту порушень, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, зокрема, в разі «підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку» (п.2.1 Методики).

14.11.2017 відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією споживачем - юридичною особою, на якому розглянуті Акт про порушення №118950 від 25.10.2017 р., про що складено протокол № 11-14.

На засіданні комісії прийнято рішення про проведення нарахування за період з 27.06.2015 року (дата технічної перевірки) по 25.10.2017 року (усунення порушення) згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Сутністю порушення є саме факт споживання електроенергії споживачем через самовільно приєднану до його мереж проводку (кабелів). Факт споживання електричної енергії підтверджується, зокрема, актом про порушення. Також, факт самовільного підключення не спростовується Споживачем.

Відповідно до здійснених замірів, самовільне підключення було здійснено проводом із матеріалу з алюмінієвими жилами перерізом 2,5 мм2, сила струму 19А - визначено з поперечного перерізу проводу згідно довідкових даних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ). Фактичні виміри були здійснені кліщами РК-120. Переріз проводу визначено за допомогою штангенциркуля інв. № 434759.

Як було зазначено, згідно п.2.1, Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушення, вказаного у підпункті 7 пункту 2.1. а саме: «підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку».

Пунктом 2.9. Методики встановлено, що «у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W, кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою (2.7) Методики.

W = P t, доб.с.п. с.п. вик.с.п. де P - потужність самовільного підключення (кВт), що с.п. визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази P = I U cos(фі); (2.8) с.п. ном.фаз. у разі підключення до трьох фаз P = 3 I U cos(фі), (2.9) с.п. ном.фаз. де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Положеннями п. 4.6. Методики встановлено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, зокрема, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення.

Як встановлено судом, в Акті про порушення не вказано поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), які зображені на схемі електропостачання споживача, наведеній в Акті про порушення, та використані в схемі самовільного підключення (зокрема, проводів (кабелів) магістральних мереж квартирного навантаження, до яких здійснені самовільні підключення).

Згідно з п. 3 та 5 Акту про порушення, представниками Позивача були проведені виміри струму навантаження безобліково підключених струмоприймачів та визначено потужність цих струмоприймачів (загальна потужність струмоприймачів по всіх самовільних підключень, зафіксованих Актом про порушення, становить 0,451 кВт).

Таким чином, враховуючи недотримання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» під час складення Акту про порушення вимог пункту 4.6 Методики, НКРЕКП вважає, що розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення має здійснюватися виходячи з потужності безобліково підключених струмоприймачів (0,451 кВт).

Відповідно до Протоколу засідання комісії № 11-14 від 14.11.2017 року по розгляду Акту про порушення енергопостачальником було здійснено на підставі Акту про порушення розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 2.9 Методики за формулою 2.7 Методики (виходячи з сили струму 19 А для алюмінієвого проводу з поперечною площею перерізу 2,5 мм2 окремо по кожному самовільному підключенню – загальна потужність всіх самовільних підключень, зафіксованих Актом, склала 33,858 кВт) за період з 27.06.2015 по 25.10.2017. Сума нарахувань склала 406310,74 грн.

Враховуючи вищенаведене, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було складено Акт № 118950 з порушенням вимог пункту 4.6 Методики в частині зазначення всіх необхідних для розрахунку згідно з вимогами Методики параметрів (даних), що характеризують електроустановку споживача та схему підключення електроустановки споживача, та здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту № 118950 (оформлений Протоколом № 11-174) з порушенням вимог пункту 2.9 Методики (формули 2.7 Методики) в частині визначення потужності самовільного підключення.

Разом з тим, враховуючи недотримання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» під час складення Акту № 118950 вимог пункту 4.6 Методики та наявність даних щодо величини потужності безобліково підключених струмоприймачів, листом НКРЕКП від 10.05.2018 № 4374/20.3/7-18, було зобов’язано ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» здійснити перерахунок нарахувань, проведених на підставі Акту № 118950 (здійснити розрахунок виходячи з потужності 0,451 кВт).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Акт про порушення ПКЕЕ № 118950 від 25.10.2017 року складено Позивачем з порушенням вимог Методики, а тому позовні вимоги Позивача в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України робить висновок, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» підлягають частковому задоволенню. Судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОК "ЖБК-188" про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1546 від 27.11.2018 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за порушення ОСОБА_7 умов з передачі електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, ОСОБА_7 умов з розподілу електричної енергії, ОСОБА_7 умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23359034) грошові кошти в розмірі 850000,00 (вісімсот п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14671,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1