Ухвала суду № 81042722, 27.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 березня 2019 року Справа № 160/483/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача – ОСОБА_1 та представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №81/04-03-173 від 25.06.2015 року та №0089671314 від 02.03.2018 року.

24.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

07.03.2019 року в судовому засіданні судом запропоновано сторонам надати додаткові пояснення та докази з приводу пропущеного позивачем строку звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №81/04-03-173 від 25.06.2015 року.

27.03.2019 року, через канцелярію суду, від позивача надійшли додаткові пояснення щодо строку звернення до суду, в якій позивач підтримав позицію, викладену в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка була подана разом із позовною заявою.

В обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач, зокрема, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №81/04-03-173 від 25.06.2015 року засобами поштового зв'язку не отримував, оскільки володіє нерухомістю, яка знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим, що підтверджено доказами, долученими до додаткових пояснень щодо строку звернення до суду, та, у зв'язку з необхідністю організовувати переїзд родини із тимчасово окупованої території та необхідністю продажу майна, розташованого на її території, більшу частину часу був змушений перебувати на тимчасово окупованій території.

Про необхідність сплати транспортного податку дізнався із засобів масової інформації, після чого одразу звернувся до податкового органу, в якому - 03.03.2016 року дізнався про винесення податкового повідомлення-рішення №81/04-03-173 від 25.06.2015 року, отримав квитанцію про сплату транспортного податку за 2015 рік та в цей же день оплатив зазначену заборгованість.

На підставі вищевикладеного, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звенення до суду.

27.03.2019 року через канцелярію суду, відповідем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що у відповідності до п.267.8 ст.267 Податкового кодексу (в редакції на 2015рік) транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Згідно положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, воно вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки, 04.08.2015 року на адресу відповідача повернувся конверт з відміткою про невручення, в якому позивачу направлялося податкове повідомлення-рішення №81/04-03-173 від 25.06.2015 року, початок строку оскаржування даного рішення розпочався після спливу 60 днів - 02.10.2015 року.

27.03.2019 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заяву про поновлення строку звернення до суду, представник відповідача зазначив, що відповідно до положень ст.ст.56,102 Податкового кодексу строк оскарження податкового повідомлення-рішення платником податку складає 1095 днів з моменту вручення, та оскільки його було вручено - 02.10.2015 року, а даний адміністративний позов подано до суду - 18.01.2019 року, строк звернення до суду було пропущено, у зв'язку з чим, просив у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відповідно до п.56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строки давності та їх застосування 1095 днів.

Суд зазначає, щодо позивач дізнався про винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №81/04-03-173 від 25.06.2015 року, звернувшись до податкового органу з метою отримати інформацію щодо необхідності сплати транспортного податку - 03.03.2016 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі «Мельник проти України» № 23436/03).

У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 121, 241-243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статтей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 01.04.2019 року.

Суддя М.В. Дєєв