Рішення № 81042709, 21.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Справа № 160/7604/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Касьян М.С.

представника відповідача Суріна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису від 31.08.2018 року, постанов про накладення штрафу від 27.09.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № ДН-1287/262/АВ/П від 31 серпня 2018 року;

- визнати протиправними та скасувати постанови № ДН1287/262/АВ/ІП-ФС/574 від 27.09.2018 року, № ДН1287/262/АВ/МГ-ФС/573 від 27.09.2018 року, № ДН1287/262/АВ/ТД-ФС/572 від 27.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю від 30.08.2018 року № ДН-1287/262/АВ, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН-1287/262/АВ/П від 31.08.2018 року та прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.09.2018 року № ДН1287/262/АВ/ІП-ФС/574, № ДН1287/262/АВ/МГ-ФС/573, № ДН1287/262/АВ/ТД-ФС/572, якими накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафи у розмірі 3 723,00 грн., 37 230,00 грн. та 335 070,00 грн. відповідно, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265, абз. 4 ч. 2 ст. 265 та абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема Кодексу законів про працю України, а отже у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

21 лютого 2019 року у судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзові на позов, посилаючись на те, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені у акті від 30.08.2018 року № ДН-1287/262/АВ, дійсно мали місце, а отже при винесені припису та постанов про накладення штрафу суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувані припис та постанови складені у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року № 6701-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 27.08.2018 року № 278/262, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Клімчуком Олександром Вікторовичем у період з 28.08.2018 року по 29.08.2018 року проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1, (РНОКПП НОМЕР_1).

Підставою для проведення перевірки стало звернення працівників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 10.08.2018 року щодо порушення стосовно них законодавства про працю на Урядову гарячу лінію.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю від 30.08.2018 року № ДН-1287/262/АВ.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- не укладені трудові договори з найманими працівниками, що порушує вимоги ч.1 ст.21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України; постанови КМУ № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»;

- напередодні дня міжнародної солідарності трудящих (01.05.2018 року), а саме, 30.04.2018 року не було скорочено тривалість роботи на 1 годину, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 КЗпП України;

- в кафе-бістро «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому здійснює господарьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, що порушує вимоги ст. 57 КЗпП України;

- наймані працівники фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правами і обов'язками, з умовами праці, що є порушенням ст. 29 КЗпП України;

- в особових картках найманих працівників у розділі призначення і переведення відсутні записи про призначення, таким чином працівники позбавлені права на ознайомлення з записами, які заносяться до трудової книжки на підставі наказу або розпорядження, що порушує вимоги п. 2.5 гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;

- заробітна плата за відпрацьований місяць виплачується однією виплатою, чим порушено вимоги ч. 1,2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»;

- ОСОБА_7, яка займала посаду кухара, звільнено 31.05.2018 року наказом № 8 від 31.05.2018 року, а виплату заробітної плати при звільненні здійснені 18.06.2018 року, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України;

- у зв'язку з порушенням вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України порушені і вимоги ч. 1 ст. 117 КЗпП України, а саме не нарахований та не виплачений середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- при звільненні ОСОБА_7 не нараховано та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 5 календарних днів, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 83 КЗпП України.

31 серпня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН-1287/262/АВ/П, яким позивачу приписано:

- забезпечити виконання вимог ч.1 ст.21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», а саме укласти трудові договори з найманими працівниками;

- забезпечити виконання вимог ч. 2 ст. 53 КЗпП України, а саме напередодні святкових днів скорочувати тривалість роботи на 1 год;

- забезпечити виконання вимог ст. 57 КЗпП України, а саме скласти правила внутрішнього трудового розпорядку;

- забезпечити виконання вимог ст. 29 КЗпП України, а саме ознайомити працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правами і обов'язками, з умовами праці;

- забезпечити виконання п. 2.5 гл. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в особових картках найманих працівників у розділі призначення і переведення скласти записи про призначення;

- забезпечити виконання вимог ч. 1,2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме заробітну плату за відпрацьований місяць виплачувати працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але на рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- забезпечити виконання вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України, а саме нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- забезпечити виконання вимог ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 83 КЗпП України, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_7 компенсацію за невикористану відпустку за 5 календарних днів.

Згідно припису позивачу надано строк до 13.09.2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

27 вересня 2018 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 30.08.2018 року № ДН-1287/262/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято:

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/ІП-ФС/574, якою накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 3 723,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/МГ-ФС/573, якою накладено штраф у розмірі 37 230,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/ТД-ФС/572, якою накладено штраф у розмірі 335 070,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись із прийнятими приписом та постановами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Підпунктом 5 абз.1 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Згідно п.8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Згідно п. 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З аналізу даних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому однією із підстав інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення виплати заробітної плати не у повному обсязі, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти виплати заробітної плати не у повному обсязі, то вживаються заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття наказу від 27.08.2018 року № 701-І «Про призначення інспекційного відвідування» та винесення направлення на проведення інспекційного відвідування від 27.08.2018 року № 278/282 стало надходження інформації, викладеної в листах на Урядову гарячу лінію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.08.2018 року № 1284 та № 1292 від працівників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо порушення стосовно них законодавства про працю.

На підставі наказу від 27.08.2018 року № 701-І та направлення від 27.08.2018 року № 278/282 інспектором праці здійснено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Як зазначалося вище, під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідачем було встановлено низку порушень законодавства, що призвело до відповідних наслідків у вигляді штрафів.

Так, дослідивши правомірність та обґрунтованість виявлених відповідачем під час проведення інспекційного відвідування порушень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування від 30.08.2018 року № ДН-1287/262/АВ.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що адміністратор кафе-бістро «Ложка Вилка» - ОСОБА_8, яка прийнята на роботу згідно розпорядження № 13 від 29.08.2018 року касиром, працювала разом з кухарем ОСОБА_7 з 15.03.2018 року по 31.05.2018 року, що підтверджує її правовідносини з позивачем до прийняття її на роботу, тобто до 29.08.2018 року.

Також встановлено, що ОСОБА_9 працювала разом з ОСОБА_6 в цьому ж кафе.

Однак, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про укладення трудових відносин з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в наданих письмових поясненнях від 30.08.2018 року повідомлено, що останніх він не знає і в його кафе такі працівники не працювали.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 працювали разом в іншому місці, оскільки опитування стосувалось саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. При цьому, факт того, що ОСОБА_6 намагалась працевлаштуватись, підтверджується поясненнями самого позивача, який повідомив, що відмовив їй у офіційному працевлаштуванні, на якому остання наполягала, оскільки перебувала на обліку як безробітна.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 пояснила, що 29.08.2018 року знаходилась у кафе-бістро «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки чекала на свого чоловіка ОСОБА_1 та дивилась за процесом праці найманих працівників.

Тиким чином, суд приходить до висновку, що факт не виконання ОСОБА_10 трудових функцій у кафе спростовується особистими поясненнями, які фактично свідчать про те, що свідок, перебуваючи у кафе за адресою, де здійснює господарськую діяльність позивач, виконувала функції управляючої / директора бістро. При цьому, той факт, що ОСОБА_10 є фізичною особою-підприємцем та працевлаштована на ТОВ «Юніор», про що остання зазначила у судовому засіданні, не вказує на неможливість виконання нею трудових обов'язків у чоловіка - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Наведене підтверджується і відеозаписом перевірки, що була проведена у період з 28.08.2018 року по 29.08.2018 року в приміщенні за адресою АДРЕСА_1, що була досліджена судом в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу - ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, що порушує вимоги ч.1 ст.21 та ч.1,3 ст. 24 КЗпП України та свідчить про відсутність їх офіційного працевлаштування.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/ТД-ФС/572, прийнята на підставі акту та у відповідності до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, Головним управлінням Держапраці у Дніпропетровській області, є законною та обґрунтованою.

Також, відповідачем встановлено, що напередодні святкового дня 01.05.2018 року тривалість роботи працівників кафе-бістро «ІНФОРМАЦІЯ_1», не було скорочено на 1 годину, що перевищує на одну годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу напередодні святкових днів, що вказує на порушення вимог ч.1 ст.53 КЗпП України.

Згідно ст.53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Під час судового розгляду доказів на спростування даних обставин, а саме табелю обліку робочого часу за квітень 2018 року позивачем суду не надано, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на передодні вихідного дня 01.05.2018 року, а саме, 30.04.2018 року не було скорочено тривалість роботи на 1 годину, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 КЗпП України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/МГ-ФС/573, прийнята на підставі акту та у відповідності до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, Головним управлінням Держапраці у Дніпропетровській області, є законною та обґрунтованою.

Щодо інших виявлених порушень, а саме щодо того, що в кафе-бістро «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому здійснює господарьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, з якими не ознайомлені працівники; в особових картках найманих працівників у розділі призначення і переведення відсутні записи про призначення, таким чином працівники позбавлені права на ознайомлення з записами, які заносяться до трудової книжки на підставі наказу або розпорядження; заробітна плата за відпрацьований місяць виплачується однією виплатою; ОСОБА_7, яка займала посаду кухара, звільнено 31.05.2018 року наказом № 8 від 31.05.2018 року, а виплату заробітної плати при звільненні здійснені здійснено 18.06.2018 року, позивач в судовому засіданні погодився з даними порушеннями та не заперечував дійсність даних обставин, встановлених перевіркою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Головним управлінням Держапраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1287/262/АВ/ТД-ФС/572, прийнята на підставі акту та у відповідності до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є законною та обґрунтованою.

Щодо доводів позивача про винесення всупереч вимогам п. 24 Порядку №295 припису та позбавлення його права надати зауваження на акт, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Порядку №295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Отже, законодавцем встановлено граничний термін щодо винесення припису (не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), проте не застосовано жодних обмежень щодо винесення припису в день підписання акту.

Крім того, враховуючи неможливість особистого вручення акту та припису, позивачу засобами поштового зв'язку було направлено копії акту та припису, які були отримані останнім.

При цьому, суд зауважує, що процедурні порушення, які, на думку позивача, були допущені посадовими особами відповідача під час проведення інспекційного відвідування, не є дефектом оспорюваних рішень та не нівелюють виявлених порушень та не повинні сприйматись як безумовна підстава для висновку щодо протиправності оспорюваних рішень і, як наслідок, для їх скасування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису від 31.08.2018 року, постанов про накладення штрафу від 27.09.2018 року - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 01 березня 2019 року.

.

Суддя В.В. Кальник