Ухвала суду № 81042681, 08.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2019 року

Справа №160/2004/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у м.Дніпрі в порядку письмового провадження заяву представника Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку у справі №160/2004/19 за позовом Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 року Офіс великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС (адреса: вул.О.Поля, 57, м.Дніпро, 49600) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (адреса: вул.Малиновського, 14-А, м.Дніпро, 49000), в якій позивач просить задовольнити позовну заяву про стягнення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" на загальну суму 185061014,61 грн. за рахунок коштів, що знаходиться на рахунку №37513000115310 в Казначействі України (електронне адміністрування податку) МФО 899998 ТОВ "СВКЗ", код ЄДРПОУ 35112619 та за рахунок готівки, що належить ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод".

Ухвалою суду від 06.03.2019 року позовну заяву Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС прийнято та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року позовну заяву Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Згідно з розпискою про вручення, ухвалу від 03.04.2019 року позивач отримав 03.04.2019 року.

05.04.2019 року до суду від представника Офісу великих платників податків ДФС надійшла заява про продовження строку, в якій просить:

- відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви про застосування арешту коштів платника податків на розрахункових рахунках у справі №160/2004/19;

- у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - продовжити процесуальний строк для усунення недоліків заяви у справі №160/2004/19 на 30 календарних днів.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначено, що Офіс великих платників податків ДФС позбавлений можливості виконати вимоги Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо сплати судового збору по справі №160/2004/19 у встановлений судом строк, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для зменшення розміру судового збору або відстрочення від його сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи клопотання не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Приписами ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

З метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки заяви, викладені в ухвалі від 03.04.2019 року, суд вважає за можливе продовжити Офісу великих платників податків ДФС процесуальний строк для усунення недоліків заяви до 18.04.2019 року.

Керуючись ст.ст.121, 133, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Офісу великих платників податків ДФС - задовольнити частково.

Відмовити у відстроченні сплати судового збору.

Продовжити строк для усунення недоліків заяви, вказаних в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року.

Встановити заявнику строк до 18.04.2019 року для усунення недоліків заяви шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 19 210,00 грн. за реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до вимог статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України та в порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова