Рішення № 81042615, 10.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/310/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач), у якому, з урахуванням заяви від 03.04.2019 року (а.с. 43), просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язати призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, у розмірі передбаченому пунктом 3 частини першої статті 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, гарантованої з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Законом України «Про Національну поліцію» мають право на її отримання, проте, отримав відповідь у вигляді відмови у призначенні та виплаті вказаної допомоги. Позивач вважає дії ГУ НП у Волинській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправними та такими, що не відповідають нормам Конституції України та діючому законодавству і однозначно ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства, оскільки у позивача наявні всі достатні підстави для призначення вказаної допомоги.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки однією з умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги є дотримання терміну визначення поліцейському інвалідності, а саме: протягом шести місяців після звільнення, при цьому, не надано такого права поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення. Представник відповідача вважає, що ГУ НП у Волинській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і ніяким чином не порушувало прав та інтересів позивача.

Від учасників справи інших заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач у період з 23.04.1999 року по 06.11.2015 року проходив військову службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року по 14.03.2016 року - в поліції. Дані обставини підтвердженні копією трудової книжки НОМЕР_2 (а.с.10-11).

Як вбачається з копії свідоцтва про хворобу № 38 (а.с.14), 01.03.2016 року Військово-лікарська комісія ДУ ТМО МВС України по Волинській області за розпорядженням начальника УКЗ ГУ НП у Волинській області здійснила медичний огляд ОСОБА_1 та встановила, що позивач не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, та захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП у Волинській області по особовому складу від 11.03.2016 року № 49 о/с позивача з 14.03.2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу) на підставі його рапорту від 10.03.2016 року та свідоцтва про хворобу від 01.03.2016 року № 38 (а.с.12).

Випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААА № 245995 ОСОБА_1 14.03.2016 року встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.31). Крім того, довідкою від 23.05.2016 року серії 12 ААА № 014198 позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 30 відсотків (а.с.16).

10.11.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності при виконанні службових обов'язків (а.с.30).

27.11.2017 року начальником ГУ НП у Волинській області було затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з інвалідністю, на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.32).

28.11.2017 року відповідач звернувся до Національної поліції України з листом про виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги поліцейському ОСОБА_1 (а.с.33).

Однак, 03.10.2018 року начальником ГУ НП у Волинській області прийнято висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Листом від 26.10.2018 року № 952/01/29-2018 відповідач повідомив позивача, що у листопаді 2017 року ГУ НП у Волинській області було направлено до Національної поліції України заявку для виділення цільового фінансування, однак, листом від 22.02.2018 року № 572/29/2/01-2018 Національною поліцією України доведено вимогу, що однією з умов призначення та виплати вказаної допомоги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII є дотримання терміну визначення поліцейському інвалідності, а саме - протягом шести місяців після звільнення та не надано такого права поліцейським, яким інвалідність встановлено до звільнення. Зазначив, що оскільки позивач звільнився з поліції 14.03.2016 року, який є останнім днем служби і інвалідність встановлено 14.03.2016 року, тобто до звільнення зі служби, керуючись нормативними документами та роз'ясненнями було прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Вважаючи дії відповідача протиправними щодо відмови у призначенні грошової допомоги та з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону № 580-VIII.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII (далі - в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату допомоги) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Підпунктом «в» пункту 3 частини першої статті 99 Закону № 580-VІІІ встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно частини шостої статті 100 Закону № 580-VІІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Щодо позивача, то з моменту встановлення інвалідності ІІІ групи і до моменту звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги три роки не минуло.

Статтею 101 Закону № 580-VІІІ встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Таким чином, стаття 101 Закону № 580-VІІІ містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що обґрунтовані підстави відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на положення статті 101 Закону № 580-VІІІ у листі ГУ НП у Волинській області відсутні.

Згідно з частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.

Призначення і виплату одноразової грошової допомоги визначено розділом IV Порядку № 4, зокрема, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Крім того, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі.

Поліцейським або членам сім'ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу.

ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивача звільнено з органів поліції через хворобу, інвалідність встановлена до спливу шести місяців із дня звільнення позивача з поліції (ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 14.03.2016 року, тобто в день звільнення), при цьому, звільнення відбулося внаслідок причин, зазначених в пункті 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII (травма, отримана під час виконання ним службових обов'язків), що є обов'язковою умовою для призначення одноразової грошової допомоги. Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності, причиною якої є наявність у нього травми, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків.

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності під час проходження служби, а не після звільнення, з огляду на наступне.

Законодавчими актами визначено лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення.

Жодна норма Закону № 580-VІІІ не містить заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час роботи в поліції.

Так, зі змісту статті 97 Закону № 580-VІІІ вбачається, що визначений шестимісячний строк є граничним строком після звільнення з поліції для призначення та виплати особі одноразової грошової допомоги та не виключає право особи на отримання такої допомоги у зв'язку із травмою, отриманою під час виконання ним службових обов'язків.

Крім цього, Законом № 580-VІІІ встановлено вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, разом з тим, встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.

Зважаючи на той факт, що єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги стало встановлення інвалідності до звільнення зі служби, суд дійшов висновку про те, що позивач, якому встановлена ІІІ група інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не надав належних доказів, які б спростували позицію позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги не ґрунтуються на вимогах закону та є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, у розмірі передбаченому пунктом 3 частини першої статті 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко