Рішення № 81042455, 09.04.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/209/19

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/209/19, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач»

вул. Червоноармійська, 9/2, м.Київ, 01004;

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернігів

вул. Володимира Дрозда,19, м. Чернігів, 14007;

про стягнення 338 151,29 грн,

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: ОСОБА_1- представник по довіреності №49 від 11.01.2019;

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпромпостач”, звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова про стягнення 338 151,29 грн заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 61-2019г від 29.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/209/19 у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 09.04.2019 та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце підготовчого засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400043175809, №1400043175817.

Від позивача, на виконання ухвали суду від 14.03.2019, 25.03.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання № 1741 від 21.03.2019 про долучення до матеріалів справи оригіналу виписки по рахунку ТОВ «Газпромпостач» №26001705704126 відкритого в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» м. Київ на підтвердження оплати суми 1 130 232,00 грн.

Суд клопотання задовольнив, документ долучено до матеріалів справи.

03.04.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив на позов № 704 від 01.04.2019. Відповідно до поданого відзиву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд приймає відзив на позов, оскільки останній подано у встановлений строк.

Справа розглядається з врахуванням поданого відзиву.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Фактичні обставини справи.

29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач» (Постачальником) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернігів (Споживачем) укладено договір постачання природного газу № 61-2019г (далі – Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов»язувався передати у власність Споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, 09120000-6-Газове паливо (Природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов»язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2., 1.3. обсяг постачання газу – 80 000 тис.куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: 1 квартал: січень – 80 000, лютий – 0, березень – 0, 2 квартал: квітень – 0, травень – 0, червень – 0,3 квартал: липень – 0, серпень – 0, вересень – 0, 4 квартал: жовтень – 0, листопад – 0, грудень – 0.

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов»язаний надати Постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов’язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу (п.2.9., п.п. 2.9.1.,2.9.2.,2.9.3. Договору).

Відповідно до розділу ІІІ Договору «Ціна постачання природного газу» розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.

Ціна природного газу за цим Договором за 1000 куб.м без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу становить 11 668,05 грн, крім того ПДВ – 2 333,61 грн. Всього з ПДВ – 14 001,66 грн.

Крім того тариф на транспортування природного газу за 1000 куб.м без ПДВ становить 105,20 грн, крім того ПДВ – 21,04 грн. Всього з ПДВ – 126,24 грн.

Всього до сплати за 1000 куб.м 14 127,90 грн (чотирнадцять тисяч сто двадцять сім гривень 90 коп.), втому числі ПДВ (205) 2 354,65 грн (дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 65 коп.).

Загальна сума Договору складає 1 130 232,00 грн (один мільйон сто тридцять тисяч двісті тридцять дві грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 188 372,00 (сто вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят дві грн. 00 коп.) (п. 3.1.,3.2.,3.3. Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць – з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 11.1. Договору сторони встановили, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2019 року до 31 січня 2019 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідно до акту прийому – передачі газу від 31.01.2019 Постачальником передано, а Споживачем прийнято природний газ у кількості 103,935 тис.куб.м на загальну суму 1 455 262,54 грн (з ПДВ).

Крім того, 31.01.2019 сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000039, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) по транспортуванню магістральними трубопроводами становить 13 120,75 грн (з ПДВ).

15.02.2019 відповідач частково оплатив вартість поставленого газу у сумі 1 120 132,80 грн та вартість послуг по транспортуванню магістральними трубопроводами в сумі 10 099,20 грн, що підтверджується виписками по рахунках.

Заборгованість відповідача по договору № 61-2019г від 29.01.2019 становить 338 151,29 грн, у тому числі 335 129,74 грн в частині вартості поставленого газу та 3 021,55 грн в частині вартості послуг по транспортуванню.

Крім того, між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2019, відповідно до якого відповідач підтверджує наявність заборгованості по договору № 61-2019г від 29.01.2019 в сумі 338 151,29 грн.

На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 338 151,29 грн заборгованості.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв’язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов’язок щодо поставки газу відповідачу у січні 2019 року виконав у повному обсязі, а відповідач прийняв газ без зауважень, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 1 455 262,54 грн (з ПДВ). Крім того, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ– 0000039 від 31.01.2019 підтверджується надання позивачем послуг по транспортуванню магістральними трубопроводами на суму 13 120,75 (з ПДВ).

15.02.2019 відповідач частково оплатив вартість поставленого газу в сумі 1 120 132,80 грн та вартість послуги по транспортуванню магістральними трубопроводами в сумі 10 099,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по Договору станом на день ухвалення рішення судом складає 338 151,29 грн.

Доказів сплати 338 151,29 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про стягнення 338 151,29грн є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат. Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.

Платіжним дорученням № 2843 від 06.03.2019 позивачем сплачено 5 072,28 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, яка кореспондується з ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відзив на позов, у якому відповідач визнав позовні вимоги, надійшов до суду до початку розгляду справи по суті.

За таких обставин позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 2 536,14 грн – у зв’язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням положень ст.130 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2 536,14 грн.

Керуючись ст. 129,130,178,236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач», код ЄДРПОУ 36424636 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, код ЄДРПОУ 08351733 про стягнення 338 151,29 грн заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, вул. Володимира Дрозда,19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач», вул. Червоноармійська,9/2, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 08351733, 338 151,29 грн основної заборгованості, 2 536,14 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газпромпостач», вул. Червоноармійська, 9/2, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 08351733 з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22030101) 2 536,14 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 2843 від 06.03.2019, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 927/209/19 Господарського суду Чернігівської області.

5. Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 10.04.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен