Ухвала суду № 81042439, 10.04.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_____________________________

У Х В А Л А

10 квітня 2019 року Справа № 923/382/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши заяву в.о. керівника ДП "Генічеський виноробний завод" про відвід судді Пінтеліної Т.Г., у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-Груп", код ЄДРПОУ 36346878, АДРЕСА_1,

до: Державного підприємства "Генічеський виноробний завод", код ЄДРПОУ 02127816, вул. Леніна, 200, м. Генічеськ Херсонської області,

про банкрутство,

в с т а н о в и в:

Провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.10.2014 року за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Газбуд-груп".

Отже, з 17.10.2014 року провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном.

До справи 03.04.2019 представником (керівником) ДП "Генічеський виноробний завод" ОСОБА_1 подана заява про відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

В своїй заяві заявник вказує, що ним 04.12.2017 від імені боржника було подано клопотання про припинення провадження у справі, але воно до цього часу не розглянуто.

Також, в грудні 2018 боржником було подано нову заяву з додатковими підставами для закриття провадження у справі, яке також судом не розглянуто.

З огляду на викладене, боржник вважає, що суддя порушує процесуальні права боржника, протягом тривалого часу не розглянувши його клопотання та заяви, не прийнявши відповідні процесуальні рішення за його заявами, що дає підстави сумніватися в об'єктивності та неупередженості судді Пінтеліної Т.Г.

Суддя Пінтеліна Т.Г., розглянувши заяву про відвід, визнала доводи заявника непереконливими, а заявлений відвід необґрунтованим, вважаючи, що його доводи зумовлені припущенням заявника про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя зазначила, що вона є повністю об'єктивною та безсторонньою у цій справі, тому твердження в.о. керівника ДП "Генічеський виноробний завод" ОСОБА_1 є суб'єктивним припущенням необ'єктивності судді.

Ухвалою від 04.04.2019 суддя Пінтеліна Т.Г. зупинила провадження у справі, передавши заяву про відвід на повторний авторозподіл для визначення судді для розгляду цієї заяви.

За результатами повторного автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, заява про відвід передана та прийнята до розгляду суддею Пригузою П.Д.

Розглядаючи заяву про відвід судді за її змістом та суттю, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - державне підприємство "Генічеський виноробний завод", ідентифікаційний код 02127816, м. Генічеськ Херсонської області є об’єктом права державної власності, засновником боржника є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", державне підприємство "Генічеський виноробний завод", ідентифікаційний код 02127816, м. Генічеськ Херсонської області включено до переліку підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації.

Таким чином, на боржника - державне підприємство "Генічеський виноробний завод", ідентифікаційний код 02127816, м. Генічеськ Херсонської області не поширюються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині санації чи ліквідації, боржник не є суб’єктом банкрутства і щодо нього не може бути відкрито ліквідаційну процедуру.

Цими обставинами обумовлюється процедура провадження – розпорядження майном боржника.

Статтею 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Як вбачається із поданої заяви про відвід позивач наводить такі обставини: в грудні 2017 року заявником подано клопотання до суду про припинення провадження у цій справі з відповідним обґрунтуванням своїх вимог, але це клопотання до цього часу судом не розглянуте. Також, в грудні 2018 боржником було подано нову заяву з додатковими підставами для закриття провадження у справі, яке також судом не розглянуто. Зазначені обставини, на думку заявника, вказують на порушення суддею норм процесуального права, неприйняття процесуальних рішень, що порушує права учасника справи, а також демонструє упереджене ставлення судді до боржника ДП "Генічеський виноробний завод", є підставою сумніватися в об’єктивності та неупередженості судді Пінтеліної Т.Г.

Як вбачається із змісту ухвали судді Пінтеліної Т.Г. від 04.04.2019, суддею не надано відповідь на вказані заявником обставини, а саме, чи були заявлені відповідні клопотання та чи були вони розглянуті судом з винесенням відповідних судових рішень, або чи були об’єктивні обставини, які перешкоджали судді призначити їх до розгляду.

Перевіривши доводи заявника в системі діловодства суду, судом встановлено, що відповідні заяви від імені ДП "Генічеський виноробний завод" дійсно надходили в грудні 2017 і в грудні 2018 року та залучені до справи. Вказані заяви до розгляду не призначені, судове рішення стосовно них судом не прийнято.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді ґрунтується на фактах, які мають місце у справі, стороною якої є заявник, тобто, заява є об’єктивно обґрунтована.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді суд зазначає наступне.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

При розгляді цієї заяви про відвід судді суд зазначає, що за суб'єктивним критерієм у цій справі суддя, визнавши заяву необґрунтованою, через ухвалу прямо вказала, що вона не має упередженості щодо сторін у справі, яка була би підставою для самовідводу. Отже особиста безсторонність судді Пінтеліної Т.Г. у даній справі є поза сумнівом. Суддя є суб’єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень.

Суд має розглянути питання відводу у контексті об’єктивного критерію.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у контексті об'єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

За об’єктивними даними, що наведені у заяві, суддею не прийнято процесуальних рішень з тих заяв, які подані заявником до суду, на які сторона сподівалася відповідно до процесуального порядку.

В своїй практиці ЄСПЛ встановлює такий критерій для відводу, коли достатньо того, що у розумної людини, на її перший погляд, певні обставини викликають побоювання упередженості суду. ЄСПЛ встановлює два виключення із належних сумнівів. Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (CastilloAlgar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Необхідно враховувати не тільки особисту переконаність і поведінку конкретного судді в даному випадку - суб'єктивний підхід - але також те, чи він надав достатні гарантії для виключення будь-яких легітимних сумнівів.

У справі «ОСОБА_2 проти України» (ст. 104), ЄСПЛ зазначено: Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ’єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб’єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об’єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте (ст. 105) між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні (ст. 106) навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «ОСОБА_3 проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Отже, у цій справі, суд вважає, що побоювання заявника в упередженості судді є об'єктивно обґрунтованими, що обумовлюється тими обставинами, що судом за його заявами не прийнято процесуальних рішень, і ця поведінка суду не має відповідних пояснень та обґрунтування як для заявника так і для інших учасників справи. На вказаному фоні обов’язку суду щодо надання гарантій безсторонності в об’єктивному тесті, менш значним виглядає суб’єктивний тест: - переконання судді.

За таких обставин та правових підстав, суд приходить до висновку, що тут має бути застосовано припис ч. 1 ст. 35 ГПК України, як підстава для відводу судді мають місце (п. 5) інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зокрема й для стороннього спостерігача.

Відтак, заява про відвід судді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 234 ГПК України,

п о с т а н о в и в:

1. Заяву в.о. керівника ДП «Генічеський виноробний завод» ОСОБА_1 задовольнити.

2. Відвести суддю Пінтеліну Тетяну Георгіївну від розгляду справи № 923/382/14.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили після її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя П.Д. Пригуза