Ухвала суду № 81042342, 10.04.2019, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10 квітня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/192/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянув заяву б/н від 04.04.2019 (вх. №227 від 08.04.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс" про відвід головуючого судді Гирили І.М. у справі

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", вул. С. Петлюри, буд. 37, м. Кременець, Тернопільська область, 47004

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс", вул. Віскозна, 3, м. Київ, 02094

про визнання недійсним договору оренди

Встановив:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс", надалі - відповідач, про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) від 07.12.2018 за №81-Е, укладеного між ДП Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", в особі Юрисконсульта Мальфанової К.В. та ТзОВ "Санітарно - екологічний сервіс", в особі директора Рудчик П.Г.

За наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 14.03.2019, для розгляду справи №921/192/19 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2019 позовну заяву ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/192/19. Постановлено розгляд справи 921/192/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 14:30 год. 15 квітня 2019 року.

08.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс" на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 04.04.2019 про відвід головуючого судді Гирили І.М. від розгляду справи №921/192/19 та передачу справи для вирішення питання про здійснення повторного автоматичного розподілу.

Заява про відвід мотивована порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для відводу відповідно до п. 4 ст. 35 ГПК України.

При цьому, заявник зазначає, що оскільки предметом позову є визнання недійсним договору, то суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, мав встановити обставини, які за приписами процесуального законодавства слугують підставою для передачі справи за підсудністю Господарському суду міста Києва - за місцезнаходженням відповідача. Стверджує, що ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" зловживає процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, що відображається у поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом позову. Зауважує, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 (суддя Руденко О.В.) ідентичну позовну заяву було надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва, яким остання була залишена без руху, а згодом повернута ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" з огляду на не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. Вважає, що оскільки позивачем було неодноразово здійснено дії спрямовані на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями та є наявні два рішення (ухвали) суду в ідентичних справах із протилежним результатом, тому є підстави для відводу судді. Зауважує, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 у справі №921/4/19 не була оскаржена та набрала законної сили. Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що маніпулюючи процесуальним законом, порушуючи вимоги законодавства, позивач домігся відкриття провадження у справі із порушенням територіальної підсудності та юрисдикції, а тому ще на початку розгляду справи вже ставить під сумнів будь-яке прийняте судом рішення по суті.

Розглянувши заяву ТзОВ "Санітарно - екологічний сервіс" б/н від 04.04.2019 (вх. №227 від 08.04.2019), суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді (колегії) господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Ст. 35 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Також суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України.

За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 35 цього Кодексу, ст. 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 38 ГПК України).

Так, у поданій заяві однією з підстав для відводу судді у даній справі визначено наявність порушення при проведенні автоматизованого розподілу справи.

Порядок здійснення об'єктивного та неупередженого розподілу судових справ між суддями суду врегульовано Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Згідно з п. 1.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (у редакції рішення Ради суддів України №17 від 02.03.2018), п.п.3.1, 3.2 рішення Ради суддів України №16 від 12.04.2018 автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016 з урахуванням положень процесуального закону, з використанням програмного забезпечення, розробленого адміністратором, та відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів відповідного суду.

Оскільки на даний час Господарський суд Тернопільської області не підключено до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем, застосуванню в даному випадку підлягають правила автоматизованого розподілу справ між суддями, визначені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 та погодженим 26.11.2010 Головою Державної судової адміністрації України, в редакції рішення Ради суддів України №58 від 15.09.2016 (далі - Положення).

Так, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Таким чином, розподіл справи здійснювався незалежно від волі і бажання судді, і його вплив на такий розподіл неможливий та заборонений.

Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що позовна заява ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс", про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) за №81-Е від 07.12.2018 надійшла на адресу Господарського суду Тернопільської області 14.03.2019. В той же день зареєстрована в системі за №921/192/19. Розподіл судової справи №921/192/19 здійснено в суді в день її реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Результатом автоматизованого розподілу є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2019.

Зважаючи на наведене вище, доводи заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи №921/192/19, на думку суду, є необґрунтованими.

Щодо інших обставин, котрі викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді по розгляду справи, слід відзначити наступне:

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №921/192/19, судом взято до уваги посилання позивача у позовній заяві на приписи ч. 3 ст. 30 ГПК України та на підтвердження останнього про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

У поданому відводі не наведено обставин особистої упередженості та об'єктивно обґрунтованих підстав, з якими ст. ст. 35, 38, 39 ГПК України пов'язує неможливість участі судді Гирили І.М. у вирішенні справи №921/192/19. З огляду на наведене, доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, суд визнає необґрунтованими.

Окрім того, суд відзначає, що оцінку заявленим відповідачем клопотанням про передачу справи на розгляд іншому суду б/н від 05.04.2019 (вх. №6221 від 09.04.2019) та про залишення позову без розгляду б/н від 05.04.2019 (вх. №6166 від 09.04.2019) буде надано у підготовчому засіданні 15.04.2019.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (ч. ч. 8,9, ст. 39 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд вправі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого судді Гирилі І.М. відводу, провадження у справі 921/192/19 підлягає зупиненню, а справа - передачі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 228, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованим відвід судді Гирили І.М. у справі №921/192/19, викладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Санітарно-екологічний сервіс" у заяві б/н від 04.04.2019 (вх. №227 від 08.04.2019).

2. Зупинити провадження у справі №921/192/19 до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Гирили І.М. складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

4. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2019

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.М. Гирила