Рішення № 81042227, 01.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3048/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СМ Плюс", м.Сєверодонецьк про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01.01-14/7905-18 від 17.12.2018 (адвокат)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СМ Плюс" (відповідача) грошових коштів в сумі 1 121 254,80 грн., а також 10 306,44 грн. витрат, понесених позивачем у зв'язку з розробленням ФОП ОСОБА_2 технічного висновку щодо визначення стану будівельних конструкцій покрівлі будівлі насосної станції другого підйому, інв. № 258501 Комплексу водопідготовки "Дніпро" за адресою: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вулиця Кільцева, 2. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ "АРТ СМ Плюс", яке є правонаступником - ТОВ "Атріум-буд", умов Договору підряду № 43/7-КС/15 від 14.07.2015, а також на ст.ст. 22, 509, 526, 610, 611, 623, 629, 631, 857 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.12.2018.

04 грудня 2018 року представник ТОВ "АРТ СМ Плюс" подав до господарського суду відзив на позовну заяву (вх. № 33899), в якому проти позову заперечує, який було досліджено, прийнято до розгляду та долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 04.12.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 18 грудня 2018 року, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України, яку внесено до протоколу судового засідання від 04.12.2018.

14 грудня 2018 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла відповідь КП "Харківводоканал" на відзив, яку досліджено та прийнято судом до розгляду, як таку, що подана у строк та у відповідності до вимог статей 165, 166 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.12.2018 підготовче провадження у справі продовжено на 30 днів – до 13 лютого 2019 року, підготовче засідання відкладено на 15 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 15.01.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 24 січня 2019 року.

Ухвалою суду від 24.01.2019 в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та в задоволенні усного клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2019.

8 лютого 2019 року представник позивача надав письмові пояснення щодо підписання актів виконаних робіт, які долучені судом до матеріалів справи.

З причин тимчасової непрацездатності судді Рильової В.В. судове засідання у справі № 922/3048/18, призначене на 12 лютого 2018 року не проводилось.

У відповідності до положень розділу 5 ЗАСАД використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів ГСХО №8-2/2016 від 16.05.2016; №9-2/2016 від 02.12.2016; №2-2/2017 від 20.02.2017; №3-3/2017 від 13.04.2017; №6-3/2017 від 14.11.2017, №5-2/2018 від 22.11.2018): у разі якщо в день слухання справи виявиться тимчасово неможливим виконання суддею, в провадженні якого перебуває справа, або який є головуючим у складі колегії суддів, обов’язків судді з причин (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка, навчання тощо) – повторний автоматичний розподіл судової справи не здійснюється. В цьому разі: судове засідання не проводиться; секретар судового засідання пропонує сторонам заповнити явочний лист, подати до суду заяву передбачену ч. 9 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та повідомляє про неможливість проведення судового засідання у зв’язку з відсутністю судді; дата нового судового засідання доводиться до відома сторін та учасників судового процесу у спосіб, визначений статтею 120 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов'язків судді.

Питання щодо призначення нової дати проведення судового засідання у справі було вирішено судом 25 лютого 2019 року ( в перший робочий день після виходу з лікарняного, тобто одразу після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов'язків судді) з врахуванням положень ст. 120 ГПК України щодо необхідності належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання та надання достатнього часу, але не менше п'яти днів, для явки в суд і підготовки до участі в засіданні, у зв'язку з чим, новою датою судового засідання визначено 05 березня 2019 року (11:00 година), про що учасників справи повідомлено відповідною ухвалою-повідомленням від 25.02.2019. В судовому засіданні 05.03.2019 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 18.03.2019 на підставі ст. 216 ГПК України, про що постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання від 05.03.2019.

В судовому засіданні 18.03.2019 оголошено перерву до 01.04.2019 на підставі ст. 216 ГПК України, у зв’язку з встановленням судом обставин щодо зміни відповідачем під час розгляду справи місцезнаходження та необхідністю його належного повідомлення про розгляд справи.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.03.2019 юридичною адресою відповідача з 17.12.2018 є: 93411, Луганська область, місто Сєверодонецьк, проспект Гвардійський, 46. При цьому, відповідач про зміну юридичної адреси суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи приписи зазначеної норми, зокрема те, що дана справа не відноситься до виключної підсудності іншого суду, суд продовжив розгляд даної справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 1 квітня 2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2019 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали-повідомлення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 р. про перерву у судовому засіданні до 01.04.2019 направлялась на юридичну адресу відповідача: 93411, Луганська область, місто Сєверодонецьк, проспект Гвардійський, 46 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернулась Укрпоштою неврученою адресату за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, копія ухвали-повідомлення Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 р. вважається врученою відповідачу за юридичною адресою (довідка поштового відділення про причини повернення від 28.03.2019), а відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

14 липня 2015 року між КП "Харківводоканал" (замовник) та ТОВ "АРТ СМ Плюс" (підрядник) укладено договір підряду № 43/7-КС/15, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов’язання згідно кошторисної документації (Додатки №1-7), яка є невід’ємною частиною даного договору, здійснити капітальний ремонт покрівлі насосної станції другого підйому інв. № 258501 комплексу водопідготовки «Дніпро» сел. Краснопавлівка, вул. Кільцева,2 (надалі – роботи), а замовник зобов’язався прийняти результат роботи і оплатити її у відповідності до умов даного договору (надалі Договір).

30 грудня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої подовжено строк дії Договору до 31.12.2016, але не менш ніж до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Крім того, передбачено строки виконання робіт за Договором, а саме: початок виконання робіт – на протязі 3 робочих днів з моменту отримання передплати відповідно до п.3.1. Договору, закінчення виконання робіт – грудень 2016 року.

Відповідно до п. 5.1. Договору роботи за даним Договором вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт об'єкта в цілому.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2015 між позивачем та відповідачем підписано акт №1 (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт на суму 1025296,80 грн. (а.с. 36-39), 28.01.2016 сторонами підписано акт №2 (КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт на суму 95 958,00 грн. (а.с. 40-42). Всього виконано та прийнято робіт сторонами на суму 1 121 254,80 грн.

Зазначені акти були підписані сторонами без зауважень.

На виконання своїх грошових зобов'язань за Договором КП “Харківводоканал” сплатило на користь відповідача 578 319,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів справи (а.с. 43-52).

Крім того, між замовником та підрядником було підписано акти заліку зустрічних однорідних вимог, а саме за актом №390-Ф від 03.08.2015 було зменшено заборгованість позивача перед відповідачем за Договором на суму 100 000, 00 грн.; за актом №420-Ф від 10.08.2015 було зменшено заборгованість КП “Харківводоканал” перед ТОВ “Атріум-буд” на суму 73 652,52 грн.; за актом №462-Ф від 14.09.2015 було зменшено заборгованість КП "Харківводоканал” перед ТОВ “Атріум-буд” на суму 217242,00 грн.; за актом №546-Ф від 23.10.2015 було зменшено заборгованість КП “Харківводоканал” перед ТОВ “Атріум-буд” на суму 63 300,08 грн.; за актом №576-Ф від 09.11.2015 було зменшено заборгованість позивача перед відповідачем на суму 88 741,14 грн. Всього заборгованість позивача перед відповідачем за Договором було зменшено на суму 542 935,74 грн.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, КП “Харківводоканал” було виконано перед ТОВ "Атріум-буд” грошові зобов'язання за Договором на суму 1 121 254,80 грн.

Проте, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було належним чином виконано свої договірні зобов'язання з виконання підрядних робіт, а саме підрядні роботи були виконані не в повному обсязі, що призвело до руйнування результату раніше виконаних робіт.

Позивач стверджує, що листами №01.01-14/1852-17 від 04.04.2017 та №01.01-14/3392-17 від 19.06.2017 він повідомив відповідача про руйнування раніше виконаного шару покрівлі, внаслідок невиконання робіт в повному обсязі та просив вжити заходи для завершення підрядних робіт за Договором.

Позивач зазначає, що листом №01.01-14/6615-17 від 17.11.2017 він повідомив відповідача про необхідність прибуття підрядника для складання дефектного акту 21.11.2017 о 10-00 год. до насосної станції другого підйому Комплексу водопідготовки “Дніпро”.

Проте, у зв'язку з неприбуттям у встановлений час представника відповідача для складання дефектного акту позивач звернувся до експерта ФОП ОСОБА_2 для експертної оцінки визначення стану будівельних конструкцій покрівлі будівлі насосної станції другого підйому інв. № 258501 комплексу водопідготовки «Дніпро» сел. Краснопавлівка, вул. Кільцева, 2. Відповідно до Технічного висновку експерта від 05.12.2017 на момент обстеження об’єкту рулонна покрівля була зруйнована внаслідок її неналежного виконання підрядною організацією; стан покрівлі насосної станції є недопустимим, так як він впливає та погіршує роботу агрегатів насосної станції, які працюють від електричної мережі; протікання покрівлі впливає на несучі конструкції та може викликати: корозію металевих конструкцій та руйнування залізобетонних елементів, що в свою чергу може призвести до аварійної ситуації. Експертом рекомендовано в найкоротший термін виконати покрівлю будівлі для забезпечення нормальної роботи насосної станції організацією, яка має в своєму штаті сертифікованого інженера з технічного нагляду.

Як стверджує позивач, 05.12.2017 ним було укладено з ТОВ “БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ” договір підряду №12/12-КС/17 на капітальний ремонт покрівлі насосної станції другого блоку Комплексу водопідготовки “Дніпро” на суму 2101169,08 грн.

19.12.2017 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №140 з вимогою перерахувати на рахунок КП “Харківводканал” 2 101 169,08 грн.

19.09.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №168 на суму виконаних підрядних робіт за Договором 1 121 254,74 грн.

Зазначені претензії залишені відповідачем без задоволення. В зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення грошових коштів в сумі 1 121 254,74 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором по виконанню підрядних робіт, та стягнення 10 306,44 грн. витрат, понесених у зв’язку з розробленням ФОП ОСОБА_2 технічного висновку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Окремим видом зобов'язання є договір підряду. Так, згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої, другої статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Сторони у п. 2.1. Договору визначили, що загальна вартість робіт визначається договірною ціною (Додаток №1) на підставі кошторисної документації (Додатки №2-7), яка є невід’ємною частиною даного договору та складає 1 321 441,20 грн.

Проте позивач до суду не надав кошторисну документацію (Додатки до Договору №1-7), а тому неможливо зробити висновок стосовно відхилення від кошторису відповідачем при виконанні робіт чи здійснення них відповідно до документації.

Згідно зі статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору підряду, додаткової угоди до нього, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), підписаними сторонами, суд встановив, що відповідачем на замовлення позивача були виконані роботи з капітального ремонту покрівлі насосної станції другого підйому Комплексу водопідготовки “Дніпро” на загальну суму 1 121 254,80 грн.

Позивачем у відповідності до розділу 3 Договору (з урахуванням актів заліку зустрічних однорідних вимог) здійснений розрахунок за виконані відповідачем роботи, підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (п. 5.1. Договору). Під час приймання робіт відповідальними особами позивача жодних зауважень щодо обсягів робіт або їх якості відповідачу в порядку розділу 5 Договору не заявлялось, двосторонні дефектні акти сторонами не складались.

Пунктом 10.7 Договору встановлений гарантійний строк експлуатації об’єкту виконаних робіт впродовж 1 року з моменту підписання обома сторонами акту приймання об’єкту в експлуатацію, за умов правильної експлуатації об’єкту та за винятком випадків навмисного пошкодження його з боку третіх осіб. Якщо в період гарантійного експлуатування об’єкту робіт виявляться недоліки, які не позволять продовжувати нормальну експлуатацію об’єкту до їх усунення, то гарантійний строк подовжується на період усунення недоліків.

Відповідно до п. 10.8. Договору підрядник повинен усунути за письмовою вимогою замовника і за свій рахунок недоліки, що виникли на протязі установленого строку гарантії і обумовлені виконанням робіт з порушенням норм і правил, умов Договору. Перелік недоліків та дефектів визначається дефектним актом, який складається сторонами. В акті в обов’язковому порядку фіксується дата виявлених дефектів та строк їх усунення за рахунок підрядника. При відмові підрядника приймати участь у складанні дефектного акту він може бути складений з залученням спеціалістів незацікавлених органів (спеціалістів Державної інспекції архбудконтролю).

Посилання позивача на те, що відповідачем не складався акт приймання-передачі об’єкта в цілому за формою КБ-2, як це передбачено п. 5.1. Договору, отже відповідач неповно виконав свої зобов’язання за Договором, що має наслідком несення ним відповідальності усіх ризиків виконаних робіт відповідно до розділу 8 Договору, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підписані між сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 (примірна форма №КБ-2в ДСТУ БД.1.1-1:2013) суд визнає такими, що відповідають п. 5.1. Договору як акти здачі-приймання виконаних робіт об’єкту в цілому, та узгоджуються з Правилами визначення вартості будівництва №293, затвердженими наказом Мінрегіонбуду 05.07.2013. Зазначені акти є двосторонніми актами виконаних робіт підрядником та їх прийняття замовником.

Як вбачається із матеріалів справи, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в) був підписаний сторонами 09.11.2015, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2в) був підписаний сторонами 28.01.2016, без зауважень. Гарантійний строк експлуатації об’єкту виконаних робіт за актом приймання №1 виконаних будівельних робіт сплив 09.11.2016 р., а за актом приймання №2 - 28.01.2017 р.

Відповідно до п. 5.3. Договору замовник на протязі 5 робочих днів з моменту отримання повного комплекту документів (акти приймання-здачі виконаних робіт за типовою формою КБ-2в з відповідними розрахунками, довідки за формою КБ-3) зобов’язаний підписати акт приймання-здачі виконаних робіт або надіслати підряднику мотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно з п. 5.4. Договору у випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній дефектний акт з переліком необхідних доробок та строків їх усунення за рахунок підрядника.

Позивачем доказів відмови від приймання робіт від відповідача та складання сторонами двосторонніх дефектних актів суду не надано.

На протязі гарантійного строку експлуатації об’єкту, визначеного у п. 10.7 Договору, позивач не звертався до відповідача з приводу виявлених недоліків. А листи №01.01-14/3392-17 від 19.06.2017 (а.с. 59) та №01.01-14/6615-17 від 17.11.2017 (а.с. 58), адресовані відповідачу після спливу гарантійного строку експлуатації об’єкту виконаних робіт, надані без доказів їх направлення або вручення відповідачу. Лист позивача №01.01-14/1852-17 від 04.04.2017 (а.с. 60) щодо повідомлення відповідача про руйнування раніше виконаного шару покрівлі, внаслідок невиконання робіт в повному обсязі та з проханням вжити заходи для завершення підрядних робіт за Договором, направлений після спливу гарантійного строку, визначеного сторонами у п.10.7 Договору. Крім того, надана копія рекомендованого повідомлення про його вручення, не є належним доказом, оскільки не містить опису поштового відправлення, у зв'язку з чим неможливо вставновити, який са е документ відправлено відповідачу.

При цьому, лише майже через 2 роки позивач звернувся до експерта ФОП ОСОБА_2 для надання технічного висновк щодо якості виконаних робіт відповідачем. Крім того, відповідно до п. 2 акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 28.01.2016 під час виконання робіт покрівлі насосної станції був наявний верхній шар АПП ПЄ-4.0-П, з чим погодився позивач, підписавши відповідний акт без зауважень, що в свою чергу спростовує висновки, наведені в технічному висновку, який надав позивач, щодо відсутності верхнього захисного покрівельного шару покрівлі.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наданий позивачем технічний висновок є недостатнім доказом в розумінні ст. 78 ГПК України, а тому не може підтверджувати факт неналежного виконання підрядником робіт за Договором.

Крім того, суд зауважує, що технічний висновок щодо визначення стану об’єкту був складений майже через 2 роки після підписання останнього акту здачі-прийняття виконаних робіт. До того ж , позивач в порушення п. 10.8 Договору на протязі установленого строку гарантії не залучав спеціалістів незацікавлених органів (спеціалістів Державної інспекції архбудконтролю) для встановлення факту неналежно виконаних робіт.

Твердження позивача про укладення 05.12.2017 з ТОВ “БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ” договору підряду №12/12-КС/17 на капітальний ремонт покрівлі насосної станції другого блоку Комплексу водопідготовки “Дніпро” на суму 2101169,08 грн., не підтверджуються жодними доказами. Зокрема, позивачем не надано до матеріалів справи договір підряду №12/12-КС/17 від 05.12.2017, укладений між ним та ТОВ “БПО ГІДРО ТЕХНОЛОДЖІ”, а також докази сплати останньому 2101169,08 грн.

В спростування доводів позивача відповідач зазначає, що взаємовідносини між сторонами за період з 01.01.2015 по 01.11.2016 були предметом зустрічної звірки з питання документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та розрахунків, про що Північно-Східним офісом Держаудитслужби складено Довідку № 06-12/105з від 08.12.2016, якою підтверджено відповідність документального оформлення фактично виконаним обсягів робіт. У наданій довідці зазначено, що при проведенні звірки відповідності кількості, вартості та найменувань використаних підрядником будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, проведеною суцільним порядком, шляхом порівняння обсягів зазначених в актах виконаних робіт з даними матеріальних звітів та обігово-сальдових відомостей по рахунку 205 «Будівельні матеріали» за відповідний період, видатковими накладними на придбання матеріалів та актами виконаних робіт субпідрядних організацій за відповідний період, розбіжностей за даним Договором не встановлено.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 857 ЦК України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, стверджуючи, що в результаті невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань в повному обсязі, позивач зазнав збитків.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до статті 224 ГК України збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та обставин справи, суд зазначає про недоведеність позивачем порушень з боку відповідача щодо якості та повноти виконаних робіт та недоведеність причинного зв’язку між якістю та повнотою виконаних відповідачем підрядних робіт за Договором та станом покрівлі насосної станції другого блоку Комплексу водопідготовки “Дніпро” після спливу гарантійного строку експлуатації об’єкту, зокрема, на момент звернення для експертної оцінки та з відповідним позовом до суду. Ті обставини, на які посилається позивач, як на доказ неналежного виконання відповідачем робіт за Договором, спростовуються пропуском ним гарантійного строку, впродовж якого позивачем не було заявлено про неналежно виконані роботи відповідачем.

Крім того, на підтвердження понесених витрат у сумі 10306,44грн. у зв'язку із звернення позивача до ФОП ОСОБА_2 з приводу розробки технічного висновоку щодо визначення стану будівельних конструкцій покрівлі будівлі н/с другого підйому, інв. № 258501 комплексу водопідготовки «Дніпро» від 05.12.2017 р., позивач до суду не надав належних та допустимих доказів сплати таких витрат. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши надані до матеріалів справи КП «Харківводоканал» докази, суд зазначає, що позивачем жодним чином не доведено наявності складу правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків: не доведено обставин заподіяння збитків, не обґрунтовано розмір та реальність таких збитків. Також відсутня визначальна складова, за якої неможливо притягнути суб'єкта господарських відносин до відповідальності, а саме протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, що позивач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. А тому судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

З огляду на вищенаведене, на підставі статей 11, 22, 509, 525, 526, 601, 611, 623, 629, 837, 853, 857 Цивільного кодексу України, статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України та керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 104, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Харківводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СМ Плюс» відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "10" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_3

922/3048/18