Рішення № 81042211, 04.04.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04 квітня 2019 року Справа № 926/353/19

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/353/19

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО”, м. Чернівці,

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за неналежне виконання грошового зобов’язання у сумі 17208,98 грн.,

за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників:

позивача – не з’явився

відповідача – ОСОБА_1, керівник,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, звернулося з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО”, м. Чернівці, про стягнення коштів у сумі 17208,98 грн., у тому числі 14056,63 грн. пені, 1369,39 грн. 3% річних та 1782,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну оплату природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р.

Позовні вимоги обгрунтовані простроченням виконання відповідачем зобов’язання зі своєчасної оплати поставленого природного газу на умовах договору купівлі-продажу природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р.

Ухвалою від 19.02.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 05.03.2019 р. за участю представників сторін.

Цією ж ухвалою зобов’язано позивача до дати першого судового засідання надіслати до суду акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем та відповідь на відзив, відповідача зобов’язано в цей же строк надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази на його підтвердження, витяг з ЄДРПОУ, докази надіслання відзиву позивачеві, надати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

Письмового відзиву на позов відповідач до суду не надіслав.

Ухвалою від 05.03.2019 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 04.04.2019 р. у зв’язку з неявкою представника позивача та за клопотанням представника відповідача для забезпечення можливості скористатися правовою допомогою відповідного фахівця.

26.03.2019 р. від позивача надійшло датоване 21.03.2019 р. клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв’язку з великою завантаженістю та враховуючи малозначність справи, до клопотання додано надісланий відповідачеві розгорнутий акт звіряння розрахунків.

У судове засідання 04.04.2019 р. представник позивача не з’явився.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2019 р., визнаючи несвоєчасне виконання зобов’язання по оплаті поставленого позивачем природного газу, заперечував проти розміру нарахованої позивачем пені, подавши до суду власний контррозрахунок пені і копію підписаного акту звіряння розрахунків з позивачем.

Заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

21 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Постачальник) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО” (Споживач) було укладено договір № 2283/16-ТЕ-38 постачання природного газу (а.с. 12-18).

До названого договору постачання природного газу сторонами було укладено низку додаткових угод, у тому числі: № 1 від 31.12.2015 р., № 2 від 29.01.2016 р., № 3 від 31.03.2016 р., № 4 від 30.04.2016 р., № 5 від 15.08.2016 р. (а.с. 19-28).

Згідно з договором постачання природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р. та названими вище додатковими угодами до нього сторони домовилися про наступне:

- Постачальник зобов’язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору (пункти 1.1, 1.2);

- обсяги газу, що Постачальник передає Споживачу у 2016 році, складають: у січні – 55 тис. куб.м, у лютому 45 тис. куб.м, у березні 30 тис. куб.м, у квітні, травні, червні, липні та серпні – по 10,0 тис. куб.м на місяць, у вересні – 15 тис. куб.м (пункт 2.1). Планований обсяг за цим договором протягом місяця поставки може змінюватися за домовленістю сторін (пункт 2.1.2);

- приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.4);

- ціна за 1000,00 куб.м газу з ПДВ складає: 2136,29 грн. з 01.01.2016 по 31.03.2016 р., 2124,89 грн. з 01 по 30.04.2016 р., 5930,40 грн. у період з 01.05.2016 р. по 30.09.2016 р. (пункт 5.2);

- оплата за газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється:

з 01.01.2016 р. – до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу,

з 01.04.2016 р. – до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);

- за наявності заборгованості у Споживача Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (пункт 6.3.3);

- за прострочення оплати газу Споживач сплачує Постачальнику пеню:

з 01.01.2016 р. – в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення ;

з 01.05.2016 р. – у розмірі 21% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;

з 01.08.2016 р. – у розмірі 21% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 8.2);

- строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у п’ять років (пункт 10.3);

- термін договору визначено в частині реалізації газу – з 01 січня 2016 року до 30 вересня 2016 р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (пункт 12).

З доданих до позовної заяви актів приймання-передачі природного газу видно, що на виконання договору постачання природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р. позивач у 2016 році передав, а відповідач прийняв природний газ у кількості 163,675 тис. куб.м на загальну суму 440104,28 грн., у тому числі помісячно:

- у січні – 50,070 тис. куб.м на суму 106963,94 грн.,

- у лютому – 45,614 тис. куб.м на суму 97444,64 грн.,

- у березні – 35,764 тис. куб.м на суму 76402,21 грн.,

- у квітні – 8,363 тис. куб.м на суму 17770,44 грн.,

- у травні – 6,312 тис. куб.м на суму 37432,68 грн.,

- у червні – 4,593 тис. куб.м на суму 27238,33 грн.,

- у липні – 4,145 тис. куб.м на суму 24581,51 грн.,

- у серпні – 4,122 тис. куб.м на суму 24445,10 грн.,

- у вересні – 4,692 тис. куб.м на суму 27825,43 грн. (а.с. 46-54).

Строки і розміри платежів відповідача за поставлений природний газ відображені в наданих позивачем виписках АТ “Ощадбанк” по рахунках НАТ “Нафтогаз України” за період з 04.03.2016 р. по 28.12.2016 р. (а.с. 33-45).

З указаних виписок видно, що відповідачем допущено несвоєчасну оплату місячних обсягів поставленого природного газу у розмірах і протягом періодів, зазначених у Розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань, виконаному позивачем (а.с. 29-32).

Розміри платежів відповідача, дати їх здійснення, періоди прострочення і суми заборгованості за оборотами з господарських операцій з поставки природного газу за договором постачання природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р. підтверджуються також двостороннім актом звірки розрахунків за період з 01.01.2016 по 28.02.2019 р., підписаним відповідачем без заперечень і зауважень (а.с. 79).

У судовому засіданні представник відповідача не наводив доводів на спростування позовних вимог в частині обсягів поставленого позивачем природного газу та строків і розмірів здійснених відповідачем платежів з оплати цього газу.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статі 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник, зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві, товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норми статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частини 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Нормою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

За загальним правилом згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Іншого договором постачання природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р. не передбачено.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У позовній заяві і доданому до неї розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 14056,63 грн. пені за період з 16.02.2016 р. по 18.09.2016 р., 1369,39 грн. 3% річних за цей же період та 1782,96 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2016 р. по 31.05.2016 р.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені в розмірі 14056,63 грн., суд встановив, що позивачем правильно визначені періоди і розміри прострочених платежів відповідно до умов договору постачання природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р. та додаткових угод до нього, а також застосовано передбачені цими правочинами ставки пені в різні періоди в залежності від дати, з якої вступають в дію внесені відповідними додатковими угодами зміни в основний договір.

При цьому, використана позивачем ставка пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що застосовується протягом періоду прострочення, а період нарахування пені обмежений 6-ма місяцями від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконане.

Представник відповідача в судовому засіданні доводив, що застосуванню підлягала ставка пені в розмірі 15% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та надав контррозрахунок, згідно якого пеня на прострочені платежі складає 8592,86 грн., однак документального обґрунтування, що пеня повинна нараховуватися саме за такою ставкою, представник відповідача не надав, тобто, не довів своїх тверджень та не спростував позовні вимоги позивача у відповідній частині.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки 3% річних у сумі 1369,39 грн. за період з 16.02.2016 р. по 18.09.2016 р та 1782,96 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2016 р. по 31.05.2016 р., суд встановив, що компенсаційні платежі нараховані правильно.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв’язку із задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЕСКО” (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 219-Е, код ЄДРПОУ 35837369) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 14056,63 грн. пені, 1369,39 грн. 3% річних та 1782,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну оплату природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 2283/16-ТЕ-38 від 21.12.2015 р., а також 1921,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Порядок набрання рішенням законної сили та його апеляційного оскарження

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 04.04.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 09 квітня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук