Ухвала суду № 81042078, 10.04.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.04.2019 Справа № 920/149/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленка О.В., розглянувши скаргу № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення та дії державного виконавця органу державної виконавчої служби (вх. № 958 (с) від 03.05.2018) по справі №920/149/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК ОЙЛ», м. Суми,

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Сумигаз», м. Суми,

про визнання незаконним Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № Sm03.1-КЛ-1032-0218 від 26.02.2018,

встановив:

03.05.2018 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» звернулось до Господарського суду Сумської області зі скаргою № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 на рішення та дії державного виконавця органу державної виконавчої служби, відповідно до якої просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відкриття виконавчого провадження № 56186714 від 13.04.2018 з примусового виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 02.03.2018 у справі № 920/149/18.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 зупинено дію ухвали Господарського суду Сумської області від 02.03.2018 у справі № 920/149/18. Ухвалу отримано відповідачем 02.04.2018. В той же час, 13.04.2018 ТОВ «ДАСК ОЙЛ» звернулось до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми з заявою про примусове виконання вищезазначеної ухвали суду від 02.03.2018 у справі № 920/149/18. Цього ж дня, 13.04.2018, старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду Сумської області № 920/149/18 від 02.03.2018. Крім того, в зазначеній ухвалі господарського суду Сумської області, яка була пред’явлена до виконання позивачем в якості виконавчого документу, було невірно зазначену назву та адресу відповідача, у зв’язку з чим такий документ підлягав би поверненню стягувачу без прийняття його до виконання як такий, що не відповідає вимогам Закону. Проте всупереч вимогам Закону державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Своєчасність звернення зі скаргою відповідач обґрунтовував тим, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 56186714 від 13.04.2018 з примусового виконання ухвали господарського суду Сумської області від 02.03.2018 у справі № 920/149/18 надійшла на адресу ПАТ «Сумигаз» 18.04.2018, що підтверджується копією поштового конверту із відтиском дати 17.04.2018, штрих-кодовим ідентифікатором та штампом вхідної кореспонденції Товариства, а отже десятиденний строк (10 робочих днів) для звернення в суд зі скаргою, встановлений нормою ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», на думку скаржника, ним не пропущено.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.05.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018, у задоволенні скарги № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення та дії державного виконавця органу державної виконавчої служби по справі №920/149/18 відмовлено внаслідок пропуску скаржником 10-денного строку, встановленого частиною першою статті 341 ГПК України та відсутності клопотання про його поновлення.

Постановою Верховного Суду від 13.03.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.05.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 у справі № 920/149/18 скасовано; справу № 920/149/18 направлено до Господарського суду Сумської області зі стадії прийняття до розгляду скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення та дії державного виконавця. У пункті 53 даної постанови зазначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 ГПК України).

Дослідивши матеріали даної справи з урахуванням положень ст. 316 ГПК України щодо обов’язковості вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, проаналізувавши положення чинного господарського процесуального законодавства України та вимоги Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про залишення скарги № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення та дії державного виконавця органу державної виконавчої служби без розгляду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову державного виконавця ПАТ «Сумигаз» отримало 18.04.2018, проте до суду звернулося 03.05.2018, тобто з пропуском на один день установленого статтею 341 ГПК України строку.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п'ятою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Положення ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Так, згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом «а» частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк підлягає обчисленню в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Таким чином, існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.

Великою Палатою Верховного Суду щодо застосування вищевказаних правових норм (щодо їх співвідношення як загальної і спеціальної) у спірних правовідносинах зазначено, що згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України «Про міжнародне приватне право», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України «Про виконавче провадження».

ГПК України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю ухваленого за правилами ГПК України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

У даній справі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» звернулося до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом «а» частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України, який є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.

За правилами статей 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.

За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Хоча частина 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» і створює більш сприятливі умови для скаржника, але з огляду на передбачену частиною 2 статті 341 ГПК України можливість поновлення судом пропущеного строку для подання такої скарги, скаржник не позбавлений права на захист його інтересів у разі звернення до суду зі скаргою з пропуском встановленого строку за умови подання обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку.

Відтак суд наголошує, що у разі звернення учасника виконавчого провадження (будь то стягувач чи боржник) поза межами 10-денного строку, встановленого нормами господарського процесуального законодавства для оскарження дій та рішень державних виконавців, такий учасник не позбавляється права на захист його порушеного права за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин такого пропуску та визнання судом причин пропуску цього строку поважними.

Судом встановлено, що при зверненні до суду 03.05.2018 зі скаргою № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 з порушенням строку, визначеного статтею 341 ГПК України, відповідачем - ПАТ «Сумигаз» не подано клопотання про поновлення цього строку.

Отже, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із скаргою на дії та рішення органу ДВС, вказана скарга відповідача, за приписами частини другої статті 118 ГПК України підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє скаржника у подальшому права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Керуючись статтями 113, 115, 118, 119, 234, 235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу № Sm007-СК-2518 від 02.05.2018 ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на рішення та дії державного виконавця органу державної виконавчої служби у справі №920/149/18 – залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам та органу ДВС.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.04.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_3