Ухвала суду № 81041581, 09.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.04.2019Справа № 910/12285/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглядаючи в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"

про стягнення 4 305 748,43 грн.

за участю представників:

прокуратури: Толстореброва О.О.

позивачів: Богдан М.С.

відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення 4 305 748, 43 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором підряду № 232 від 25.05.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 14.09.2018 Військовий прокурор Чернігівського гарнізону подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 відмовлено Військовому прокурору Чернігівського гарнізону у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12285/18. Розгляд справи призначено на 09.10.2018. Запропоновано відповідачу у строк до 09.10.2018 надати суду відзив на позов.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.10.2018 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 09.10.2018 задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву до 13.11.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.10.2018 відповідач подав клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву по справі № 910/12285/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про надання додаткового строку для подання відзиву по справі № 910/12285/18 відмовлено.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 31.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" подало зустрічну позовну заяву до Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії та заяви про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов та зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у задоволенні заяв товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов та зустрічної позовної заяви по справі № 910/12285/18 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" зустрічну позовну заяву до Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 31.10.2018 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.11.2018 представник позивача1 подав письмову відповідь на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.11.2018 представник Північного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України подав письмову відповідь на відзив.

У судовому засіданні 13.11.2018 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи, у судовому засіданні з 13.11.2018 до 04.12.2018 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 27.12.2018 відповідач подав письмові заперечення на відповідь на відзив та клопотання про залишення позову без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" 13.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подало апеляційні скарги на ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 про повернення зустрічного позову та відмову у задоволенні заяв про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов по справі № 910/12285/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 зупинено провадження у справі № 910/12285/18 до перегляду ухвал від 06.11.2018 в порядку апеляційного провадження про повернення зустрічного позову та відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" у задоволенні заяв про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позов.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/12285/18 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 поновлено провадження у справі № 910/12285/18 та призначено розгляд справи на 05.02.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 28.01.2019 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв`язку з поданням до Верховного суду касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 .

У судовому засіданні з 05.02.2019 до 19.02.2019 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.02.2019 з Верховного суду надійшла копія ухвали від 04.02.2019 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018. Зазначеною постановою витребувано справу № 910/12285/18 до касаційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 зупинено провадження у справі № 910/12285/18 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 в порядку касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 910/12285/18 залишено без змін.

Відповідно до статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 поновлено провадження у справі № 910/12285/18 та призначено розгляд справи на 09.04.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.04.2019 прокурор подав письмові пояснення з додатками щодо клопотання про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 09.04.2019 розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини третьої та четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У справі, що розглядається, приводом для звернення прокурора з позовом до суду стало невиконання позивачами обов'язків щодо контролю за своєчасністю та повнотою виконання відповідачем договірних зобов'язань. При цьому, позивач не повідомив причин, які перешкоджають позивачу самостійно захистити інтереси Міністерства оборони України, які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з'ясував цих причин і не повідомив їх суду. Відтак, прокурор не підтвердив підстав представництва.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прокурором під час розгляду справи не доведено передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Матеріали справи не містять та суду не надано будь-яких доказів бездіяльності Міністерства оборони України та Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо нездійснення чи неналежного здійснення ними захисту інтересів держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні судом з'ясовано, що в якості доказів, що підтверджують повідомлення позивачів про намір здійснювати заходи представницького характеру для захисту порушених інтересів держави прокурор 09.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) долучив копію листа № 14-2746вих-18 від 31.08.2018.

Однак долучена прокурором до письмових пояснень від 08.04.2019 копія повідомлення № 14-2746вих-18 за відсутністю його надіслання позивачам, не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні та суду не надано доказів відправлення на адресу позивачів означеного повідомлення.

Таким чином, судом встановлено, що Військовий прокурор Чернігівського гарнізону не повідомив позивачів про намір здійснювати заходи представницького характеру для захисту порушених інтересів держави.

Слід зазначити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Військовий прокурор Чернігівського гарнізону звертаючись до суду з позовом зазначив, що пред'явлення ним даної позовної заяви в інтересах в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, викликано для захисту порушених інтересів держави.

Згідно з Указом Президента України № 1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999 до системи центральної виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 2 Закону України "Про оборону України" передбачено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Відповідно до статей 74, 75 Господарського кодексу України Міністерство оборони України утворює, реорганізує та ліквідовує у встановленому порядку підприємства, що належать до сфери його управління, контролює їх діяльність.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Прокурор обґрунтовує своє представництво тим, що органи, в особі яких він виступає, не здійснюють захист інтересів держави.

Міністерство оборони України відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і головним органом у сфері оборони і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, останнє є територіальним органом військового управління Збройних Сил України.

Суд звертає увагу на те, що Північне територіальне квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України не є суб'єктом владних повноважень, а є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку.

Як свідчать матеріали справи, 25.05.2018 Міністерством оборони України та відповідачем укладено договір підряду № 232, тобто, між позивачем1 та відповідачем існують договірні відносини за договором підряду № 232 від 25.05.2018, у разі невиконання умов договору генпідрядником замовник жодним чином не позбавлений права самостійно звернутись до суду із позовом.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи той факт, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор та те, що прокурор виконує субсидіарну роль та не може вважатись альтернативним суб'єктом звернень до суду, а в позовній не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора відсутні, з урахуванням наведеного, клопотання відповідача підлягає задоволенню, а позов залишенню без розгляду.

За приписами частини другої статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений при поданні позову попередньо покладається на прокуратуру.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 226, пунктом 1 частини другої статті 185 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позов Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення 4 305 748,43 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Ю.Кирилюк