Рішення № 81041420, 26.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2019Справа № 910/14638/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Коваленко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18) в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А; 02098, м. Київ, вул. Шумського Юрія, 1-А)

Про стягнення 347470, 28 грн

За участі представників сторін:

від позивача: Беліменко О. О., довіреність № 3795 від 10.12.2018;

від відповідача: Єлєнін С. М. (ордер КВ № 753665):

вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (далі - відповідач) про стягнення 347 470, 28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договору № 866 від 22.01.2013 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" в частині прострочення оплати наданих послуг у розмірі 338 910,05 грн, а також 2 730, 28 грн - пені, 4 163, 86 грн - інфляції, 1 666, 09 грн - 3% річних, а також покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання оригіналу довіреності № 2615 від 12.12.2017; подання заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; подання письмової заяви із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

23.11.2018 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/14638/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі № 910/14638/18 призначено на 18.12.2018.

18.12.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що представник відповідача буде перебувати у судовому засіданні у Броварському міськрайонному суді Київської області (надано докази участі представника відповідача - адвоката Єленіна С.М. як представника іншого підприємства - ТОВ "Метиз" в цивільній справі, призначеній на 18.12.2018 о 12:00 в Броварському міськрайонному суді Київської області), а також представник відповідача просить врахувати, що він буде перебувати у відпустці з 03-14.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 відкладено підготовче судове засідання на 22.01.2019.

22.01.2019 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.01.2019 Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019.

19.02.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив.

В судовому засіданні 19.02.2019 Судом оголошувалася перерва до 28.02.2019. При цьому, в судовому засіданні Суд протокольно ухвалив не враховувати відзив, поданий відповідачем, у відповідності до п. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий був поданий поза встановленим процесуальним строком. Суд також зобов'язав: позивача та відповідача надати додатки, передбачені п.8 ст.13 договору та пояснення щодо розрахунку плати за використання ККЕ; позивача надати обґрунтований розрахунок такої плати з урахуванням додатків до договору; відповідача надати письмові пояснення щодо встановлення порядку виставлення рахунків Укртелекомом та порядку їх вручення /надсилання відповідачеві; сторін надати пояснення щодо дії деригованих регульованих тарифів відповідно до п. № 4.10 Договору.

27.02.2019 через відділ канцелярії від позивача надійшли пояснення.

28.02.2019 через відділ канцелярії від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

26.02.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. на лікарняному.

Ухвалою - повідомленням від 04.03.2019 Суд повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться 26.03.2019.

В судове засідання 26.03.2019 представники сторін прибули. Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 22.01.2013 між ПАТ "Укртелеком", як Укртелекомом та ТОВ "Телесистеми України", як замовником був укладений договір № 866 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору його предметом є технічні, організаційні та економічні умови прокладання кабелів електрозв'язку замовника в каналах кабельної каналізації електрозв'язку Укртелекому.

Кабельна каналізація електрозв'язку (ККЕ) - це обладнання та споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору Укртелеком відповідно до умов цього договору надає замовнику в користування кабельну каналізацію електрозв'язку, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг: а) розробка та видача технічних умов (ТУ); б) бронювання місця в ККЕ Укртелекому; в) погодження робочого проекту; г) технічний нагляд за роботою Замовника в ККЕ Укртелекому; ґ) надання місця в каналі ККЕ Укртелекому; д) використання ККЕ Укртелекому.

Положеннями п. 1.1 договору визначено, що ККЕ (кабельна каналізація електрозв'язку) - це обладнання та споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно до умов цього договору, додаткових угод та додатків до нього.

Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг, визначених відповідно до умов цього договору, на підставі виставлених Укртелекомом рахунків (п. 3.2.1 договору).

Згідно з п. 4.8. договору вартість послуг з використання ККЕ, що розраховується відповідно до діючих тарифів, наведено в додатках № 4/1-4/N до договору.

Відповідно до п. 4.9 договору оплату послуги з використання ККЕ замовник здійснює щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка Укртелекому.

Згідно з п. 4.10 договору до введення в дію державних регульованих тарифів на надання в користування ККЕ застосовуються відповідні тарифи Укртелекому. Сторони зобов'язані при введенні державних регульованих тарифів на надання в користування ККЕ застосувати нові тарифи з дати їх введення в дію. При цьому втрачають чинність додатки № 5/1-5/N, № 6/1-6/N до договору. До додатків № 2/1-2/N, № 3/1-3/N, № 4/1-4/N до договору вносяться відповідні зміни протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту набрання чинності відповідним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про встановлення тарифів.

Пунктом 4.12 договору передбачено, що на вартість усіх послуг, зазначену у відповідних додатках до договору, додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України.

За порушення строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 10.1., 10.2 договору цей договір діє протягом трьох років, термін дії договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку його дії.

Судом встановлено, що сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме № 129-3140062 від 04.03.2014, № 128-3140061 від 04.03.2014, № 126-3130408 від 05.12.2013, № 125-2140037 від 23.01.2014, № 122-3140004 від 14.01.2014, № 120-2130935 від 27.12.2013, № 119-2130934 від 27.12.2013, № 118-2130933 від 27.12.2013, № 116-3130392 від 27.12.2013, № 115-1130492 від 27.12.2013, № 108-1130493 від 27.12.2013, № 106-1130468 від 01.11.2013, № 102-2130861 від 03.12.2013, № 101-2130860 від 03.12.2013, № 97-3130326 від 11.11.2013, № 89-2130738 від 18.10.2013, № 88-2130737 від 18.10.2013, № 86 - 2130735 від 18.10.2013, № 87-2130736 від 18.10.2013, № 86-2130735 від 18.10.2013, № 85-2130734 від 17.10.2013, № 75-3130275 від 25.09.2013, № 74-1130350 від 10.09.2013, № 71-2130645 від 06.09.2013, № 70-2130644 від 06.09.2013, № 68-3130242 від 02.09.2013, № 67-3130241 від 02.09.2013, № 66-3130240 від 02.09.2013, № 65-3130239 від 02.09.2013, № 64-3130238 від 30.08.2013, № 63-3130237 від 02.09.2013, № 61-2130616 від 28.08.2013, № 60-2130615 від 28.08.2013, № 59-2130614 від 28.08.2013, № 57-2130299 від 12.08.2013, № 55-2130529 від 25.07.2013, № 49-1130272 від 23.07.2013, № 48-2130512 від 19.07.2013, № 46-1130254 від 15.07.2013, № 45-1130242 від 15.07.2013, № 42-1130236 від 03.07.2013, № 41-2130450 від 03.07.2013, № 39-2130432 від 21.06.2013, № 38-2130431 від 20.06.2013, № 26-3130094 від 15.05.2013, № 25-2130317 від 14.05.2013, № 24-2130306 від 08.05.2013, № 23-1130136 від 25.04.2013, № 22-1130135 від 25.04.2013, № 21-2130287 від 25.04.2013, № 20-2130253 від 09.04.2013, № 17-1130097 від 01.04.2013, № 13-1130078 від 18.03.2013, № 11-3130034 від 12.03.2013, № 10-2130161 від 12.03.2013, № 8-2130127 від 28.02.2013, № 7-2130110 від 22.02.2013, № 6-1130032 від 04.02.2013, № 4-2130057 від 29.01.2013, № 3-2130052 від 25.01.2013, № 2-1130009 від 22.01.2013, умовами яких узгоджені адреси розташування ККЕ, довжина зайнятого каналу в ККЕ та розмір плати за користування даною ККЕ.

Крім того, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, № 861 від 30.12.2013 були затверджені граничні тарифи, які введені в дію з 01.02.2014, відповідно до яких позивач розрахував розмір плати за користування каналом ККЕ за договором, додатковими угодами та додатками до нього.

Судом також встановлено, що протягом спірного періоду з квітня по вересень 2018 позивач надав відповідачу послуги з використання ККЕ загальною вартістю 341 809, 53 грн, що підтверджується рахунками-актами (документ, який є одночасно актом передавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг) за період з квітня по вересень 2018 року, які були доставлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», яка призначена для електронного документообігу з контролюючими органами України: ДФСУ, ДССУ, ПФУ, ФСС по реєстрації податкових накладних в електронному вигляді та для електронного документообігу між контрагентами. Копії рахунків-актів за період з квітня по вересень 2018 року № 8200009922746405 від 09.2018 на суму 56 460, 11 грн, № 8200009922746405 від 31.08.2018 на суму 56 460, 11 грн, № 8200009922746405 від 31.07.2018 на суму 57 380, 14 грн, № 8200009922746405 від 30.06.2018 на суму 56 460, 11 грн, № 8200009922746405 від 31.05.2018 на суму 57 315, 40 грн, № 8200009922746405 від 30.04.2018 на суму 57 733, 66 грн, наявні в матеріалах справи, також в матеріалах справи наявна копія реєстру доставки рахунків-актів з комп'ютерної програми «M.E.Doc».

Відповідач, за твердженням позивача, свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг у період з 01.04.2018 по 30.09.2018 не виконав.

Із розрахунку боргу за надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку за період з 01.04.2018 по 30.09.2018, здійсненого позивачем, вбачається, що відповідачем 24.05.2018 оплачено позивачу 920, 03 грн та 1 979, 45 грн за договором (всього 2 899, 48 грн), які були враховані позивачем в оплату рахунків за травень 2018 року та за червень 2018 року.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за надані послуги, по вищевказаним актам у період з 01.04.2018 по 30.09.2018 складає 338 910, 05 грн (341 809, 53 - 2 899, 48 = 338 910, 05), доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 338 910, 05 грн основного боргу, 2 730, 28 грн пені за період прострочення з 21.05.2018 по 01.07.2018, 4 163, 86 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.05.2018 по 30.09.2018 та 1 666, 09 грн 3 % річних за період прострочення з 21.05.2018 по 01.10.2018.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, сам факт надання йому в користування кабельної каналізації електрозв'язку в період з 01.04.2018 по 30.09.2018 не заперечує та не оспорює факт її використання ним, однак заперечує факт виставлення позивачем відповідачу рахунків, які на його думку є підставою для внесення плати за користування кабельної каналізації електрозв'язку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору відповідач зобов'язаний оплачувати надані йому послуги щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка позивача.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору надано відповідачу послуги за договором у період з 01.04.2018 по 30.09.2018 на суму 341 809, 53 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем надані послуги були лише частково оплачені, на суму 2 899, 48 грн, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 338 910, 05 грн, доказів сплати якої відповідачем Суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності наданих послуг умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 338 910, 05 грн відповідачем Суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 338 910, 05 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати користування кабельної каналізації електрозв'язку, у відповідності до п. 4.9. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 338 910, 05 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому Суд відхиляє доводи відповідача стосовно ненастання строку оплати за договором з таких підстав.

По - перше, Цивільним кодексом України, а саме ч. 1 ст. 212 зазначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Разом з тим, ч.1 ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Отже, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплати наданих позивачем послуг (виконаних робіт), у строки, встановлені договором.

По - друге, із матеріалів справи слідує, що надані послуги була частково оплачені, що свідчить про отримання рахунків.

По - третє, програмне забезпечення «M.E.Doc», призначене для електронного документообігу з контролюючими органами України: ДФСУ, ДССУ, ПФУ, ФСС по реєстрації податкових накладних в електронному вигляді та для електронного документообігу між контрагентами та широко використовується на території України, як для обміну документами між контрагентами так і для обміну документами між суб'єктами господарювання з контролюючими органами.

По - четверте, договір укладений між сторонами не містить положень, які б врегульовували виставлення позивачем відповідачу рахунку, відтак позивач не був обмежений положеннями договору у використанні програмного забезпечення «M.E.Doc» для виставлення рахунків відповідачу.

По - п'яте, відповідачем не заперечується факт надання послуг.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 6.2. договору сторонами було погоджено сплату замовником пені у випадку порушення строків оплати наданих послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 4.9. договору, оплата за надані відповідачу послуги щодо користування кабельної каналізації електрозв'язку здійснена вчасно не була, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення, визначений позивачем, з 21.05.2018 по 01.07.2018 в розмірі визначеному позивачем - 2 730, 28 грн.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.2. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно ст. 229 ГК України та ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків. При здійсненні перевірки відповідних розрахунків 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказані розрахунки.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача 338 910, 05 грн основного боргу, 2 730, 28 грн пені за період прострочення з 21.05.2018 по 01.07.2018, 4 163, 86 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2018 по 30.09.2018 та 1 666, 09 грн 3 % річних за період прострочення з 21.05.2018 по 01.10.2018 за несвоєчасну оплату наданих послуг за договором підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав Суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 347 470, 28 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 27А, ідентифікаційний код 34726705) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 40, ідентифікаційний код ВП 01189910) основний борг у розмірі 338 910 (триста тридцять вісім тисяч дев'ятсот десять) грн 05 коп., пеню в розмірі 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн 28 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 4 163 (чотири тисячі сто шістдесят три) грн 86 коп., 3% річних в розмірі 1 666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 212 (п'ять тисяч двісті дванадцять) грн 05 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 10.04.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко