Рішення № 81041339, 04.04.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019м. ДніпроСправа № 904/637/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА", с. Проліски, Бориспільський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ", с. Вишневе, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 82 695,68 грн., з яких: основний борг у сумі 42 809,69 грн., штраф у сумі 19 447,52 грн., 26 % річних у сумі 14 637,40 грн., інфляційні втрати у сумі 5801,07 грн. (за договором купівлі-продажу № 10782/002553 від 28.05.2015)

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 82 695,68 грн., з яких: основний борг у сумі 42 809,69 рн., штраф у сумі 19 447,52 грн., 26 % річних у сумі 14 637,40 грн., інфляційні втрати у сумі 5801,07 грн. (за договором купівлі-продажу № 10782/002553 від 28.05.2015).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

28.05.2015 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №10782/002553.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77 790,06 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна № Dn001775/002553 від 26.05.2017 на суму 4 920,12 грн.;

- видаткова накладна № Dn001900/002553 від 01.06.2017 на суму 2 943,07 грн.;

- видаткова накладна № Dn001901/002553 від 01.06.2017 на суму 604,80 грн.;

- видаткова накладна № Dn001902/002553 від 01.06.2017 на суму 35 834,40 грн.;

- видаткова накладна №Dn002003/002553 від 08.06.2017 на суму 3 332,95 грн.;

- видаткова накладна №Dn002039/002553 від 09.06.2017 на суму 20 958,91 грн.;

- видаткова накладна № Dn002057/002553 від 10.06.2017 на суму 437,76 грн.;

- видаткова накладна № Dn002061/002553 від 10.06.2017 на суму 910,36 грн.;

- видаткова накладна № Dn002250/002553 від 16.06.2017 на суму 2 055,17 грн.;

- видаткова накладна №Dn002887/002553 від 17.07.2017 на суму 532,22 грн.;

- видаткова накладна №Dn17705/002553 від 27.07.2017 на суму 1 388,50 грн.;

- видаткова накладна №Dn017713/002553 від 27.07.2017 на суму 672,00 грн.;

- видаткова накладна № Dn18571/002553 від 15.09.2017 на суму 3 199,80 грн.

Взяті на себе зобов'язання відповідач, виконав на загальну суму 34 980,37 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 42 809,69 грн.

21.09.2018 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу вих. №2575 від 21.09.2018 про оплату заборгованості за поставлені запчастини в сумі 44 870,19 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач, відповідно до пункту 1.4 додатку №1 до договору та на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу:

- штраф у розмірі 19 447,52 грн.;

- 26 % річних у розмірі 14 637,40 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 5801,07 грн.

За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2019 справу № 904/637/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 вказана позовна заява залишена без руху, позивачем надано строк для усунення недоліків.

11.03.2019 на виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 04.04.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся на адресу, зазначену в позовній заяві та зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, письмових пояснень та жодного клопотання суду не надав.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, направлено ухвалу суду за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак відповідач у судове засідання свого представника не направив, жодних клопотань не надав.

Отже, зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема відповідача про здійснення розгляду даної справи.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 по справі №916/3188/16.

Відзив на позов не надано.

У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

04.04.2019 від представника позивача надійшов супровідний лист, до якого долучено копії наступних документів:

- опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА";

- статут Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА";

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА";

- роздруківка з сайту https://urs.minjust.gov.ua/ua/freesearch з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА".

Також, представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи справи без його участі.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №10782/002553 від 28.05.2015 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов’язується протягом дії даного договору поставляти покупцю запасні частини для сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила (оливи), покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки (далі за текстом - товар) за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець зобов’язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах. Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору на протязі його дії (пункти 1.1., 1.2. договору).

Строк. Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно. Якщо за десять днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно (пункти 2.1., 2.2. договору).

Ціни товару вважаються остаточно погодженими сторонами в видатковій накладній на момент поставки товару (пункт 4.1. договору).

Умови оплати. При проведенні поставки з відстроченням оплати, про що сторони укладають додаток до цього договору, покупець зобов’язаний оплатити вартість такого товару після його поставки, в строк, зазначений у відповідному додатку до цього договору (пункт 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору, в разі наявності заборгованості у покупця за поставлені товари, кошти, які поступають на розрахунковий рахунок постачальника, зараховуються в рахунок погашення такої заборгованості згідно хронологічного порядку її виникнення та до повного її погашення, незалежно від призначення платежів у платіжному дорученні.

28.05.2015 між позивачем та відповідачем укладено додаток №1 до договору №10782/002553 від 28.05.2015 (далі - додаток), у відповідності пункту 1 якого, виконання договору сторонами в частині постачання товару згідно п. 1.1. договору здійснюється за наступною схемою.

Пунктом 1.1. додатку до договору передбачено, що в межах терміну дії цього договору постачальник поставляє покупцю запасні частини, автохімію, мастила (оливи), шини, супутні товари тощо (далі за текстом - товар). Поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Кільченьська, 1), згідно Інкотермс 2000 року.

Товар, в межах дії цього додатку до договору, постачається на умовах товарного кредиту, покупець зобов’язаний оплатити повну вартість отриманого товару, відповідно до кожної окремої накладної, згідно договором та цим додатком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання відповідного товару (п. 1.3. додатку до договору).

Цей додаток вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині взаєморозрахунків між сторонами – до повного взаєморозрахунку сторін. Якщо за десять днів до закінчення строку дії даного додатку жодна зі сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання додатку, строк дії даного додатку вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно (пункт 2 додатку до договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу №10782/002553 від 28.05.2015 є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і, згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 77 790,06 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № Dn001775/002553 від 26.05.2017 на суму 4 920,12 грн. (арк. справи 18);

- видатковою накладною № Dn001900/002553 від 01.06.2017 на суму 2 943,07 грн. (арк. справи 19);

- видатковою накладною № Dn001901/002553 від 01.06.2017 на суму 604,80 грн. (арк. 20);

- видатковою накладною № Dn001902/002553 від 01.06.2017 на суму 35 834,40 грн. (арк. справи 21);

- видатковою накладною №Dn002003/002553 від 08.06.2017 на суму 3 332,95 грн. (арк. справи 22);

- видатковою накладною №Dn002039/002553 від 09.06.2017 на суму 20 958,91 грн. (арк. справи 23);

- видатковою накладною № Dn002057/002553 від 10.06.2017 на суму 437,76 грн. (арк. справи 24);

- видатковою накладною № Dn002061/002553 від 10.06.2017 на суму 910,36 грн. (арк. справи 25);

- видатковою накладною № Dn002250/002553 від 16.06.2017 на суму 2 055,17 грн. (арк. справи 26);

- видатковою накладною №Dn002887/002553 від 17.07.2017 на суму 532,22 грн. (арк. справи 27);

- видатковою накладною №Dn17705/002553 від 27.07.2017 на суму 1 388,50 грн. (арк. справи 28);

- видатковою накладною №Dn017713/002553 від 27.07.2017 на суму 672,00 грн. (арк. справи 29);

- видатковою накладною № Dn18571/002553 від 15.09.2017 на суму 3 199,80 грн. (арк. справи 30).

Дослідивши вказані видаткові накладні господарський суд констатує, що останні підписані представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені видаткові накладні є належними доказами поставки товару позивачем відповідачу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.

Враховуючи, що докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за видатковими накладними настав, а саме:

- за видатковою накладною № Dn001775/002553 від 26.05.2017 на суму 4 920,12 грн. – 24.06.2017;

- видатковою накладною № Dn001900/002553 від 01.06.2017 на суму 2 943,07 грн. – 01.07.2017;

- видатковою накладною № Dn001901/002553 від 01.06.2017 на суму 604,80 грн. – 01.07.2017;

- видатковою накладною № Dn001902/002553 від 01.06.2017 на суму 35 834,40 грн. – 01.07.2017;

- видатковою накладною №Dn002003/002553 від 08.06.2017 на суму 3 332,95 грн. – 08.07.2017;

- видатковою накладною №Dn002039/002553 від 09.06.2017 на суму 20 958,91 грн. – 09.07.2017;

- видатковою накладною № Dn002057/002553 від 10.06.2017 на суму 437,76 грн. – 10.07.2017;

- видатковою накладною № Dn002061/002553 від 10.06.2017 на суму 910,36 грн. – 10.07.2017;

- видатковою накладною № Dn002250/002553 від 16.06.2017 на суму 2 055,17 грн. – 16.07.2017;

- видатковою накладною №Dn002887/002553 від 17.07.2017 на суму 532,22 грн. – 16.08.2017;

- видатковою накладною №Dn17705/002553 від 27.07.2017 на суму 1 388,50 грн. – 26.08.2017;

- видатковою накладною №Dn017713/002553 від 27.07.2017 на суму 672,00 грн. – 26.08.2017;

- видатковою накладною № Dn18571/002553 від 15.09.2017 на суму 3 199,80 грн. – 15.10.2017.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався у розмірі 34 980,37 грн.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Доказів оплати товару в сумі 42 809,69 грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 42 809,69 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1.4. додатку до договору визначено, що у разі прострочення оплати за умовами п. 1.3. цього додатку понад десять календарних днів, покупець зобов’язується оплатити постачальнику штраф у розмірі 25 % від суми неоплаченої в строк вартості поставленого товару. При цьому покупець не звільняється від зобов’язання сплатити вартість неоплачених запасних частин. У разі прострочення на строк понад сорок календарних днів виконання грошових зобов’язань, строк виконання яких визначений цим додатком, покупець зобов’язується сплатити постачальнику 26 % відсотків річних за кожен день прострочення по день повного погашення боргу.

Позивач нарахував штраф у розмірі 25 (двадцять п’ять) % від суми прострочення, що становить 19 447,52 грн.

Окрім цього, позивач нарахував 26% річних за період прострочення з 16.10.2017 по 07.02.2019 у розмірі 14 637,40 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунки штрафу та 26 % річних та визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути інфляційні втрати за період прострочення з листопада 2017 по січень 2019 у розмірі 5801,07 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1921,00грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2; код ЄДРПОУ 21665011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ" (52314, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище Вишневе; код ЄДРПОУ 30012544) про стягнення заборгованості у розмірі 82 695,68 грн., з яких: основний борг у сумі 42 809,69 грн., штраф у сумі 19 447,52 грн., 26 % річних у сумі 14 637,40 грн., інфляційні втрати у сумі 5801,07 грн. (за договором купівлі-продажу № 10782/002553 від 28.05.2015) – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ" (52314, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище Вишневе; код ЄДРПОУ 30012544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2; код ЄДРПОУ 21665011) основний борг у сумі 42 809,69 грн. (сорок дві тисячі вісімсот дев’ять грн. 69 коп.), штраф у сумі 19 447,52 грн. (дев’ятнадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 52 коп.), 26 % річних у сумі 14 637,40 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять сім грн. 40 коп.), інфляційні втрати у сумі 5801,07 грн. (п’ять тисяч вісімсот одна грн. 07 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 2; код ЄДРПОУ 21665011).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВИШНЕВЕ" (52314, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище Вишневе; код ЄДРПОУ 30012544).

Повний текст рішення складено - 10.04.2019.

Суддя ОСОБА_1