Ухвала суду № 81038766, 09.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"09" квітня 2019 р.Справа № 922/4249/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253 від 03.04.2019)

по справі №922/4249/17

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3", м. Харків про визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

На новому розгляді в господарському суді Харківської області (головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Лаврова Л.С., суддя Погорелова О.В.) перебуває справа № 922/4249/17 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про визнання укладеним договору.

03.04.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" надійшла заява про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253).

В обґрунтування вищевказаної заяви відповідачем зазначено про наявність у останнього сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Жельне С.Ч. під час розгляду справи №922/4249/17 у зв'язку з тим, що суддя Жельне С.Ч. вже має сформоване правове ставлення до спірних правовідносин у справі, що розглядається, оскільки за результатами розгляду справи №922/4250/17, участь в якій приймали ті ж самі сторони, суддею Жельне С.Ч. було прийнято рішення від 20.03.2019, яким позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено в повному обсязі, що, на думку заявника, є підставою для відводу судді Жельне С.Ч. від розгляду справи №922/4249/17.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2019 у справі № 922/4249/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253 від 03.04.2019) визнано необгрунтованою; постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та провадження у справі №922/4249/17 зупинено до вирішення питання про відвід.

08.04.2019 автоматизованим розподілом судових справ між суддями, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253 від 03.04.2019) визначено головуючого суддю (суддя-доповідач): Сальнікова Г.І., про що заступником керівника апарату суду було складено та підписано Витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 (12:37:01).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253 від 03.04.2019), Суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об'єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій. Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді.

Так, відповідно ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Разом з тим, наведена відповідачем у заяві про відвід обставина, не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Жельне С.Ч.

Подана ТОВ "Парковий-3" заява про відвід за своєю суттю зводиться до незгоди відповідача з процесуальною діяльністю суду у справі №922/4250/17, за результатами розгляду якої судом було прийнято рішення про задоволення позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Разом з тим, Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності такого судді.

При цьому, незгода з процесуальною діяльністю суду, в тому числі щодо результатів розгляду справи №922/4250/17 до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати склад суду у своїй справі.

Саме тому законодавцем частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про відвід судді Жельне С.Ч. та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженоювідповідальністю "Парковий-3" про відвід судді Жельне С.Ч. (вх. №8253 від 03.04.2019) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 09.04.2019

Суддя Г.І. Сальнікова