Рішення № 81037917, 08.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2019

Справа № 910/997/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46а; ідентифікаційний код: 30600592)

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)

про стягнення 59 879,82 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» з вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 59879,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку відповідача цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 59879,82 грн., у зв’язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 відкрито провадження у справі №910/997/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/997/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103048538871, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 06.02.2019.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/997/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладної №51101285 встановлено, що 07.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №53588935, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9322 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53588935 (форма ВУ-23М) зазначено, що 07.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника.

Відповідно до повідомлення №9951 від 07.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №50945351 встановлено, що 28.07.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №53504213, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9090 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53504213 (форма ВУ-23М) зазначено, що 28.07.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів.

Відповідно до повідомлення №9960 від 09.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51179901 встановлено, що 11.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №53419578, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9438 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53419578 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів.

Відповідно до повідомлення №876 від 12.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51206423 встановлено, що 12.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №56557788, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9476 на ремонт або технічне обслуговування вагону №56557788 (форма ВУ-23М) зазначено, що 12.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів.

Відповідно до повідомлення №9983 від 13.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51179836 встановлено, що 11.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №56345937, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9435 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56345937 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної та магістральної частин повітророзподільника.

Відповідно до повідомлення №9992 від 16.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51144681 встановлено, що 09.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №53530085, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9383 на ремонт або технічне обслуговування вагону №53530085 (форма ВУ-23М) зазначено, що 09.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної частин повітророзподільника.

Відповідно до повідомлення №9992 від 16.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51317766 встановлено, що 19.08.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №52267150, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Маріуполь-Сортувальний до станції призначення – Маріуполь-Сортувальний (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9598 на ремонт або технічне обслуговування вагону №52267150 (форма ВУ-23М) зазначено, що 19.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів.

Відповідно до повідомлення №20 від 20.08.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №50869429 встановлено, що 24.07.2018 залізницею було прийнято до перевезення вагон №55590517, який знаходився в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві) зі станції відправлення – Очеретино до станції призначення – Покровськ (найменування вантажу – вагони залізничні порожні, які перевозяться на власних осях, та пересилаються в ремонт або з ремонту).

У повідомленні №9691 на ремонт або технічне обслуговування вагону №55590517 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.07.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної частини повітророзподільника.

Відповідно до повідомлення №4106 від 13.09.2018 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Судом встановлено, що з метою проведення ремонту вказаних вагонів (їх укомплектації), на підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», специфікацій № 17, №20 та №12 позивачем було придбано деталі, зокрема, головну частину повітрярозподільника у кількості 4 одиниць на загальну суму 20692,17 грн., магістральну частину повітрярозподільника у кількості 3 одиниць на загальну суму 16887,13 грн., затяжку горизонтальних важелів у кількості 4 шт на загальну суму 5520,00 грн та валік 36*75 у кількості 8 шт на загальну суму 257,30 грн.; та позивач здійснив оплату за вказані деталі відповідно до платіжних доручень №131 від 10.01.2018, №1140 від 19.02.2018, №520 від 22.01.2018 та №6172 від 04.07.2017.

Крім того, судом встановлено, що на підставі Договору поставки №410/11 від 17.06.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», та специфікації від 17.04.2018 позивачем було придбано деталі (болти, гайки, шайби та шплінти) на загальну суму 353078,52 грн. (відповідно до рахунку на оплату №500030979 від 18.04.2018 та платіжного доручення №3131 від 19.04.2018), в тому числі болти 12*50ГОСТ 7798:2008 у кількості 31 шт на загальну суму 63,95 грн.

Також, судом встановлено, що на підставі Договору поставки №558/14 від 11.12.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Лік-РТІ», та специфікації від 27.12.2017 позивачем було придбано обладнання (деталі) на загальну суму 256973,40 грн., в тому числі прокладки 270.326 у кількості 4 одиниць на загальну суму 59,76 грн. (без ПДВ), та позивачем були сплачені за вказані деталі грошові кошти у загальному розмірі 256973,40 грн відповідно до платіжного доручення №778 від 05.02.2018.

На підставі Договору поставки №235/16 від 13.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Публічним акціонерним товариством «Харківський метисний завод», та специфікації від 17.04.2018 позивачем було придбано обладнання (деталі) на загальну суму 55345,68 грн., в тому числі гайки М12 ГОСТ5915:2008 у кількості 0,455 кг на загальну суму 16,82 грн. та позивачем були сплачені за вказані деталі грошові кошти у загальному розмірі 55345,68 грн. відповідно до платіжного доручення №3973 від 18.05.2018.

На підставі Договору поставки №22 від 08.06.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубосталь», та специфікації від 24.01.2017 позивачем було придбано обладнання, зокрема, трубу сталеву безшовну 27*3,2*6000мм на суму 32707,50 грн. без ПДВ (кошти сплачені відповідно до платіжного доручення №2657 від 30.03.2017), та на підставі Договору поставки №МКП-155696/04/15 від 01.04.2015, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ», та специфікації №20 від 14.12.2017, позивачем було придбано гарячекатаний лист у кількості 65,9 тон, загальною вартістю 1241160,60 грн (кошти сплачені відповідно до платіжного доручення №111845 від 18.12.2017).

Як зазначив позивач у позовній заяві, на пошкоджені вагони були встановлені шайби модернізації у кількості 29 одиниць загальною вартістю 18,79 грн. та кільця модернізації у кількості 29 одиниць загальною вартістю 40,02 грн. (у зв’язку з вимогами залізниці).

Таким чином, з метою укомплектації пошкоджених вагонів №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150, №55590517 позивачем були придбані деталі на загальну суму 43555,94 грн. (20692,17 грн. вартість головних частин повітрярозподільника + 16887,13 грн. вартість магістральних частин повітрярозподільника + 5520,00 грн вартість затяжки горизонтальних важелів + 257,30 грн. вартість валіків + 63,95 грн. вартість болтів + 16,82 грн. вартість гайок + 59,76 грн. вартість прокладок + 18,79 грн. вартість шайб модернізації + 40,02 грн. вартість кілець модернізації).

Крім того, судом встановлено, що з метою ремонту вказаних пошкоджених вагонів, позивачем були понесені витрати на їх транспортування до відповідного ДЕПО на загальну суму 944,36 грн. ( 79,40 грн. без ПДВ за транспортування вагонів №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150 та 277,40 грн. без ПДВ за транспортування вагону №55590517, що відображено у відповідних залізничних накладних).

Судом встановлено, що на підставі Договору №Дон/В-18041/НЮ на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням від 10.01.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачем було відремонтовано вагони позивача №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150, №55590517 на загальну суму 15379,52 грн., що підтверджується актом №8 та актом №9 № 8 виконаних робіт з технічного обслуговування вагонів (форма ОЗ-2), складеними представниками позивача та відповідача (копії долучені позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що позивачем були оплачені виконані відповідачем роботи з технічного обслуговування вказаних вагонів, що підтверджується платіжними дорученнями №6281 від 10.08.2018, №6658 від 22.08.2018, №6751 від 29.08.2018, №7262 від 19.09.2018, №7423 від 25.09.2018, №7530 від 28.09.2018 (у призначенні платежу вказано реквізити договору та виставленого відповідачем рахунку на оплату), копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 4292/ДВ від 20.08.2018), в якій повідомив про те, що на станції Маріуполь-Сортувальний було виявлено пошкодження вагонів №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150, які слідували за відповідними залізничними накладними у порожньому стані на станцію Маріуполь-Сортувальний, у зв’язку з чим позивач просив відповідача оформити акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 4291/Дв від 20.08.2018), в якій повідомив про те, що на станції Маріуполь-Сортувальний було виявлено пошкодження вагонів №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150, які слідували за відповідними залізничними накладними у порожньому стані на станцію Маріуполь-Сортувальний, у зв’язку з чим позивач просив відповідача оформити комерційні акти форми ГУ-22.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 3901/ДВ від 14.08.2018), в якій повідомив про те, що на станції Очеретино було виявлено пошкодження вагону №55590517, який слідував за відповідною залізничною накладною у порожньому стані на станцію Покровськ, у зв’язку з чим позивач просив відповідача оформити акти про пошкодження вагону форми ВУ-25М.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача (Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») із заявою (вих. № 3900/ДВ від 14.08.2018), в якій повідомив про те, що на станції Очеретино було виявлено пошкодження вагону №55590517, який слідував за відповідною залізничною накладною у порожньому стані на станцію Покровськ, у зв’язку з чим позивач просив відповідача оформити комерційний акт форми ГУ-22.

Відповіді на вказані заяви позивача матеріали справи не містять.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 59879,82 грн., які були понесені позивачем, у зв’язку з незабезпеченням залізницею схоронності вантажу позивача (власних (орендованих) вагонів) при їх курсуванні залізничними коліями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі – Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як встановлено судом, у повідомленні №9322 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53588935 (форма ВУ-23М) зазначено, що 07.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність повітрярозподільника; у повідомленні №9090 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53504213 (форма ВУ-23М) зазначено, що 28.07.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів; у повідомленні №9438 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 53419578 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів; у повідомленні №9476 на ремонт або технічне обслуговування вагону №56557788 (форма ВУ-23М) зазначено, що 12.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів; у повідомленні №9435 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 56345937 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної та магістральної частин повітророзподільника; у повідомленні №9383 на ремонт або технічне обслуговування вагону №53530085 (форма ВУ-23М) зазначено, що 09.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної частин повітророзподільника; у повідомленні №9598 на ремонт або технічне обслуговування вагону №52267150 (форма ВУ-23М) зазначено, що 19.08.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність затяжки горизонтальних важелів; у повідомленні №9691 на ремонт або технічне обслуговування вагону №55590517 (форма ВУ-23М) зазначено, що 30.07.2018 було виявлено пошкодження вказаного вагону, а саме, несправність головної частини повітророзподільника.

Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника, затяжок горизонтальних важелів є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов’язок охорони вагонів і вантажів на під’їзній колії покладається на підприємство. Якщо під’їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під’їзної колії організовує залізниця.

Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв’язку з розукомплектуванням вагонів №53588935, №53504213, №53419578, №56557788, №56345937, №53530085, №52267150, №55590517, їх було відправлено до ДЕПО Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із форми ВУ-36М.

Як встановлено судом, для ремонту вказаних вагонів позивачем було придбано деталі на загальну суму 43555,94 грн., оплачено ремонт вагонів у розмірі 15379,52 грн. та понесено витрати на транспортування вагонів на суму 944,36 грн., що разом становить 59879,82 грн.

Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 59879,82 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов’язань та причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов’язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження – у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п.2 ст.126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди – пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей та транспортування вагонів на загальну суму 59879,82 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 59879,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв’язку з задоволенням позов у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46а; ідентифікаційний код: 30600592) грошові кошти у розмірі 59879 (п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 08.04.2019

Суддя Д.О. Баранов