Рішення № 81037880, 27.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2019Справа № 910/15004/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс"

про розірвання інвестиційного контракту та стягнення збитків у розмірі 23 447 575,35 грн, що станом на 10.09.2018 за офіційним курсом НБУ становить 8 188 493,32 дол. США, - реальні збитки (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.02.2019),

Представники учасників процесу згідно протоколу від 27.03.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" (далі - позивач, Інвестор) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (далі - відповідач, Товариство) про розірвання інвестиційного контракту та стягнення збитків у розмірі 734 889 402,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" договірних обов'язків за інвестиційним контрактом № 40-іі/04 від 30.09.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15004/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.11.2018.

29.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

За наслідками судового засідання 29.11.2018 судом постановлена ухвала, якою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Державного спеціального підприємства та архітектурно-будівельного нагляду управління Держархбудконтролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та у Творчої архітектурної майстерні "М. Жаріков", ГАП, ОСОБА_1 інформацію та підтверджуючі документи. У судовому засіданні 29.11.2018 судом була оголошена перерва до 19.12.2018.

Також, 29.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" про забезпечення позову відмовлено повністю.

19.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заяви про закриття провадження у справі, які мотивовані тим, що у 2011 судом вже було розглянуто справу спір між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав в межах справи № 48/67.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 підготовче судове засідання відкладено на 11.01.2019, повторно витребувано у Державного спеціального підприємства та архітектурно-будівельного нагляду управління Держархбудконтролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та у Творчої архітектурної майстерні "М. Жаріков", ГАП, ОСОБА_1 інформацію та підтверджуючі документи, а також скеровано запит до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо отримання відомостей стосовно того, який об'єкт запланований на Генеральному плані міста Києва за адресою: вулиця Госпітальна, 12-Ж; з якого періоду вказаний об'єкт відображається у Генеральному плані міста Києва та на підставі чого.

02.01.2019 через канцелярію суду від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла відповідь на судовий запит

03.01.2019 від Творчої архітектурної майстерні "М. Жаріков", ГАП, ОСОБА_1 до суду надішли письмові пояснення стосовно будівництва офісного комплексу з усією інфраструктурою, що знаходиться по вулиці Госпітальній, 12-Ж в Печерському районі міста Києва.

11.01.2019 позивачем подано до канцелярії суду заперечення на клопотання про закриття провадження по справі, а також відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" про закриття провадження у справі, продовжено підготовче провадження у справі № 910/15004/18 на 30 днів до 11.02.2019 (включно), відкладено підготовче засідання на 30.01.2019, повторно запропоновано відповідачу надати суду докази, повторно запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив та повторно витребувано у Державного спеціального підприємства та архітектурно-будівельного нагляду управління Держархбудконтролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інформацію (з наданням підтверджуючих доказів). Сторонам повідомлено, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 25.01.2019.

24.01.2019 через канцелярію суду надійшла відповідь позивача на відзив.

29.01.2019 через канцелярію суду надійшли клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву та письмові пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 було повернуто без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" на позовну заяву, поданий через канцелярію суду 11.01.2019, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" строк для подання письмових пояснень від 28.01.2019 та оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі № 910/15004/18 до 11.02.2019.

11.02.2019 через канцелярію суду надійшли заперечення позивача на письмові пояснення та заява про залишення без розгляду частини позовних вимог.

11.02.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 11.02.2019 підтримав подану ним заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, відповідно до якої, користуючись своїми процесуальними правами, просить суд розірвати інвестиційний контракт № 40-іі/04 від 30.09.2005, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі"; стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані внаслідок невиконання (порушення виконання) інвестиційного контракту № 40-іі/04 від 30.09.2005 в розмірі 231 447 575,35 грн, що станом на 10.09.2018 за офіційним курсом НБУ становить 8 188 493,32 дол. США, - реальні збитки; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з суми сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 прийнято заяву позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, постановлено проводити підготовче провадження у справі № 910/15004/18 в розумні строки, підготовче судове засідання відкладено на 27.02.2019.

22.02.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

25.02.2019 відповідачем подано до канцелярії суду додаткові документи із заявою про поновлення пропущеного строку.

27.02.2019 позивачем подано до канцелярії суду клопотання про долучення додаткових документів.

У підготовчому судовому засіданні 27.02.2019 судом було оголошено перерву до 01.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 було закрито підготовче провадження, призначено справу № 910/15004/18 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 27.03.2019 та надано відповідачу право подати до матеріалів справи письмові пояснення в строк до 22.03.2019.

20.03.2019 через автоматизований відділ документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшли письмові пояснення.

27.03.2019 до суду від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

У призначене судове засідання 27.03.2019 позивач не направив свого представника, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним підписом уповноваженого представника в розписці від 01.03.2019 та рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення 11.03.2019. Разом з тим, судом розглянуте клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відмовлене в його задоволенні з огляду на нижче викладене.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи обґрунтоване тим, що представник - ОСОБА_2, який обізнаний з матеріалами справи не має можливості взяти участь в судовому засіданні в зв'язку із необхідністю участі в судовому засіданні Київського апеляційного суду по справі № 757/8707/19-к.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Положеннями статті 202 ГПК України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відкладення розгляду справи може бути вчинено судом лише у межах строків встановлених ГПК України.

У той же час, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).

Згідно статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Початком розгляду справи № 910/15004/18 по суті є 01.03.2019 (ухвала від 01.03.2019), а тому останній день розгляду припадає на 01.04.2019. Межі строку з 27.03.2019-01.04.2019 (5 календарних днів) є недостатніми для відкладення розгляду справи та повідомлення сторони в спосіб, передбачений процесуальним законом.

Відповідно до частини 1 статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 ГПК України).

Судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Водночас, за приписами частини 2 статті 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Беручи до уваги, обмеженість строку розгляду даного спору, а також той факт, що відсутні обставини неможливості здійснення розгляду справи в судовому засіданні 27.03.2018 за відсутності представника позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Інвестора.

У судовому засіданні 27.03.2019 судом розглянуті подані позивачем додаткові пояснення та залишено їх без розгляду з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Судом вище вказано, що ухвалою суду від 01.03.2019 підготовче провадження в справі № 910/7255/18 було закрите, а строк надання пояснень до 22.03.2019 судом був встановлений для відповідача.

Водночас, позивачем, при поданні до суду додаткових пояснень від 27.03.2019 не було надано обґрунтованих причин неможливості надання таких документів до суду у підготовчому засіданні.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, додаткові письмові пояснення позивача залишаються без розгляду.

Надалі в судовому засіданні 27.03.2019 суддею, з метою дотримання положень процесуального закону, а саме частини 6 статті 202 ГПК України, оголосила стислий зміст позовної заяви, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.02.2019, та наявних в матеріалах справи письмових пояснень.

Представник Товариства у призначеному судовому засіданні проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2005 між ТОВ "Торг-Альянс", як замовником, та Закритим акціонерним товариством "Астрон -Фонд" (далі - ЗАТ "Астрон-фонд") був укладений інвестиційний контракт №70/АФ-5/05 на інвестування у не житлове будівництво по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва (далі - контракт), відповідно до умов якого з урахуванням додаткової угоди 1 від 12.07.2005 замовник зобов'язався своїми силами і засобами, за рахунок коштів ЗАТ "Астрон-фонд", збудувати і передати інвестору частину офісної споруди з усією інфраструктурою, що знаходиться по вул. Госпітальній, 12-Ж, яка фінансується інвестором і передається йому у власність, а інвестор зобов'язується забезпечити відповідне фінансування зазначеного об'єкту фінансування та прийняти його у власність на умовах цього контракту та інших угод, що будуть укладені сторонами у майбутньому, та будуть спрямовані на досягнення мети, що є предметом цього контракту.

На виконання умов контракту згідно протоколу погодження договірної ціни №1 від 08.07.2005 до Контракту ЗАТ "Астрон-фонд" у період з 08.07.2005 по 14.09.2005 було перераховано на користь Замовника, в якості інвестицій, грошові кошти у загальному розмірі 2 515 611,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 501 від 08.07.2005, № 502, № 503 від 11.07.2005 та № 576 від 14.09.2005, та згідно обмінного курсу на дату кожного платежу в загальному розмірі становить 435 643,56 доларів США.

30.09.2005 між ТОВ "Торг-Альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестіндустрія" (після зміни найменування згідно п. 1.1 Статуту - ТОВ "Українські Готелі"), як Інвестором, був укладений інвестиційний контракт №40-іі/04 на інвестування у не житлове будівництво по вулиці Госпітальній, 12-Ж в Печерському районі м. Києва (далі - інвестиційний контракт).

Відповідно до пунктів 8, 10 розділу 1 інвестиційного контракту комплекс - це офісна споруда з усією інфраструктурою, що знаходиться по вул. Госпітальна, 12-Ж; об'єкт інвестування - частина комплексу, яка фінансується Інвестором і передається йому у власність.

Положеннями пункту 2.1 інвестиційного контракту встановлено, що за цим контрактом замовник зобов'язується від свого імені, за рахунок коштів Інвестора, укласти угоди на будівництво Об'єкта інвестування, організувати роботи по будівництву Об'єкта інвестування та здати об'єкт по акту Державній комісії. Інвестор зобов'язується забезпечити відповідне інвестування зазначеного Об'єкта інвестування та прийняти його у власність на умовах цього контракту та іншими угодами, що будуть укладені сторонами у майбутньому, та будуть спрямовані на досягнення мети, що є предметом цього контракту.

Згідно із пунктами 2.2.1, 2.2.2 інвестиційного контракту Інвестор зобов'язується сплатити на рахунок замовника 100 (сто) відсотків загальної вартості Об'єкта інвестування, передбачених Протоколом погодження договірної погодженої ціни № 1 від 30.09.2005, через установи банків, для інвестування капітального будівництва комплексу на умовах цього контракту та графіка фінансування. Інвестор сплачує грошові кошти у розмірі встановлених сторонами у Протоколі погодження договірної ціни №1 від 30.09.2005 на інвестування Об'єкта інвестування комплексу, збудованого в майбутньому замовником, згідно з проектною документацією, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 1163 від 05.11.2003 та дозволу на виконання будівельних робіт №1121-Пч/Р від 20.08.2004, на земельній ділянці по вулиці Госпітальній, 12-Ж в місті Києві, виділеній замовнику на підставі пункту 47 рішення київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646.

Відповідно до пункту 2.2.4 Інвестиційного контракту вартість одного квадратного метра площі Об'єкта інвестування, встановлюється сторонами на момент укладення контракту та визначена у Протоколі погодження договірної ціни № 1 від 30.09.2005.

Положеннями пункту 2.2.5 інвестиційного контракту сторонами погоджена характеристика Об'єкта інвестування, відповідно до якої Об'єкт інвестування поділяється згідно призначення на площі паркінга, площі вестибюля та офісні площі.

За змістом пунктів 3.3, 3.4 інвестиційного контракту Інвестор має право в односторонньому порядку розірвати контракт в разі зупинки будівництва комплексу більше чим на 90 днів. У цій ситуації замовник повинен повернути внесені Інвестором кошти на будівництво комплексу на протязі 30 днів з моменту зупинки будівництва комплексу, а також сплатити 30 відсотків річних на суму отриманих інвестицій. Замовник має право в односторонньому порядку розірвати контракт в разі затримки графіка інвестування більше чим на 90 днів і повернути на протязі 30 днів, з моменту письмового оповіщення Інвестора суму внесених ним інвестицій, або після завершення будівництва комплексу передати площі із розрахунку вартості 1 квадратного метру, визначеної Протоколом договірної ціни №1 від 30.09.2005.

Згідно із пунктом 4.1.2 інвестиційного контракту Інвестор зобов'язаний сплатити вартість Об'єкту інвестування на рахунок замовника у строки, передбачені цим контрактом та Протоколом погодження договірної ціни № 1 від 30.09.2005.

Пунктами 4.2.6, 4.2.8 інвестиційного контракту встановлено, що сума, вказана в Протоколі погодження договірної ціни №1 від 30.09.2005, що є невід'ємною частиною цього контракту, перераховується частинами на розрахунковий рахунок замовника, згідно графіка фінансування. Термін будівництва встановлюється розрахунками на основі підрядних договорів, однак не перевищує 30 місяців з дня отримання першого траншу інвестиції.

Відповідно до пункту 5.2 інвестиційного контракту замовник гарантує, що на момент здійснення інвестором інвестицій в Об'єкт інвестування згідно Протоколу погодження договірної ціни №1 від 30.09.2005, він отримав усі відповідним чином оформлені документи, які необхідні для початку проведення робіт пов'язаних з будівництвом Об'єкту інвестування та погодив їх з усіма необхідними державними органами та службами. У разі призупинення будівельних робіт, з приводу невідповідності цих документів нормам діючого законодавства, замовник відшкодовує Інвестору усі збитки, які були заподіяні зупинкою будівництва.

Положеннями пунктом 5.7 інвестиційного контракту встановлено, що у разі не внесення Інвестором грошових коштів за цим контрактом та Протоколом погодження договірної ціни № 1 від 30.09.2005 у встановлений строк відповідно до пункту 4.2.6, даний контракт та Протокол погодження договірної ціни № 1 від 30.09.2005, вважаються неукладеними.

Згідно із пунктом 7.6 інвестиційного контракту сторони погодились, що інвестиції, внесені ЗАТ "Астрон-Фонд" в будівництво будівлі по вул. Госпітальна, 12-Ж згідно умов інвестиційного контракту №70/АФ-5/05 від 07.07.2005 зараховується Інвестору, як Інвестиція в Об'єкт інвестування, а інвестиційний контракт №70/АФ-5/05 від 07.07.2005 з моменту підписання даного контракту, вважати анульованим.

Додатком до інвестиційного контракту від 30.09.2005 сторонами погоджено Протокол погодження договірної ціни №1 (надалі - Протокол) відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 якого сторони домовились, що вартість Об'єкта інвестування у комплексі, що буде збудований по вул. Госпітальній, 12-Ж становить 63 000 000,00 (шістдесят три мільйони гривень), в тому числі ПДВ - 10 500 000,00 (десять мільйонів п'ятсот тисяч гривень). Вартість 1 квадратного метру площі становить 8 998,71 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 71 копійок), в т.ч. ПДВ складає 1 499,78 гривень, а в еквіваленті в доларах США становить 1 781,92 за 1 квадратний метр площі, в тому числі ПДВ. Вартість Об'єкта інвестування, що буде збудований по вул. Госпітальній, 12-Ж становить 12 475 247,50 доларів США, у разі падіння курса гривні до долара США, вартість Об'єкта інвестування перераховується по діючому курсу на дату перерахування на рахунок замовника. Вартість Об'єкта інвестування не може бути нижче визначеної - 12 475 247,50 доларів США. Розрахунки здійснюються виключно у національній валюті України.

23.04.2007 сторонами була укладена додаткова угода,якою вони погодили зміну назву Інвестора з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестіндустрія» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські готелі».

10.01.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до інвестиційного контракту, відповідно до пункту 1 якої сторони домовились про зміну інвестиційних зобов'язань Інвестора, а саме: скорочення об'єму інвестицій до 8 000 000 (вісім мільйонів) доларів США, в гривневому еквівалентів, що становить по курсу НБУ станом на дату підписання даної додаткової угоди 40 400 000,00 (сорок мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.) грн. Сторони домовились про відповідне скорочення до вищевказаної суми зобов'язань замовника, пов'язаних з об'ємами будівництва, а саме: замовник зобов'язується забезпечити виконання "нульового циклу" - облаштувати фундамент офісної споруди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Ж (п. 2).

У подальшому, додатковою угодою № 4 до інвестиційного контракту від 19.03.2008 сторонами погоджено, що додаткову угоду № 3 від 10.01.2008 вважати такою, що втратила свою силу, після підписання цієї додаткової угоди у зв'язку із домовленістю сторін викладених нижче.

Так, пунктом І додаткової угоди № 4 сторони передбачили, що у разі можливого взаємно погодженого сторонами продажу офісної споруди по вулиці Госпітальна, 12-Ж в Печерському районі міста Києва на стадії завершених будівництвом робіт по буронабивного шунту та виїмки ґрунту з котловану, а також буро набивних паль фундаментів з фундаментною плитою, у подальшому «Об'єкт реалізації»:

Підпункт 1.1. сторона 2 (Інвестор) завершит інвестування Об'єкта реалізації у гривнях, до суми еквівалентної 8 000 000,00 доларів США та отримає право на пропорційну участь (але не менше вказаної у пункті 1.4 цього протоколу) від суми продажу Об'єкта реалізації за ціною не менше 65 000 000,00 доларів США, а сторона 1 (Товариство) приймає зустрічне зобов'язання забезпечити завершення етапу будівництва встановленням фундаментної плити.

Підпункт 1.2. частина сторони 2 (Інвестор) в Об'єкті реалізації складає 10 909,00 квадратним метрів загальної площі, з яких: - 7 (сім) офісних поверхів загальною площею 7 764 квадратних метрів; - 2 645 квадратних метрів - допоміжні площі, у тому числі 42 паркувальних місць; - 500 квадратних метрів - комерційно-допоміжних площ на першому поверсі.

Підпункт 1.3.у тому числі: 1 000 000 доларів США - компенсація за короткострокове вилучення частини коштів на будівництво офісу за адресою: місто Київ, вулиця Госпітальна, 2-в.

Підпункт 1.4. загальна сума, що належить стороні 2 (Інвестор) при продажі вищевказаної офісної споруди становить не менше еквіваленту 26 000 000 доларів США.

Пунктом ІІ додаткової угоди № 4 сторони погодили, що у разі продовження будівництва офісної будівлі по вулиці Госпітальна, 12-Ж в Печерському районі міста Києва:

Підпункт 2.1 сторона 1 (Товариство) надає стороні 2 (Інвестор) можливість про інвестувати 10 909,00 квадратним метрів загальної площі, з яких: - 7 (сім) офісних поверхів загальною площею 7 764 квадратних метрів; - 2 645 квадратних метрів - допоміжні площі, у тому числі 42 паркувальних місць. Загальна сума інвестицій, включаючи раніше здійснені інвестиції, буде складати 17 757 000,00 Євро, в тому числі ПДВ 2 914 500 Євро. Із розрахунку вартості 1 квадратного метра залаьних площ 1 680,00 Євро, у тому числі ПДВ - 280,00 Євро.

Підпункт 2.2 крім того: - сторона 1 (Товариство) компенсує стороні 2 (Інвестор) 1 000 000,00 доларів США, за короткочасне вилучення частини коштів на будівництво офісу за адресою: місто Київ, вулиця Госпітальна, 2-В; - сторона 1 (Товариство) передає стороні 2 (Інвестор) безоплатно 500 (п'ятсот) квадратних метрів - комерційно-допоміжних площ на першому поверсі у комплексі, що будується за адресою місто Київ, вулиця Госпітальна, 12-Ж.

Підпункт 2.3. строк будівництва 18 (вісімнадцять) місяців з моменту встановлення фундаментної плити.

Звертаючись із даним позовом до суду, Інвестор зазначає, що ним були виконані в повному обсязі договірні обов'язки, безпосередньо на виконання спірного інвестиційного договору позивач перерахував на користь відповідача 8 188 493,32 доларів США в якості інвестицій. На підтвердження вказаного разом із позовною заявою Інвестором були надані платіжні доручення.

Водночас, позивач зазначає, що Товариством були порушені умови інвестиційного контракту, зокрема, не виконано п.п. 4.2.1., 4.2.2., 4.2.4., 4.2.5. п. 4.2 Інвестиційного контракту, відповідно до яких Замовник зобов'язаний:

- збудувати і передати у власність Інвестору Об'єкт інвестування на умовах, передбачених Інвестиційним контрактом та додатками до нього;

- протягом 10 днів після повної сплати видати Інвестору «Довідку про інвестування 100 (ста) відсотків площ Об'єкта інвестування»;

- надавати Інвестору інформацію, що стосується питань будівництва.

Позивач стверджує, що такі дії відповідача є істотним порушенням договору, у зв'язку із чим Інвестор набуває права в судовому порядку розірвати інвестиційний договір та стягнути збитки внаслідок розірвання договору, які за розрахунком позивача складають 231 447 575,35 грн, що станом на 10.09.2018 за офіційним курсом НБУ становить 8 188 493,32 доларів США.

При цьому, як на підтвердження неналежного виконання відповідачем умов інвестиційного договору, Інвестор посилався на інформацію, яка мала бути вказана у листах Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю та творчої архітектурної майстерні «М. Жаріков», які в свою чергу мав би отримати суд внаслідок здійснення відповідних запитів.

Відповідач не погоджується із позицією Інвестора та зазначає, що фактично, укладений інвестиційний договір має поєднує в собі також договір підряду. Водночас, уклавши додаткову угоду № 4 від 19.03.2008 до інвестиційного договору сторони не погодили такі істотні умови договору будівельного підряду, як предмет договору, терміни будівництва, договірну ціну. При цьому, Товариство зазначає, що оскільки саме через істотні умови договору сторони конкретизують свої права та обов'язки, відповідач не може здійснювати будівництво. Товариство зазначає, що зазначені Інвестором обставини, які свідчать про порушення відповідачем умов укладеного інвестиційного договору є помилковими, оскільки між сторонами не погоджено предмет договору - зобов'язання відповідача тільки облаштувати фундаментну плиту або здійснити будівництво офісної будівлі; строки початку та закінчення робіт, зокрема з облаштування фундаментної плити; договірну ціну, яка залежить від обсягу будівництва, який є неузгоджений сторонами. Таким чином, заперечення Товариства фактично зводяться до того, що воно не могло порушити договірні обов'язки, оскільки такі обов'язки не є узгодженими сторонами. Разом з тим, відповідач не погоджується із твердженнями Інвестора про належне і повне виконання останнім умов інвестиційного договору в частині внесення інвестиційних платежів в розмірі 8 188 493,32 доларів США (у гривневому еквіваленті 42 064 201,70 грн), яке в свою чергу вказано у судових рішеннях у справі № 48/67. Заперечення Товариства ґрунтуються на тому, що загальна суму перерахованим позивачем грошових коштів становить 40 085 611,70 грн, що також підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання договору), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, об'єкти житлового будівництва, інші об'єкти власності, а також майнові права (стаття 2 Закону).

За змістом статті 7 цього Закону (у відповідній редакції) всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону).

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15 (пункт 7.10-7.13).

Дослідивши зміст інвестиційного договору, наявного у матеріалах справи, враховуючи додаткову угоду № 4, суд дійшов висновку про те, що спірний правочин містить у собі ознаки договору будівельного підряду.

За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 875 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦКУ договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотним у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визначають зміст договору будівельного підряду та його особливості.

Істотні умови договору є також ті умови, що відзначені законом, які істотні або є необхідними для даного договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 188 ГК України).

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/6690/17.

Суд відзначає, що умовами спірного інвестиційного договору (пункт 3.3) сторони погодили право Інвестора на розірвання договору, а саме - у разі зупинки будівництва комплексу більше чим на 90 днів.

Водночас, за приписами 539 ЦК України альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Зі змісту додаткової угоди № 4 слідує, що за наслідками її укладання сторони фактично вчинили новацію в частині предмету інвестиційного договору, передбачивши альтернативне зобов'язання.

Законодавець визначає новацію, як припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (частина 2, 4 статті 604 ЦК України).

Таким чином, при вирішенні питання про наявність підстав у Інвестора на розірвання спірного інвестиційного договору необхідним є встановлення моменту, з якого слід вираховувати строк прострочення виконання зобов'язання, а також виконання якого саме зобов'язання було погоджено сторонами.

За приписами 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Так, пунктом І додаткової угоди сторони погодили виконання зустрічного зобов'язання у разі продажу офісної споруди на стадії завершених будівництвом робіт по буронабивному шунту та виїмки ґрунту з котловану, а також буро набивних паль фундаментів з фундаментною плитою, яке полягає в тому, що Інвестор здійснити доінвестування у валюті гривня, до суми, еквівалентної 8 000 000,00 доларів США, а Товариство - забезпечить завершення етапу будівництва встановленням фундаментної плити. При цьому, сторонами умовами пункту І не було погоджено строків, протягом яких таке зустрічне зобов'язання мало бути виконане.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що загальна сума внесених грошових коштів позивачем на рахунок відповідача становить 40 085 611,70 грн, що згідно курсу НБУ на дату кожного платежу становить 7 935 389,87 доларів США. Тобто вказане свідчить, що Інвестор зі своєї сторони не виконав, обумовлене пунктом І додаткової угоди № 4, зобов'язання в повному обсязі.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача щодо суми проінвестованих грошових коштів, яка становить 8 188 493,32 доларів США та підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 у справі № 48/67, з огляду на наступне.

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Не надається преюдиціального значення також обставинам, зазначеним: у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах) та у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин).

З огляду на вказане, беручи до уваги, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 у справі № 48/67 було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2011, у суду відсутні обставини вважати суму перерахованих грошових коштів встановленою обставиною, яка не потребує доведенню в межах розгляду цієї справи.

Таким чином, відсутність належних доказів у підтвердження обставин, щодо здійснення позивачем належного виконання свого зустрічного обов'язку в частині доінвестування не створю Товариству наслідків невиконання ним свого обов'язку щодо забезпечення завершення етапу будівництва встановленням фундаментної плити. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що вимагати виконання іншою стороною свого обов'язку позивач має право лише у разі виконання ним свого обов'язку, як то передбачено приписами частини 4 статті 538 ЦК.

Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, беручи до уваги встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання, передбачене пунктом І додаткової угоди № 4, оскільки вказаним пунктом сторонами не був обумовлений строк виконання зобов'язання та залежав виключно від виконання одна одною зі сторін свого зустрічного обов'язку.

Разом з тим, пунктом ІІ додаткової угоди сторони погодили альтернативне зобов'язання у разі продовження будівництва. За таких умов розмір інвестицій позивача обумовлений сумою 17 487 000,00 Євро. Строк будівництва обумовлений сторонами у 18 місяців з моменту встановлення фундаментної плити.

У межах розгляду цієї справи суд, застосовуючи процесуальні інструменти, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з'ясував, що сторонами не було погоджено умови та порядок встановлення фундаментної плити. Вказане також вбачається із наявних у матеріалах справи документів, крім того сторонами не надано до суду будь-яких відомостей про укладення будь-яких правочинів між ними та із третіми особами щодо виконання робіт по встановленню фундаментної плити.

Зі змісту частини 3 статті 612 ЦК України слідує, що кредитор може відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків від боржника лише у разі, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора.

Водночас, у цьому спорі позивачем належними та допустимими доказами не доведені обставини щодо домовленостей сторін про предмет зобов'язань, тобто між сторонами не досягнута згода щодо результату виконання ними договірного обов'язку та строків такого виконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Беручи до уваги викладене, з огляду на положення статті 651 ЦК України та з урахуванням суті правовідносин між сторонами, невиконання Товариством обов'язку в обумовлені строки, не може вважатися достатньою правовою підставою для розірвання інвестиційного договору, оскільки Інвестором та Товариством не було досягнуто згоди щодо предмету спірного правочину та строків його виконання, доказів протилежного сторонами до суду не надано.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (стаття 236 ГПК України).

Керуючись вказаним, суд вважає за необхідне зазначити, що наявні в матеріалах справи листи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 073-9892 від 17.10.2018, Департаменту містобудування та архітектури № 055-16984 від 28.12.2018 та архітектора ОСОБА_1 Л від 27.12.2018 не є належними доказами у підтвердження факту неналежного виконання відповідачем свого обов'язку з будівництва офісної спору. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що по-перше, сторонами було змінено первісне зобов'язання шляхом укладення додаткової угоди № 4, а по-друге, вказані документі лише засвідчують факт відсутності реєстраційних дій щодо офісної будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Госпітальна 12-Ж в Печерському районі.

За приписами частини 1 та 5 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Разом з тим, встановивши відсутність правових підстав розірвання інвестиційного договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення збитків. При цьому суд відзначає, що сума збитків, заявлених до стягнення має бути підтверджена належними та допустимим доказами.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимога Інвестора про розірвання інвестиційного договору та стягнення збитків, як наслідків розірвання такого договору, задоволенню не підлягає.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" про розірвання інвестиційного контракту та стягнення збитків у розмірі 23 447 575,35 грн, що станом на 10.09.2018 за офіційним курсом НБУ становить 8 188 493,32 дол. США, - відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.04.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ