Постанова № 81034266, 09.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019 Справа №607/6276/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Лобач І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 серія ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме у тому, що він 06 березня 2019 року о 21 год. 20 хв. 24 с., керуючи автомобілем «Renault Megane», р.н. BO 6578 ВН, вулицею Микулинецька, 82 у м. Тернополі, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 ґ ОСОБА_5 дорожнього руху (далі ПДР). Також цією постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 06 березня 2019 року він, рухаючись вулицею Микулинецька у Тернополі та наближаючись до регульованого пішохідного переходу, помітив, що світлофор подав спочатку зелений миготливий сигнал, а потім жовтий. Перед зазначеним пішохідним переходом відсутня дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія), однак встановлений дорожній знак 5.62 «Місце зупинки», тому у разі подання світлофором заборонного сигналу, водіям слід зупинитись не ближче 10 метрів до нього. Зрозумівши, що швидкість керованого ним автомобіля не дає йому змоги зупинити автомобіль у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, без застосування екстреного гальмування, позивач прийняв рішення продовжити рух. При цьому він переконався у тому, що безпека дорожнього руху буде збережена. Вчиняючи такі дії, позивач керувався пунктом 8.11 ПДР, яким визначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих ОСОБА_5, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Про зазначені обставити, позивач вказав поліцейському на місці складення спірної постанови, коли спочатку пояснив, що ПДР не порушував, а після перегляду відеоматеріалів зазначив, що не мав можливості зупинити автомобіль у визначеному законом місці перед світлофором, однак інспектор такі пояснення залишив поза увагою та притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

21 березня 2019 року позивач ОСОБА_2 подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких, окрім доводів, викладених у позовній заяві, просить суд взяти до уваги висновки Верховного Суду, що стосуються правовідносин, аналогічних до тих, з яких виник спір у зазначеній справі, зокрема, у постанові від 25 липня 2018 року (справа № 183/2042/17 (2-а/183/131/17). Щодо доказів позивач просить суд звернути увагу на те, що у спірній постанові міститься посилання на камеру ВО 00040, однак дана камера є нагрудною і не фіксувала діяння, котре ставиться позивачу у вину. На ній зафіксовано лише елементи розгляду справи про адміністративне правопорушення. Сама подія була зафіксована за допомогою іншого пристрою – відеореєстратора у службовому автомобілі працівників поліції, однак відомості про цей технічний засіб у постанові відсутні. Інших матеріалів, за допомогою яких поліцейський міг би спростувати посилання позивача на пункт 8.11 ПДР, він не здобув, а отже спірна постанова винесена ним передчасно та без повного з’ясування всіх обставин справи.

08 квітня 2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській областіна позов, у якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в повному обсязі. Додатково зазначає, що позивачу на місці зупинки працівниками поліції було роз'яснено причину зупинки, ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності та надано докази вчиненого ним правопорушення, а саме пред'явлено матеріали відеофіксації, що велася на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою з дотриманням вимог передбаченої законодавством процедури, за замістом відповідає статті 283 КУпАП. Відтак підстави вважати її протиправною відсутні. У якості доказу на підтвердження заперечень представник відповідача долучила до матеріалів справи диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського та з автореєстратора службового автомобіля, якими зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, процес розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 патрульної поліції в м. Тернополі Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад заперечень представника відповідача суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року, водій ОСОБА_2 06 березня 2019 року о 21 год. 20 хв. 24 с., керуючи автомобілем «Renault Megane», р.н. BO 6578 ВН, вулицею Микулинецька, 82 у м. Тернополі, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 ґ ОСОБА_5 дорожнього руху (далі ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ОСОБА_5 дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, тобто проїзд на заборонений сигнал світлофора.

На спростування заявленого позову і правомірності прийнятого рішення, ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача покликається на те, що у якості доказу на підтвердження заперечень надає до матеріалів справи диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського та з автореєстратора службового автомобіля, яким зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні судом проглянуто відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського DSJX300040_000040, яким зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інші матеріали, зокрема фрагменти відеозапису з автореєстратора службового автомобіля, які б вказували на факт порушення позивачем ОСОБА_5 дорожнього руху, в матеріалах справи відсутні та в судовому засіданні їх не здобуто. Відсутність належного відеозапису, який би підтверджував подію правопорушення не дає суду можливості встановити, що таке правопорушення мало місце. Обставини визнання правопорушення в ході розгляду справи, на що покликається представник відповідача, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_2 не погодився з прийнятим відносно нього рішенням та оскаржує його в судовому порядку, що свідчить про протилежне, а тому всі сумніви трактуються судом на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який ніяких доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав та доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у адміністративному правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, судом не здобуто, що свідчать про недоведеність ОСОБА_3 патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у даній категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнавати протиправними дії суб'єкта владних повноважень.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_2 в частині вимог про визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року до задоволення не підлягає.

Суд вважає, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 рокупро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., і закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 968639 від 06 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень – скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_3 патрульної поліції в Тернопільській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 09 квітня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_6