Ухвала суду № 81033574, 09.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11055/17

Провадження № 1-кп/592/87/19

УХВАЛА

09 квітня 2019 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання – Шипиленко О.Я., з участю прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186; ч. 1 ст. 296 КК України, -

встановив:

Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором було заявлене клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Захисник та обвинувачений заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов’язаний з позбавленням волі.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.

18.12.2018 р. під час судового розгляду суд обрав щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15.02.2019 р. включно.

11.02.2019 р. під час судового розгляду суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 12.04.2019 р. включно.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

При цьому, суд враховує той факт, що в провадженні суду знаходиться сім матеріалів кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186; ч. 1 ст. 296 КК України.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до шести років; має судимість за умисний корисливий злочин; на даний час тримається під вартою по іншому кримінальному провадженню; є достатньо підстав вважати, що існує ризик того, що перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження № 592/11055/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України його неодноразово було знову обґрунтовано обвинувачено у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186; ч. 1 ст. 296 КК України, які були скоєні під час судового розгляду кримінального провадження № 592/11055/17; ОСОБА_2 не працює, постійного джерела доходів не має, розлучений.

Вказані факти дають достатні підстави вважати, що його дії, як і сам ОСОБА_2, як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може залишити місце проживання, переховуватися від суду з метою уникнути взагалі відповідальності за скоєне; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, здобувати собі, як ніде не працююча особа, матеріальні засоби для існування; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. З огляду на викладене, суд вважає, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_2, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не буде запобігати ризикам, визначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначеним в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу від 18.12.2018 р., а тому необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого на строк до 07.06.2019 р. включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 Б, кв. 9, до внесення застави.

Дата закінчення дії ухвали суду про тримання під вартою – 07 червня 2019 року о двадцять четвертій годині.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 та ст. 182 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого наступні обов’язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз’яснити, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та буде вирішено питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій особі Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя В.Б. Князєв