Вирок № 8103318, 19.01.2010, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

копія

Справа № 1-2/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2010 року смт.Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

в складі головуючого- судді Грох Л.М.

при секретарі Венгер Л.А.,

з участю прокурора Яковенка О.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ярмолинці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого начальником відділу з продажу запчастин ДП ”Ніко-Чернівці”, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

встановив:

18 серпня 2006 року біля 08 год. 30 хв. на 218 км + 963,4 м автодороги Житомир–Чернівці в с. Соколівка Ярмолинецького району водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6, рухаючись в напрямку смт. Ярмолинці, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, яка склалася і допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем „ВАЗ-2106” д/н ВХ-0257-АА під керуванням водія ОСОБА_2

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Пасажири автомобіля ВАЗ-2106 д/н ВХ 0257АА ОСОБА_7, ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості; ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Крім того, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 та пасажирка цього ж автомобіля ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 заперечив свою вину у пред’явленому обвинуваченні і показав, що 18 серпня 2006 року він на власному автомобілі „Mitsubishi-Lancer” д/н СЕ-6705-АС разом з дружиною ОСОБА_3 виїхав з м. Чернівці і рухався в м. Хмільник на відпочинок. Біля 8.30 год., в’їхавши в с. Соколівка Ярмолинецького району, він рухався по правій смузі руху зі швидкістю 60-65 км/год. в сторону смт. Ярмолинці. По ходу його руху на правому узбіччі за примикаючою справа дорогою стояли кілька автомобілів, а можливо й один. Наближаючись до цього місця, десь за 150 метрів, він побачив на своїй смузі руху автомобіль „ВАЗ-2106”, який рухався йому назустріч. Потім цей автомобіль ВАЗ-2106 з’їхав на праве узбіччя по ходу його руху і зник з поля його зору на декілька секунд, оскільки видимість закривали автомобілі, що стояли на узбіччі. Далі автомобіль ВАЗ-2106 знову виїхав на проїзну частину, і рухаючись приблизно 40 км/год. та набираючи швидкість, почав перетинати його смугу руху по діагоналі, в напрямку своєї смуги руху. Побачивши виїжджаючий на шосе автомобіль ВАЗ-2106, який в цей момент став небезпекою для руху, він став гальмувати, не міняючи напрямок руху свого автомобіля. Зустрічний автомобіль ВАЗ-2106 також став гальмувати. Проте внаслідок нерівномірної дії гальм його (підсудного) автомобіль «повело» вліво і відбулося зіткнення. Не вбачає своєї вини у ДТП, причиною зіткнення транспортних засобів і наслідків ДТП вважає неправильні дії водія ОСОБА_2, який раптово виїхав з правого узбіччя в напрямку його руху, на порушення Правил дорожнього руху не пропустив його автомобіль, чим створив аварійну обстановку. Цивільні позови не визнав.

Проте вина підсудного у порушенні Правил дорожнього руху, внаслідок чого потерпілим були спричинені тяжкі та іншого ступеню тяжкості тілесні ушкодження доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що вранці 18.08.06 р. він на автомобілі ВАЗ-2106 д/н ВХ-0257-АА віз працівників обласного центру зайнятості на перевірку в смт. Віньківці. Поряд з ним у авто сидів ОСОБА_9 який у дорозі дрімав, ззаду - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В’їхавши в с. Соколівку, він вів автомобіль зі швидкістю 60 км/год. Рухаючись за поворотом на підйом в с. Соколівка, розминувся з вантажним автомобілем і тут побачив , що назустріч по його смузі руху зі значною швидкістю рухається автомобіль «Міцубіші». Він встиг лише скинути ногу з педалі газу і скерувати автомобіль дещо праворуч, намагаючись уникнути зіткнення. Жодних маневрів щодо з’їзду на ліве узбіччя (по ходу свого руху) та виїзду зустрічною смугою руху на свою смугу не виконував. Автомобілів на узбіччі зліва (по ходу руху його автомобіля) не було. Уточнивши позовні вимоги, остаточно просив стягнути з підсудного 708,21 грн. матеріальної шкоди та 102500 грн. відшкодування моральної шкоди.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 показали, що на момент ДТП дрімали, сидячи в авто, тому не можуть сказати, за яких обставин сталося зіткнення. В дорозі, в т.ч. безпосередньо перед зіткненням, водій ОСОБА_2 не робив якихось різких маневрів, які б привернули їхню увагу та змусили сконцентруватися на дорозі.

Аналогічні показання в судовому засіданні 14.06.07 р. (а.с.146-148 т.2) дала потерпіла ОСОБА_8

Показання цих потерпілих узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 на досудовому слідстві (протокол допиту від 19.08.06 р., а.с. 39, том 1) про те, що автомобіль ВАЗ 2106 рухався в межах своєї смуги руху в напрямку м. Дунаївці і ніяких маневрів не виконував; внаслідок виїзду автомобіля підсудного на смугу зустрічного руху між ними сталося зіткнення.

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві (протокол допиту від 03.09.06 р., а.с.41, том 1) також ствердила факт гальмування автомобіля підсудного та виїзд його на зустрічну смугу руху, що підтверджується і протоколом відтворення обстановки і обставин події з її участю (а.с. 170-174, т.2).

Показання цих свідків в суді оцінюються критично та не беруться до уваги, оскільки є суперечливими, при цьому не містять обґрунтованої причини відмови від своїх показань, даних під час досудового слідства.

Об’єктивно вина підсудного підтверджується даними протоколу огляду місця події від 18.08.06 р., схеми та фототаблиць до нього (а.с.3-11, т.1), згідно яких вбачається, що зіткнення автомобілів ВАЗ-2106 та «Міцубіші» відбулося в межах зустрічної смуги руху для останнього ближче до узбіччя.

Водночас зазначені докази спростовують твердження підсудного, що два сліди гальмування, виявлені в ході огляду місця події, зліва від лівої бокової частини автомобіля НОМЕР_2 (відстань від правого сліду до лівого переднього колеса автомобіля ВАЗ-2106 становить 0,6 м; до заднього лівого колеса цього автомобіля – 0,9 м ) являються слідами гальмування цього автомобіля. Так, протокол огляду місця події не містить даних щодо сліду (слідів) бокового юзу – ковзання, які б свідчили про переміщення автомобіля ВАЗ-2106. Крім того, у схемі пригоди, з якою погодилися, підписавши її, усі присутні, в тому числі й ОСОБА_6, під умовними позначеннями 4, 5 вказано лівий та правий сліди гальмування автомобіля «Міцубіші», під позначенням 6 вказано – «сліди гальмування» - без зазначення їх належності автомобілю ВАЗ-2106.

Водночас за логікою речей місце завершення слідів гальмування має відповідати місцю зіткнення транспортних засобів. Проте, як вбачається з фототаблиць (а.с. 6, 7, 9, 11, том І), схеми пригоди (а.с. 5, том І), в місці закінчення слідів гальмування, які за версією підсудного належать автомобілю ВАЗ-2106, немає жодних ознак зіткнення (чисте асфальтобетонне покриття з нашаруванням порошку внаслідок застосування порошкового вогнегасника після ДТП), натомість уламки деталей та частин автомобілів, осип бруду знаходяться перед передніми частинами автомобілів, що зіткнулися, на лівій смузі руху та на лівому узбіччі ( з огляду в сторону смт. Ярмолинці), що зафіксовано і протоколом огляду місця події (а.с.3-4, т.1).

При цьому осип ґрунту за заднім лівим колесом автомобіля «Міцубіші» (а.с.9 т.1) свідчить, що після зіткнення він залишився практично в тому ж місці, де був первинний контакт з ВАЗом, який за масою важчий. Їхня кінетична енергія пішла на деформацію деталей кузова, на взаємопроникнення та роз’їзд без бокового переміщення, що об’єктивно підтверджується відсутністю слідів бокового юзу, ковзання, переміщення.

Згідно протоколу огляду місця ДТП відстань між слідами гальмування довжиною 8 м та 6,5 м становить 1,35 м, при цьому не вказано, замірялася ширина колії чи відстань між внутрішніми краями гальмівних слідів, заміри здійснювалися перпендикулярно до слідів чи до осьової дорожньої розмітки, як відображено на схемі пригоди. Наведені питання суду не вдалося з’ясувати і шляхом допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 – учасників огляду місця події, які дали з цього приводу суперечливі показання.

З метою визначення ширини колії, ширини протектора шин ВАЗа судом давалося доручення щодо огляду автомобіля, в ході якого (протоколи огляду від 08.01.09 р., 17.12.09 р., а.с. 113-119, т.3; 113-116 т.4) встановлено, що ходова частина автомобіля деформована внаслідок ДТП, відтак дані щодо ширини колії задніх коліс автомобіля є спотвореними, ширину колії передніх коліс неможливо визначити внаслідок пошкоджень.

Згідно технічних характеристик автомобіля ВАЗ-2106 колія передніх коліс при стандартних дисках 5Jх13 Н2 ЕТ29 складає 1365 мм, задніх – 1321 мм. Таким чином колія передніх коліс автомобіля ВАЗ-2106 д/н ВХ 0257АА при встановлених на ньому легкосплавних дисках 5,5х13 4/98 ЕТ35, що підтверджується податковою накладною від 24.11.05 (а.с.100 т.3), актом списання від 26.06.06 р. (а.с.99 т.3) та протоколом огляду автомобіля від 17.12.09 р. (а.с.113-116 т.4) за різниці у вильоті 6 мм ЕТ (35-29) складає 1359 мм, колія задніх коліс – 1315 мм. Ці дані в будь-якому випадку не узгоджуються з даними протоколу огляду місця події щодо відстані між слідами гальмування (1,35 м) і спростовують твердження підсудного про залишення їх автомобілем ВАЗ-2106 д/н ВХ 0257АА.

Нарешті при виготовленні на міліметровому папері у відповідному масштабі копії схеми ДТП відповідно до даних протоколу огляду місця події (а.с.130 т.4) встановлено, що гальмівні сліди довжиною 8 м і 6,5 м не являються паралельними і сходяться «клином» - так, різниця в ширині колії на початку слідів та на їх закінченні складає 15 см (1,50 м - 1,35 м). Гальмівні сліди, які згідно схеми пригоди (додатку до протоколу огляду місця події) належать автомобілю «Міцубіші», також не є паралельними і сходяться «клином», ширина колії на їх початку складає 1,85 м, в кінці – 1,20 м. Виходячи з цього та приймаючи до уваги, що згідно протоколу огляду місця події слід довжиною 18,8 м тягнеться до заднього лівого колеса автомобіля «Міцубіші», а слід довжиною 10,2 м тягнеться до задньої правої частини автомобіля, суд приходить до висновку, що слід довжиною 10,2 м не належить автомобілю «Міцубіші», а залишений іншим автомобілем. При цьому слід довжиною 10,2 м сходиться з слідом довжиною 6,5 м під кутом 1580, слід довжиною 18,8 м сходиться з слідом довжиною 8 м під кутом 1630. Наведене в сукупності вказує на те, що з досліджуваних слідів гальмування лише слід довжиною 18,8 м є слідом гальмування лівого заднього колеса автомобіля «Міцубіші», інші сліди залишені автомобілями, які не мають стосунку до цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Наявність лише одного сліду гальмування «Міцубіші» внаслідок спрацювання тільки лівого заднього колеса узгоджується з поясненнями підсудного щодо причин неконтрольованого виїзду автомобіля на зустрічну смугу руху.

Факт контактування передньої частини автомобіля «Міцубіші» ((по центру) з лівим кутом передньої частини автомобіля ВАЗ-2106 в момент зіткнення, що з очевидністю вбачається з розташування автомобілів після зіткнення згідно виготовленої копії схеми місця пригоди в масштабі, підтверджується наявними пошкодженнями цих автомобілів, зафіксованих протоколами їх огляду від 18.08.06 (а.с. 12-19 т.1).

З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги висновок транспортно-трасологічної експертизи № 178 А від 19.10.06 р. (а.с. 89-101, том І) та висновок комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 35 А від 26.02.07 р. (а.с.146-152, том І) про те, що виявлені сліди гальмування на проїзній частині з лівого боку від автомобіля НОМЕР_3 могли йому належати, оскільки крім викладеного вище, в основу висновку покладено лише кут, під яким контактували автомобілі при умові, що спірні сліди гальмування – від автомобіля ВАЗ-2106, проте останнє не перевірено, так як належним чином не встановлено ширину колії, ширину протектора шин ВАЗа, і це предметом дослідження не було.

Суд оцінює критично і не приймає до уваги письмові докази в справі - висновок фірми «Інтерконсальт» № 2006-857 від 05.12.06 р. (а.с.169-180, том І) та висновок спеціаліста-автотехніка від 02.07.08 р. № 10 (а.с.49-58 т.3), а також висновок додаткової комісійної судової автотехнічної експертизи № 298 а від 8.10.07 р. (а.с.3-14 т.3), оскільки експертам надавалися спотворені, неправдиві вихідні дані про рух транспортних засобів «Міцубіші» та ВАЗ-2106 до зіткнення, які суперечили об’єктивній обстановці та фактичним обставинам справи.

Зокрема, хибним є висновок останньої експертизи (№ 298а від 08.10.07 р.) про те, що сліди гальмування, які були зафіксовані зліва від автомобіля ВАЗ 2106, були утворені колесами цього автомобіля. Як вбачається зі змісту висновку, а також показань допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_19ВА. та ОСОБА_20, при вирішенні цього питання вони приймали до уваги кут зіткнення і виходили з того, що ширина колії (щодо якої нема вихідних даних в постанові суду від 10.08.07 р.) відповідає технічним характеристикам цієї моделі ВАЗ (хоча, як встановлено судом, колії цього автомобіля не відповідають заводським характеристикам через встановлення легкосплавних дисків), а також існує слід зсуву шини колеса від центру проїзної частини до автомобіля ВАЗ-2106, який зафіксовано фототаблицями до протоколу огляду місця події (а.с.10, том І). Проте це слід зсуву не колеса по асфальту, а зсуву ганчірки по порошку, розпиленому порошковим вогнегасником, який застосовували при гасінні вогню на двигуні «Міцубіші», що підтвердили підсудний та свідок ОСОБА_18 З очевидністю колесо автомобіля не могло посунутись по порошку, так як він з’явився на дорожньому покритті після ДТП.

Суд не приймає до уваги і показання потерпілої ОСОБА_3, аналогічні показанням підсудного, дані протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 (а.с.45-50, т.1), оскільки вони спростовуються наведеними вище об’єктивними доказами у справі і суперечать об’єктивній обстановці, встановленій судом.

Факт спричинення внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді тупої закритої травми живота у вигляді чисельних розривів брижі тонкої та товстої кишки, 2-х розривів капсули печінки, гематоми правої долі печінки, розриву великого чепця, розриву малого сальника, а також інших ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 518 від 13.10.06 р. (а.с.106-108 т.1).

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 519 від 12.10.06 р. щодо ОСОБА_7 (а.с.112-114, т.1), № 582 від 15.11.06 р. відносно ОСОБА_8 (а.с.125-126, т.1), № 613 від 23.11.06 р. відносно ОСОБА_6 (а.с.131-133, т.1), № 614 від 24.11.06 р. щодо ОСОБА_3 (а.с.138-139, т.1), останні внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Факт заподіяння внаслідок ДТП ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 585 від 15.11.06 р. (а.с.119-121, т.1).

Оцінивши всі зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3, 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху.

Суд вважає, що підсудний проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечної швидкості та не врахував дорожню обстановку, яка склалася. При заокругленні дороги праворуч останній не рухався ближче до правого краю проїзної частини і побачивши, що автомобіль під гострим кутом рухається по своїх смузі руху в напрямку зустрічної смуги руху, застосував екстрене гальмування. Внаслідок спрацювання – гальмування - лише заднього лівого колеса автомобіля, автомобіль неконтрольовано виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося його зіткнення з автомобілем „ВАЗ-2106” д/н ВХ-0257-АА під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по своїй смузі руху ближче до правого її краю.

За таких обставин дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Підлягає виключенню така кваліфікуюча ознака як порушення правил експлуатації транспорту, оскільки в обвинуваченні, яке пред’являлося ОСОБА_6, такої ознаки злочину зазначено не було і суд позбавлений можливості вийти за межі пред’явленого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.275 КПК України.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, що позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, раніше не судимий, а також відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Таким чином покарання підсудному слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ст.286 ч.2 КК України.

Разом з тим, враховуючи позицію потерпілих щодо недоцільності відбуття покарання у вигляді позбавлення волі підсудним, а також особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, суд приходить до висновку про те, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому доцільно застосувати звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільні позови потерпілих до відповідача ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, оскільки останнім на час ДТП не було застраховано свою цивільно-правову відповідальність як власника транспортного засобу.

В позові до ЗАТ «Українська аграрно-страхова компанія», правонаступника ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра-Дніпро», залученої в якості співвідповідача у справі, слід відмовити, оскільки вона не є особою, яка має відповідати за позовом.

Суд визнає факт заподіяння моральної шкоди позивачам, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особи зазнали у зв’язку з ушкодженням власного здоров’я. Приймаючи до уваги глибину та тривалість фізичних і душевних страждань кожного з потерпілих, ступінь тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень та погіршення якості їхнього життя внаслідок цього, часткову втрату працездатності внаслідок отриманих ушкоджень потерпілими (ОСОБА_7 – на 40 %, ОСОБА_2 – на 10 %, що зумовило зміну ними місця роботи, порушення звичного укладу життя внаслідок неможливості виконувати свої обов’язки у попередньому обсязі), ступінь вини підсудного, його позицію щодо потерпілих протягом розгляду справи в суді, а також вимоги розумності та справедливості, суд визнає за можливе задовольнити позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди частково і визначити розмір відшкодування шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_7 - по 35000 грн., ОСОБА_8 – 15000 грн., ОСОБА_9 – 8000 грн.

Позов ОСОБА_2 в частині вимог про стягнення 708,21 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки відповідач не оспорював в суді факт понесення цих витрат, а також їх розмір.

Вимоги ОСОБА_7 щодо відшкодування вартості придбаних ліків в сумі 1439 грн. не підлягають задоволенню, оскільки згідно повідомлення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому від 22.12.09 р. № 2735 (а.с.117 т.4) останній виплачено 913,46 грн. за придбані ліки, і позивачкою не доведено, що вартість саме цих ліків не була вже оплачена відділенням Фонду. Вимоги в частині стягнення вартості профілактора Євмінова, ортопедичного комірця, витрат на доплерографію та томографію в сумі 1197 грн. та вартості пошкодженого майна (розбитого мобільного телефону, годинника, калькулятора) в сумі 1444 грн. підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_6 не оспорював в суді факт понесення цих витрат, а також їх розмір. Решта вимог ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за їх недоведеністю.

Позови ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди підлягають задоволенню в сумі 503,18 грн. та відповідно 238 грн. (витрати на придбання ліків, пошкодження та втрата речей), оскільки відповідач ОСОБА_6 не оспорював в суді факт понесення цих витрат, а також їх розмір. Решта вимог ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за їх недоведеністю.

Позов Хмельницького обласного центру зайнятості про стягнення 20651,14 грн. відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на представлені докази необхідності понесення таких витрат (а.с. 93-127, т.2).

Судові витрати в сумі 2884,34 грн. (вартість проведення експертиз) підлягають стягненню з підсудного відповідно до ч.2 ст.93 КПК України.

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_1 слід повернути законному володільцю ОСОБА_6 відповідно до ст.81 КПК України.

Підстав змінювати обраний запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

Визнати ОСОБА_6 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з позбавленням його права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

В силу ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Позови ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6:

- на користь ОСОБА_2 708,21 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 35000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, всього - 35708,21 грн.;

- на користь ОСОБА_7 2641 грн. матеріальної шкоди та 35000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, всього - 37641 грн.;

- на користь ОСОБА_8 238 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, всього - 15238 грн.;

- на користь ОСОБА_9 503,18 грн. матеріальної шкоди та 8000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди, всього - 8503,18 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Хмельницького обласного центру зайнятості, р/р 37173300901001 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЄДРПОУ 03491381 20651,14 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р 35228001000040 в УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, код – 25575309, призначення платежу – «за дослідження № 12-13» судові витрати в сумі 2507,72 грн.; на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області , р/р № 35227002000019 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, судові витрати в сумі 376,62 грн.

В позові до ЗАТ «Українська аграрно-страхова компанія» (правонаступник ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра-Дніпро») відмовити.

Речові докази по справі – автомобіль НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_6

Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу відносно засудженого залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений та на нього прокурором може бути внесено апеляційне подання до апеляційного суду Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя Л.Грох