Ухвала суду № 81032965, 17.01.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

1423/256/2012

н\п 4-с/490/158/2018

У Х В А Л А

17 січня 2019р. м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі - Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за скаргою

ОСОБА_1

на дії та рішення

державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

Жиголіна Дмитра Григоровича

про скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Жиголіна Д.Г., що виразилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу, виданого 24.07.2014р. Центральним районним судом м.Миколаєва у цивільній справі за заявою ОКП "Миколавоблтеплоенерно" про видачу наказу про стягнення заборгованості по оплаті вартості наданих ОКП "Миколавоблтеплоенерно" послуг.Заявник ОСОБА_1 вказує, що вказана постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню. Заявник вказує, що в оскаржуваній постанові боржником вказано її - ОСОБА_1. Проте судовий наказ на примусове виконання якого відкрито провадження та винесено оскаржувану постанову - виданий про стягнення з боржника ОСОБА_1, прізвище боржника вказано через букву "й". Скаржник вказує, що і місце проживання боржника вказано невірно: замість вул. Веселинівська -вказано вулицю Веселинківська, що також є неприпустимим. Заявник вказує, що в даному разі неможливо точно ідентифікувати боржника, а за таких обставин вказану постанову слід скасувати. Окрім цього, заявник вказує, що строк пред?явлення судового наказу до виконання становить один рік, а тому ОКП "Миколавоблтеплоенерно" подало наказ до примусового виконання з пропуском строку для такого пред?явлення, а тому державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у прийнятті даного виконавчого документа до виконання. В судовому засіданні представник скаржника вказані вимог підтримав в повному обсязі, просив постанову про відкриття провадження скасувати.

Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції представника в судове засідання не направив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належно, суд вважає за можливе розглянути дану скаргу у відсутності представника виконавчої служби.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 15.12.2017р.) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази.

Відповідно до ч.1ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції станомна 20.07.2014 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом року.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Судом встановлено, що Центральним районним судом м.Миколаєва 24.07.2014 р. видано судовий наказ згідно якого стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованість за надані послуги теплопостачання у розмірі 787 грн. 61 коп., суму інфляційних збитків - 143 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 56 грн. 76 коп., та по 31 грн. 36 коп. судового збору з кожного.

Судом досліджено оскаржувану постанову згідно якої державний виконавець Центрального вдділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Жиголін Дмитро Григорович 24.01.2018р. виніс постанову у ВП № 55624794 про примусове стягнення боргу за комунальні послуги з гр.. ОСОБА_1 - 1040,05 грн.

Отже, з часу набрання вказаним рішенням законної сили пройшло більше 4 років, а отже встановлений нормами ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в один рік строк для пред?явлення виконавчого листа для виконання сплив.

Скаржник та його представник не надали суду доказів того, що даний строк переривався чи судом, надавався строк для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Таким чином судом встановлено, що пред'явлення судового наказу від 22.07.2014 року до виконання відбувалось з порушенням строків, а також те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2018 року містить недоліки, а саме в написанні прізвища «ОСОБА_1 замість вірного «ОСОБА_1».

Отже, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого листа, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 24.07.2014р. у справі № 1423/256/2012 є неправомірнми, а тому скаргу слід задоволити.

Керуючись ст.ст.3,4,12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.386,387,388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

Постанову від 24.01.2018р. ВП №55624794 державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Жиголіна Дмитра Григоровича про відкриття виконавчого провадження №55624794 про примусове виконання судового наказу, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 24.07.2014р. у справі №1423/256/2012, - скасувати.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя