
Справа № 487/3364/18
Провадження № 2/487/205/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участі секретаря Гречаної А.Д., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кучерявої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И В:
01.06.2018 року до Заводського районного суду м. Миколаєва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання протиправними дій, посилаючись на протиправність дій працівників АТ «Миколаївобленерго» щодо складання Протоколу № 1587 від 14.05.2018 року засідання комісії філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 14.05.2018 року засідання комісії філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу складено відносно неї Протокол № 1587, але із зазначеним протоколом не згодна, оскільки члени комісії не прийняли до уваги та не відобразили факт в протоколі, що коли вона прибула в квартиру АДРЕСА_1, представники АТ «Миколаївобленерго» вже склали та повністю заповнили Акт про порушення № К 0587 від 10.05.2018 року, хоча повинні були її дочекатись та проводити перевірку та складати відповідний акт за її присутністю. Також члени комісії не прийняли до уваги та не відобразили факт в протоколі, що позивачу не було надано для ознайомлення відповідний наказ АТ «Миколаївобленерго» в м. Миколаєві про проведення перевірки , що вона повідомила, що 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 без письмової згоди позивача за договором оренди здає ОСОБА_4, який є співвласником вищевказаної квартири. Крім того, зазначила, що не могла відрізати дроти на лічильнику, оскільки не має доступу до власного житла з квітня 2018 року, через протиправні дії власника 1/3 частки квартири ОСОБА_4 та осіб ромської національності, які на даний момент там проживають. Позивач повідомляла працівникам АТ «Миколаївобленерго», які складали Протоколу № 1587 від 14.05.2018 року, що вона не має доступу до житла. Показання лічильника знімала у присутності дільничного інспектора, так як іншим способом не могла потрапити до своєї квартири. За спожиті послуги з електроенергії продовжувала платити, адже сподівалася повернутися до вищевказаної квартири.
Після складання Акту про порушення № К0587 від 10.05.2018 року та Протоколу № 1587 від 14.05.2018 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до керівництва АТ «Миколаївобленерго» з проханням розібратися в ситуації, що склалась. Проте члени комісії філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу та представники філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Воронцова К.В., Макаренко В.М. та Новіков Р.В. не прийняли до уваги її доводи та аргументи.
13.08.2018 року до суду представником відповідача Кучерявою Т.Ю. було надано відзив на позовну заяву, в якому остання посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», вказувала на факт укладання між ОСОБА_1 та відповідачем Договору про користування електричною енергією, а як наслідок, правові наслідки порушення умов договору. Згідно Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені Постановою КМУ від 27.07.1999 року № 1375 (діяли на момент виявлення порушення у позивача) споживач повинен дотримуватися норм чинного законодавства та умов Договору про користування електричною енергією, а у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акту свої зауваження. Так 10.05.2018 року працівниками АТ «Миколаївобленерго» була проведена технічна перевірка електроустановки в квартирі ОСОБА_1 Під час проведення перевірки за участю позивача було виявлено порушення вищевказаних правил, а саме безоблікове споживання електроенергії шляхом підключення електропроводки з порушенням схеми обліку, у зв'язку із чим за результатами перевірки складено Акт про порушення № К-0587. ОСОБА_1 внесла свої зауваження до Акту, де не заперечувала факт наявності порушення, а лише вказала що вчинене воно було квартиронаймачами. Акт про порушення № К-0587 від 10.05.2018 року було розглянуто 14.05.2018 року комісією з розгляду актів, якою, на підставі усіх наявних доказів, ОСОБА_1 було визнано причетною до порушення та проведено розрахунок вартості недоврахованої приладом обліку споживача електроенергії, який склав 62 268, 07 грн., що відповідає обсягу необлікованої електричної енергії у розмірі 43 402 кВт/год, та складено відповідний протокол №1587. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що енергопостачальником було повністю додержано приписи ПКЕЕн в частині проведення засідання комісії по розгляду зазначеного акту, в зв'язку з чим дії АТ «Миколаївобленерго» є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними.
11.09.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1, в якій остання ще раз звернула увагу на той факт, що вона не має доступу до свого помешкання та до лічильника, який знаходиться у квартирі. Позивач вказує на те, що в даному випадку мають місце форс-мажорні обставини, при яких сторони звільняються від відповідальності по договорам . Посилаючись на ст. 617 Цивільного кодексу України, ст. 263 Господарського кодексу України та п. 21 Договору № НОМЕР_2, стверджує, що мала місце непереборна сила, а саме протиправні дії третіх осіб. Позивач вказує на той факт, що строк дії вищевказаного Договору закінчився 26.01.2014 року, оскільки відповідно до п. 22 цього Договору він укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна зі сторін не висловила наміру внести до нього зміни та доповнення та станом на 2018 рік АТ «Миколаївобленерго» не укладав із позивачем договір на користування електричною енергією.
27.09.2018 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача Кучерявої Т.Ю., в якому остання вказує, що станом на 18.09.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Миколаївобленерго» укладений договір про користування електроенергією від 26.01.2010 року № НОМЕР_2, яки є дійсним до теперішнього часу. ОСОБА_1 із письмовим зверненням про припинення договірних відносин до АТ «Миколаївобленерго» не зверталась, відповідач продовжував постачати електроенергію, а ОСОБА_1 продовжувала споживати та оплачувати її вартість. Твердження позивача, що вона не проживає у своїй квартирі та не має доступу до лічильника не звільняє її від відповідальності, оскільки ОСОБА_1 є власником квартири та споживачем відповідно до Договору про користування електричною енергією № НОМЕР_2. До виявлення порушення позивач не зверталась до електропостачальної організації із заявами про припинення постачання електроенергії через фактичне непроживання у квартирі. Посилання ОСОБА_1 на той факт, що мала місце непереборна сила та форс-мажорні обставини, не відповідає дійсності, адже обставини, що склались, згідно чинних норм законодавства, не є форс-мажором та позивач, у відповідності до ст.ст. 3, 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», не надала суду відповідний сертифікат на підтвердження своєї позиції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що з 26.01.2014 року договірні відносини між сторонами розірвано. Повторно звернула увагу на неможливість користуватися своїм житлом, а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.07.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_9 про вселення та копією виконавчого листа № 2 по справ № 489/4023/18 (провадження № 2/489/2028/18). На час складання Протоколу № 1587 від 14.05.2018 року та до теперішнього часу не має доступу до свого житла, а саме 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. Ніяких квартирантів до квартири не вселяла, будь-яким чином контролювати їх дії не могла. Позивач продовжувала сплачувати за спожиту електроенергію, сподіваючись повернутись до свого житла, навіть після її примусового виселення іншим співвласником. Показання з лічильника знімала з дільничним інспектором, так як інакше потрапити всередину не видавалось можливим. Про самовільне відключення дротів від лічильника ОСОБА_1 не знала. Працівники АТ «Миколаївобленерго» проводили перевірку та складали акт за відсутності позивача. Коли позивач прибула до квартири, то вже проводилось опломбування дротів. Згідно Договору, укладеного з відповідачем, позивач повинна була повідомити працівників АТ «Миколаївобленерго» про припинення споживання нею електроенергії не пізніше ніж за сім днів до такого припинення, але ОСОБА_1 не збиралась виїжджати із квартири, а навпаки намагалась повернути собі втрачене житло. Факт неправомірного захоплення житла є форс-мажором, а, відповідно до Господарського кодексу України, це є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того позивач зауважила, що не продовжувала дію Договору про користування електричною енергією з відповідачем, тому з 2014 року договірні відносини між ними припинено. Позовні вимоги ОСОБА_1 просила задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позицію позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Кучерява Т.Ю. суду пояснила, що дії працівників АТ «Миколаївобленерго» є правомірними, відповідають нормам Правил користування електричною енергією для населення, які діяли на момент виявлення правопорушення, та умовам Договору про користування електричною енергією, укладеного з позивачем. Даний договір діє та вважається продовженим, оскільки ОСОБА_1 не зверталась до відповідача із письмовою заявою про його розірвання, АТ «Миколаївобленерго» продовжувало надавати послуги з енергопостачання, а позивач продовжувала споживати та оплачувати вищевказані послуги. Кучерява Т.Ю. вказала на неналежний спосіб захисту, обраний позивачем, та відсутність негативних наслідків для останньої, спричинених діями працівників АТ «Миколаївобленерго». У задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про користування електричною енергією № НОМЕР_2 від 26.01.2010 року, на підставі якого здійснювалося постачання електричної енергії ОСОБА_1
За ч. 2 та ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Оскільки між сторонами вже було укладено Договір про користування електричною енергією № НОМЕР_2 від 26.01.2010 року, та як вбачається із матеріалів справи, пояснень представника відповідача та самої ОСОБА_1, яка не заперечила того факту, що продовжувала споживати електричну енергію та сплачувала за неї кошти, вищевказаний Договір вважається продовженим шляхом конклюдентних дій, тобто дій особи, що виражають її волю встановити правовідносини, але не у формі усного або письмового волевиявлення, а поведінкою, за якою можна зробити висновок про такий намір.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження № 3/013600 від 03.04.2018 року представники АТ «Миколаївобленерго» Воронцова К.В. (контролер 9231), Макаренко В.М. (контролер 21247) та Новіков Р.В. (контролер 21075) провели перевірку та склали Акт технічної перевірки за особовим рахунком № НОМЕР_2 від 10.05.2018 року у квартирі АДРЕСА_1.
Цього ж дня вищевказаними працівниками АТ «Миколаївобленерго» також було складено Акт про порушення № К0587 щодо ОСОБА_1, яка є власником 2/3 частки квартири, а саме п. 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), які затверджені Постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 (діяли на момент складання Акту про порушення № К0587). Позивач після складання акту написала на ньому свої зауваження про те, що в квартирі не проживає з 30.03.2018 року. Квартира здана в найм іншим співвласником без її згоди.
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про вселення до вищезазначеної квартири.
14.05.2018 року за заявою ОСОБА_1 про розгляд акту раніше дати, вказаної в акті, відбулася комісія АТ «Миколаївобленерго» по розгляду акту про порушення ПКЕЕн № К-0587 у присутності споживача ОСОБА_1 за результатами якої вирішено визнати ОСОБА_1 причетною до порушення ПКЕЕн та провести розрахунок вартості недорахованої приладом обліку споживача електроенергії, який склав 62268,07 грн., що відповідає обсягу не облікованої електричної енергії у розмірі 43402 кВт/год. Вказане рішення комісії зафіксовано протоколом від 14.05.2018 року № 1587.
Відносини з постачання електроенергії та користування нею врегульовані Законом України «Про електроенергетику» (далі - Закон) та Правилами користування електроенергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 з наступними змінами ( далі - Правила).
Для визначення розміру збитків, завданих порушенням Правил підлягає застосуванню Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затверджена постановою Національною комісією регулювання електроенергетики № 562 від 4 травня 2006 року з наступними змінами в редакції постанови №1338 від 14 жовтня 2010 року ( далі - Методика).
Відповідно до статті 26 Закону, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Пунктом 53 ПКЕЕН №1357 передбачається, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Згідно з п.п.4.1, 4.2, 4.5-4.8 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3.
Відповідно до ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Абзацем 20 ст. 1 Закону визначено, що споживачами енергії являються суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Пунктом 1.2 Правил (абзаци 29, 30, 45, 47) наведено визначення термінів, які мають правове значення у правовідносинах постачальника електричної енергії та її споживачів.
Зокрема, електропроводка - сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів споруд;
електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;
населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності;
Пунктом 2 Правил дано визначення поняття «об'єкт споживача», яким є житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування;
Самовільним підключенням вважається споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил;
Тобто і Законом і Правилами до споживачів віднесено також фізичних осіб, які фактично користуються електрифікованою спорудою (будинком) та використовують електричну енергію для власних потреб, незалежно від укладення договору або наявності права власності на електроустановку чи об'єкт споживача.
За змістом п. 42 вищевказаних Правил та п. 8 Договору користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку та у разі порушення Правил настає відповідальність (п. 48 Правил).
Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність перед енергопостачальником за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Згідно з пунктом 37 зазначених Правил енергопостачальник має право, зокрема перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.
Пунктом 53 Правил передбачено складення акту, яким має фіксуватися факт порушення Правил, його обставини із зазначенням осіб, що приймали участь у перевірці дотримання Правил, їх підписів та підпису споживача.
Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову.
Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.
У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил та відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти Правил та Методики.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовилась від підпису в протоколі комісії № 1587 від 14.05.2018 року. Ніяких зауважень щодо його складання чи заперечень, щодо виявленого порушення позивачем у вищезазначеному протоколі зазначено не було.
Оскільки ОСОБА_1, відповідно до Договору про користування електричною енергією № НОМЕР_2 від 26.01.2010 року, є споживачем електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1, а працівниками АТ «Миколаївобленерго», під час проведення перевірки, виявлено порушення - безоблікове споживання електроенергії шляхом підключення електропроводки з порушенням схеми обліку, то суд робить висновок, що складання протоколу №1587 від 14.05.2018 року засідання комісії філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу відносно позивача є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.
Пунктом 8 Договору № НОМЕР_2 та п. 42 ПКЕЕН передбачено обов'язок Споживача не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або на іншому об'єкті письмово повідомити Енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електроенергію, включаючи день виїзду.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншогообладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
За п. 4 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином судом не береться до уваги той факт, що ОСОБА_1 з незалежних від неї обставин не мала доступу до квартири АДРЕСА_1. Наявність форс-мажорних обставин та непереборної сили, на які посилається ОСОБА_1, ніяким чином не перешкоджали позивачу звернутися до АТ «Миколаївобленерго» із відповідною заявою. Оскільки остання не повідомила відповідача про настання таких обставин та припинення нею фактичного користування електричною енергією, то не вчинила всі залежні від неї дії щодо виконання обов'язків, покладених на неї Договором та нормами чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для вирішення справи, та щодо яких у сторін та інших осіб, що беруть участь у справі виникає спір.
У відповідності до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Підставою для визнання дій відповідача неправомірними є невідповідність таких дій вимогам чинного законодавства. Обов'язковою умовою визнання дій неправомірними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясування питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та приписів Цивільного процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач ОСОБА_1, всупереч вимог Цивільного процесуального кодексу України, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення своїх прав та наявності обставин, з якими закон пов'язує протиправність дій відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, проживає: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ЄДРПОУ 23399393.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2019 р.
Суддя : Гаврасієнко В.О.
Судове рішення № 81032926, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 02.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/3364/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: