Ухвала суду № 81032569, 08.04.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2862/19

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

«08» квітня 2019 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», третіх осіб – Львівської обласної дирекції публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного виконавця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну правовідношення в договорі іпотеки квартири від 23 серпня 2012 року та договорі про внесення змін до договору іпотеки квартири від 23 серпня 2012 року ,

В С Т А Н О В И В :

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», третіх осіб – Львівської обласної дирекції публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного виконавця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну правовідношення в договорі іпотеки квартири від 23 серпня 2012 року та договорі про внесення змін до договору іпотеки квартири від 23 серпня 2012 року.

Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що такі слід скерувати на розгляд Залізничного районного суду м. Львова за підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є вимога про зміну правовідношення в договорі іпотеки квартири № ZXR019521.51924.002 від 23 серпня 2012 року та договорі про внесення змін до договору іпотеки квартири № ZXR019521.51924.002 від 23 серпня 2012 року з іпотекотержателя – ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на іпотекожержателя – ОСОБА_2.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорія справ.

В пункті 4 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що правила статті 30 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Тлумачення ч.1 ст.30 ЦПК свідчить, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів: пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням); про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору; з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно.

До спорів з приводу нерухомого майна відносяться будь-які спори, що виникають у зв'язку із створенням та зміною об'єктів нерухомості, їх цивільним обігом, виникненням, зміною, припиненням та виконанням зобов'язань, які пов'язані з нерухомістю. Навіть ті, в яких право на нерухоме майно не оспорюється.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є майнові права та обов'язки, щодо нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: Папоротна,14/6, яка є предметом договору іпотеки.

Виходячи із характеру спірних правовідносин та беручи до уваги те, що позов виник, у тому числі, з приводу нерухомого майна, спір повинен розглядатися за місцем його знаходження, відповідно до статті 30 ЦПК України (виключна підсудність).

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відкриття провадження у цій справі Шевченківським районним судом м. Львова буде порушувати вимоги ч.1 ст. 30 ЦПК України, що є безумовною підставою для скасування ухвали про відкриття провадження, а також скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

За таких обставин, вважаю, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Львова, а тому її необхідно передати на розгляд за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

справу №466/2862/19 (провадження №2/466/1479/19) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», третіх осіб – Львівської обласної дирекції публічного акціонерного банку «Всеукраїнський банк розвитку», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного виконавця ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зміну правовідношення в договорі іпотеки квартири від 23 серпня 2012 року та договорі про внесення змін до договору іпотеки від квартири 23 серпня 2012 року передати на розгляд за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_7