Постанова № 81032302, 08.04.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/528/19

пр.№ 3/464/775/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1, 31.05.1991р.н. (ІПН – НОМЕР_1), непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,-

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26 січня 2019 року о 16:00 год. по вул.Зубрівська, 27 у м.Львові здійснював керування автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп’яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільнена мова, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає дійсності), від проходження в передбаченому законом порядку медичного огляду на встановлення стану сп’яніння категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте до суду не з’явився, при цьому повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із захворюванням, яке судом оцінюється критично з огляду на відсутність будь-яких фактичних даних та доказів з даного приводу.

Так, в ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб’єктами такими правами.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 064606 від 26.01.2019; рапортом інспектора УПП у Львівській області Войтович Д.О. від 31.01.2019 та від 05.03.2019; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАВ № 873641 від 26.01.2019; наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків події ОСОБА_2 та ОСОБА_3; матеріалами відеофіксації з нагрудних знаків інспекторів поліції під час складення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

На підставі наявних у справі доказів, вважаю, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння та від проходження в передбаченому законом порядку медичного огляду на встановлення стану сп’яніння категорично відмовився.

Слід взяти до уваги, що сам факт відмови на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан сп’яніння становить закінчений склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні.

Згідно із вимог ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, грубе порушення ним правил дорожнього руху, вважаю, що призначення безальтернативного стягнення (покарання), передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно зі ст.23 КУпАП, буде достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за дане правопорушення.

Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути 384,20 грн. судового збору.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст.40-1, 283-284, 289 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп. судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській обл./м.Львів/21081300, р/р: 31115149013001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, ЗКПО: 21081300 (призначення платежу) МФО (код банку): 899998 (в порядку виконавчого провадження: стягувач – Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р: 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, дохід бюджету (ЗКПО): 22030106, МФО (код банку): 899998 (в порядку виконавчого провадження: стягувач – Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та пред’являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: Рудаков І.П.