Рішення № 81032167, 28.03.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/572/17

2/465/1481/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова, в складі:

головуючого - судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача, про стягнення із ОСОБА_2 2 634, 29 грн. на користь Неофіти – ОСОБА_3 матеріальної шкоди.

Позовну заяву мотивує тим, що Неофіта – ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана квартира перебуває у власності позивача, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру.

В січні 2017 р. позивачем виявлено, що внаслідок замокання стелі в її квартирі відбулося пошкодження її майна, а саме покриття стіни однієї з житлових кімнат.

Згідно акту ЛКП «Затишне» від 03.01.2017 р., причиною цього пошкодження стало самовільна забудова будинку №10а по вул. Цегельського у м. Львові. Згідно з даним актом, внаслідок самовільної надбудови будинку №10а по вул. Цегельського і влаштування неякісного примикання, відбулося замикання та відшарування водоемульсійної фарби площею 2.0 м. кв. на стіні житлової кімнати мансардного поверху квартири №4 у будинку №12 на вул. Цегельського.

Власником будинку 10а по вул. Цегельська, у м. Львові є ОСОБА_2. Надбудова його будинку є самовільною, проведеною без відповідних дозволів та не введена в експлуатацію.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

14 вересня 2018 року на адресу суду надійшли пояснення від відповідача, які аргументовані тим, що акт обстеження комісії ЛКП «Затишне» від 03.01.2017 р. є неправдивим, оскільки між будинками 10а та 12 по вул. Цегельській не має спільної стіни, а тому пошкодження стіни з боку відповідача є неможливим.

03 січня 2019 р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення від відповідача, які аргументовані тим, що протягом року не відбувається жодних затікань. Та зазначає, що затікання відбулося набагато раніше ніж було проведено обстеження.

На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні за змістом до позовної заяви та просив заявлені позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав, викладених у запереченні.

Відповідно до ч. 1ст.4ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, надалі ЦПК,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1ст. 5 ЦПК,передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що Неофіта – ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана квартира перебуває у власності позивача, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру.

Згідно акту ЛКП «Затишне» від 03.01.2017 р., причиною пошкодження квартири №4 по вул. Цегельського, у м. Львові стало самовільна забудова будинку №10а по вул. Цегельського у м. Львові, а саме влаштування неякісного примикання, в результаті чого відбулося замикання та відшарування водоемульсійної фарби площею 2.0 м. кв. на стіні житлової кімнати мансардного поверху квартири №4 у будинку №12 на вул. Цегельського.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, з огляду на положення ст.1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов’язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно із ст.6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права .Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки позивачем доведено причино вий зв'язок між пошкодженням його квартири та діями відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст 12,13,81,141,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,– задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 2 634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 29 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Позивач – ОСОБА_1 ( проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1).

Відповідач – ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2).

Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя Ванівський Ю.М.