
26.03.2019 Справа 337/4654/18
Провадження № 2/337/295/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Побережної О.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації,,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом який після уточнення мотивує тим, що квартира, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжявул.НовгородськаАДРЕСА_1, належить їй та її сину ОСОБА_4 на праві часткової власності. В зазначеній квартирі зареєстрований її син – відповідач ОСОБА_3, який з січня 2014 року по теперішній час в спірній квартирі не мешкає, виїхав в інше, невідоме їй місце, зв’язку з ним немає, адреса його постійного мешкання їй не відома. Майна відповідача в квартирі немає, оплату за житлово-комунальні послуги відповідач не здійснює, перешкод в користуванні квартирою вона відповідачу не чинила.Оскільки до теперішнього часу відповідач добровільно не знявся з реєстрації, вона вимушена нести додаткові витрати у зв'язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованого відповідача.
Вважає, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням спірної квартири, оскільки він зареєстрований в квартирі формально, фактично за місцем своєї реєстрації не проживає з січня 2014 року, реєстрація відповідача в спірній квартирі порушує права та законні інтереси позивача, як співвласника квартири, зокрема, вона вимушена нести додаткові витрати у зв'язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованого відповідача.
Просить визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщеннямта зобов’язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради зняти його з реєстраційного обліку.
09.11.2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 12.10.2018 року, та отримання інформації з підтвердженням зареєстрованого місця проживання відповідача, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 14.12.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про слухання справи сповіщався у встановленому законом порядку.
Третя особа – ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі та зазначив, що він є співвласником спірної квартири, в якій зараз час не проживає, але йому достовірно відомо, що його брат – відповідач ОСОБА_3 з січня 2014 року в спірній квартирі не мешкає, виїхав в невідомому напрямку і з того часу зв’язку з ним немає.
Представник третьої особи Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради .
Суд, вислухавши пояснення позивача, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_2 (3/4 частки) та третій особі ОСОБА_4 (1/4 частка).
У вказаній квартирі з 18.03.2004 року по теперішній час зареєстрований син позивача – ОСОБА_3
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожний окремо пояснили, що вони є подругою та сусідкою відповідно позивача, знають родину позивача тривалий час, спілкуються. Відповідач ОСОБА_3, який є сином позивачки, близька 15 років назад виїхав з квартири, де мешкав, і з цього часу в спірній квартирі не проживає і не користується нею, його речей в квартирі немає.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З’ясувавши всебічно, повно та об’єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв’язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
Так, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_3, який є сином позивача, тривалий час (з 2014 року) в спірній квартирі не мешкає, за власним бажанням та волевиявленням постійно мешкає за іншою адресою, його особисті речі в квартирі відсутні, будь-яких перешкод з боку позивача або третьої особи в користуванні спірною квартирою, зокрема, що позивач або третя особа не впускали відповідача до квартири і він не мав вільного доступу до квартири, створювалиумови які б унеможливлювали його проживання, судом не встановлено,житлово-комунальні послуги відповідач не сплачує, однак з реєстраційного обліку не знявся.
При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення та відзиву на позов не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував. Належних та допустимих доказів тому, що він не втратив інтерес до спірної квартири, бажає там мешкати, але з поважних причин не може цього зробити, суду не надав.
При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, тому що її інтереси порушені, вона не має змоги вільно користуватися належним їй майном за своїм розсудом, а відповідач тривалий строк – понад один рік не користується спірним житловим приміщенням, інших домовленостей між сторонами немає.
Позовні вимоги в частині зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою є безпідставними, оскільки відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Тобто рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування є самостійною правовою підставою для зняття відповідача з реєстрації, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою № 44 у будинку № 4 по вул. Новгородській у м.Запоріжжі.
В іншій частині позивних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено судом 05.04.2019 року.
Суддя: Г.Є. Гнатик
Судове рішення № 81030782, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 26.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 337/4654/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: