Ухвала суду № 81030615, 29.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 0818/6163/2012 6/335/86/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Гончаренко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя заяву товариства з обмеженою відповідальністю „ ОТП Факторинг Україна”, заінтересовані особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення строку для пред”явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі №0818/6163/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ „ ОТП Факторинг” звернулося до суду з заявою, в якій просить поновити строк пред’явлення до виконання виконавчих листів по цивільній справі №0818/6163/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Подану заяву обґрунтовує тим, що 19.09.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя прийнято рішення по цивільній справі № 0818/6163/2012 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №МЬ-201/358/2007 від 29.11.2007 р. у сумі 626 355,89 грн. та судових витрат у загальному розмірі 1820,00 грн.30.09.2012 р. рішення суду набрало законної сили.

06.02.2019 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» були отримані виконавчі листи відповідно до кількості відповідачів у справі. Строк пред’явлення виконавчого листа до виконання вказаний до 01.10.2015 року, що унеможливлює на сьогоднішній день звернення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до державної виконавчої служби з метою виконання рішення суду.

Представник позивача не був присутнім у судовому засіданні 19.09.2012 р. під час проголошення судового рішення, про його існування дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, тому не мав можливості отримати виконавчі листи до закінчення строку пред’явлення, тому вважає дану обставину поважною причиною пропуску строку пред’явлення виконавчих листів до виконання.

Представник ПАТ «ОТП Банк» в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву просить задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили. Оскільки, відсутні передбачені законом підстави для відкладення розгляду справи та неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви по суті, суд вважає за можливим розглянути заяву за відсутності сторін, враховуючи їх належне повідомлення, що не суперечить положенням ч.3 ст. 433 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19.09.2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” заборгованість за кредитним договором у розмірі 626 355 гривень 89 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень. Рішення набрало законної сили.

Згідно матеріалів справи 19.09.2012 року представник ТОВ „ ОТП факторинг Україна” подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що свідчать про обізнаність про дату судового засідання та ухвалення рішення.

Як вбачається з копії виконавчих листів, заявник виконавчі листи отримав 25.01.2019 року, тобто після спливу строку пред’явлення їх до виконання.

Згідно ст. 433 ЦПК України передбачає поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини „Каракуця проти України”.

Так, відповідно до ст.12 Закону України Про виконавче провадження (діючого до 05.10.2016р.) сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Зміст наведеної норми Закону України ”Про виконавче провадження” передбачає обізнаність особи про хід і обставини виконавчого провадження.

Тобто, заявник, як сторона виконавчого провадження мав безперешкодну можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження і вчинити передбачені законом дії за наслідками відмови у відкритті виконавчого провадження.

Однак, заявник не проявив себе, як сумлінний стягувач і на протязі більше 6 років жодної дії направленої на виконання судового рішення від 19.09.2012 р. у справі № 20818/6163/2012 не вчинив.

У заяві про поновлення строку для пред’явлення виконавчих документів до виконання не зазначено жодної поважної причини, яка б підтверджувала чому заявник добросовісно не користувався своїми правами сторони провадження.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявником не наведено ґрунтовних підстав для поновлення строку пред’явлення виконавчих листів до виконання, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ «ОТП Банк».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.431,433 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „ ОТП Факторинг Україна”, заінтересовані особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення строку для пред”явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі №0818/6163/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В.Воробйов